практичне заняття "У Феодальному замку"

«Рицарські  традиції.   Замок  феодала.   Життя  селян»

   Мета: сформувати в учнів уявлення про рицарські традиції в середньовічній  Європі, створити умови для розуміння причин виникнення рицарства, охарактеризувати життя привілейованих  верств населення, розвивати вміння порівнювати побут, житло, одяг сучасної та середньовічної людини та висловлювати власну думку щодо впливу рицарства на розвиток сус­пільства.

Обладнання: ілюстративний i роздавальний, матеріал підручник.  

Тип уроку: практичне заняття.

Основні поняття та назви: рицарство, герб, девіз, кодекс честі, турнір, замок, донжон, звідний міст 

Очікувані результати: учні зможуть: застосовувати i пояснювати на прикладах поняття та терміни за темою; характеризувати життя різних верств населення; описувати феодальний замок, порівнювати побут, житло, одяг сучасної та середньовічної людини привілейованого стану та висловлювати власну думку про вплив рицарства на розвиток суспільства.

І.  Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

1.   Яка ознака феодального ладу проявилася в правилі «Немає землі без пана»?

2.   Що таке феодальна драбина?

3.   Які стани існували в середньовіччі?

4.   Що таке повинності?

5.   Що таке панщина?

6.   Що таке оброк?

7.   Схарактеризуйте  структуру християнської церкви.

8.   Співіснування християнської церкви з іншими релігіями?          

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1.     Рицарські традиції

2.     Замок феодала.

3.     Життя селян.

ІV. Узагальнення та систематизація знань i вмінь

Рицарські традиції. Завдання №1(колективна робота з роздавальним матеріалом, виготовлення стінівки)

… Феодали проводили час у війнах, бенкетах i військових вправах. Улюблені розваги рицарів – полювання  i турніри — були пов'язані з військовою справою...

Турнір - це військове змагання рицарів у силі та вправності.

...Буйні, зарозумілі феодали вважали себе людьми «благородними» (тобто з хорошого роду), ставили себе вище від простого народу. Вони чванилися старовинністю своїх родів i кількістю знаменитих предків. Кожний феодал мав свій герб — відмітній знак його роду i девіз — короткий вислів, що пояснював смисл герба. У ті часи вважали, що благородні від народження xopo6pi й великодушні...              

… Пізніше феодали виробили особливі правила рицарської честі: рицар повинен шукати подвигів, боротися з воро­гами християнської віри, захищати слабких i скривджених. Правила честі діяли лише в стосунках між феодалами. Але й тут вони порушувались. У повсякденному житті, у сім ї  багато феодалів були брутальними, жорстокими й зарозумілими.

На основі історичних джерел і малюнків виконайте завдання:

1.     Складіть оповідання про турнір

2.     Дайте  відповідь, що таке – рицарство, герб, девіз, правила рицарської честі.

Замок феодала. Завдання №2 

Використовуючи текст підручника та ілюстрації, обговоріть у парах, яким був зовнішній вигляд замків. Поміркуйте, чому з часом замки перетворилися на міцні оборонні споруди. Підготуйте розповідь на тему «Життя в середньовічному замку» і представте її класу.

У центрі помістя стояв замок феодала. Він був його житлом і фортецею для захисту від завойовників і повсталих селян. Спочатку замки будували з дерева, а пізніше — з каменю. Замок часто зводили на пагорбі або на високій горі. Його оточували широким ровом, наповненим водою. Іноді замок будували на острові посеред річки або озера. Через рів перекидали звідний міст, у разі нападу ворога його піднімали за допомогою ланцюгів.

З башти над брамою варта постійно оглядала місцевість. А коли помічала вдалині ворога, подавала сигнал тривоги. Тоді воїни поспішали зайняти свої позиції на мурах і баштах.

Щоб потрапити в помешкання феодала, необхідно було подолати чимало перешкод. Вороги повинні були засипати рів і по відкритій місцевості наблизитися до мурів, потім вилізти на них по приставних штурмових драбинах або розбити тараном дубову, оковану залізом браму. Далі ворогам доводилося штурмувати другий, ще вищий, мур.

Над усіма будівлями замку височіла головна башта — донжон. У ній феодал зі своїми воїнами і слугами міг витримати облогу, навіть якщо інші укріплення були захоплені.

    Всередині башти один над одним були розміщені зали, де жив феодал зi своєю сім’єю. У підвальному приміщенні часто був колодязь з водою i зберігалися запаси продуктів. Тут же у вологому, темному підземеллі страждали полонені i непокірні селяни, прикуті ланцюгами до стін.

   Замок постійно нагадував селянам про грізну силу феодала.

 Життя селян. Завдання №3.

   Прочитавши текст і розглянувши ілюстрації опишіть житло і двір селянина, складіть меню страв селянина.

… Селяни оселялися невеликими сільцями, які мали не більш як 10—15 дворів. У кожному дворі крім житла, були сарай, хлів i пташник.

  Селянське житло здебільшого будувалося з дерев'яних жердин, колод або місцевого каменю, було вкрите соло­мою чи очеретом. Коли розводили вогнище, густий дим наповнював тісне приміщення. Стіни селянського житла завжди були чорні від кіптю. Вузькі віконця без скла пропускали мало світла; у холодну погоду ix затикали ганчірками або жмутами соломи.

Їжу готували в чавунному казанку, який підвішували над вогнем у житлі. Вона була мізерна й одноманітна: варене зерно, каша, боби, piпa, рідше риба й сир. Печений хліб їли рідко, бо важко було розмолоти зерно на борошно. М'ясо з'являлося на столі тільки в свята. Навіть зерна не завжди вистачало до весни.

В одному приміщенні i спали, i готували їжу, i їли. Уся обстановка складалася з грубо збитого стола, кількох лав уздовж стін, скрині для зберігання одягу. Спали на широкому ліжку або на лавах, а то й на соломі, настеленій прямо на земляній чи кам'яній долівці.

Довгими зимовими вечорами селянин при світлі вогнища або олійної чадної лампи простими інструментами майстрував потрібні для ciмi'ї речі; його дружина пряла i ткала, обшивала всю ciм'ю.

V. Підсумки  практичного заняття.

Висновок

v Середньовічну людину спіткало багато небезпек, тому феодали будували укріплене житло — замок. Тут мешкав власник зi своїм оточенням. Замок постійно нагадував селянам про грізну силу феодала.

Замок для феодала був помешканням для життя і захистом від зовнішніх ворогів.   

v Середньовічному  суспільстві виникають привілейовані  верстви населення, серед яких виділяються рицарі. Пізніше феодали виробили особливі правила кодекс рицарської честі.

VІ. Домашнє завдання.

      Творче завдання.

   Опрацьовуючи текст підручника складіть порівняльну таблицю умови життя рицарів, селян, рабів, а також одяг середньовічної людини.

   Поясніть, чому в середні віки повільно вдосконалювались знаряддя праці в сільському господарстві.

Рицарські традиції. Завдання №1)

… Феодали проводили час у війнах, бенкетах i військових вправах. Улюблені розваги рицарів – полювання  i турніри — були пов'язані з військовою справою...

Турнір - це військове змагання рицарів у силі та вправності.

...Буйні, зарозумілі феодали вважали себе людьми «благородними» (тобто з хорошого роду), ставили себе вище від простого народу. Вони чванилися старовинністю своїх родів i кількістю знаменитих предків. Кожний феодал мав свій герб — відмітній знак його роду i девіз — короткий вислів, що пояснював смисл герба. У ті часи вважали, що благородні від народження xopo6pi й великодушні...              

… Пізніше феодали виробили особливі правила рицарської честі: рицар повинен шукати подвигів, боротися з воро­гами християнської віри, захищати слабких i скривджених. Правила честі діяли лише в стосунках між феодалами. Але й тут вони порушувались. У повсякденному житті, у сім ї  багато феодалів були брутальними, жорстокими й зарозумілими.

1.     Складіть оповідання про турнір

2.     Дайте  відповідь, що таке – рицарство, герб, девіз, правила рицарської честі.

Замок феодала. Завдання №2 

Використовуючи текст підручника та ілюстрації, обговоріть у парах, яким був зовнішній вигляд замків. Поміркуйте, чому з часом замки перетворилися на міцні оборонні споруди. Підготуйте розповідь на тему «Життя в середньовічному замку» і представте її класу.

У центрі помістя стояв замок феодала. Він був його житлом і фортецею для захисту від завойовників і повсталих селян. Спочатку замки будували з дерева, а пізніше — з каменю. Замок часто зводили на пагорбі або на високій горі. Його оточували широким ровом, наповненим водою. Іноді замок будували на острові посеред річки або озера. Через рів перекидали звідний міст, у разі нападу ворога його піднімали за допомогою ланцюгів.

З башти над брамою варта постійно оглядала місцевість. А коли помічала вдалині ворога, подавала сигнал тривоги. Тоді воїни поспішали зайняти свої позиції на мурах і баштах.

Щоб потрапити в помешкання феодала, необхідно було подолати чимало перешкод. Вороги повинні були засипати рів і по відкритій місцевості наблизитися до мурів, потім вилізти на них по приставних штурмових драбинах або розбити тараном дубову, оковану залізом браму. Далі ворогам доводилося штурмувати другий, ще вищий, мур.

Над усіма будівлями замку височіла головна башта — донжон. У ній феодал зі своїми воїнами і слугами міг витримати облогу, навіть якщо інші укріплення були захоплені.

    Всередині башти один над одним були розміщені зали, де жив феодал зi своєю сім’єю. У підвальному приміщенні часто був колодязь з водою i зберігалися запаси продуктів. Тут же у вологому, темному підземеллі страждали полонені i непокірні селяни, прикуті ланцюгами до стін.

   Замок постійно нагадував селянам про грізну силу феодала.

 Життя селян. Завдання №3.

   Прочитавши текст і розглянувши ілюстрації опишіть житло і двір селянина, складіть меню страв селянина.

… Селяни оселялися невеликими сільцями, які мали не більш як 10—15 дворів. У кожному дворі крім житла, були сарай, хлів i пташник.

  Селянське житло здебільшого будувалося з дерев'яних жердин, колод або місцевого каменю, було вкрите соло­мою чи очеретом. Коли розводили вогнище, густий дим наповнював тісне приміщення. Стіни селянського житла завжди були чорні від кіптю. Вузькі віконця без скла пропускали мало світла; у холодну погоду ix затикали ганчірками або жмутами соломи.

Їжу готували в чавунному казанку, який підвішували над вогнем у житлі. Вона була мізерна й одноманітна: варене зерно, каша, боби, piпa, рідше риба й сир. Печений хліб їли рідко, бо важко було розмолоти зерно на борошно. М'ясо з'являлося на столі тільки в свята. Навіть зерна не завжди вистачало до весни.

В одному приміщенні i спали, i готували їжу, i їли. Уся обстановка складалася з грубо збитого стола, кількох лав уздовж стін, скрині для зберігання одягу. Спали на широкому ліжку або на лавах, а то й на соломі, настеленій прямо на земляній чи кам'яній долівці.

Довгими зимовими вечорами селянин при світлі вогнища або олійної чадної лампи простими інструментами майстрував потрібні для ciмi'ї речі; його дружина пряла i ткала, обшивала всю ciм'ю.