Практичне заняття «Уявна подорож Києвом часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого»

Про матеріал
охарактеризувати особистості та діяльність князів Володимира та Ярослава; розвивати вміння аналізувати діяльність історичної особи на основі документів, художніх творів, відеоматеріалів; оцінювати значення історичних явищ і фактів, робити висновки; продовжувати роботу з історичними картами; формувати та відстоювати свою думку; визначати роль історичного діяча в історичному процесі; сприяти формуванню інтересу, любові та пошани до минулого нашої держави.
Перегляд файлу

Практичне заняття «Уявна подорож Києвом часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого»

Мета уроку: охарактеризувати особистості та діяльність князів Володимира та Ярослава; розвивати вміння аналізувати діяльність історичної особи на основі документів, художніх творів, відеоматеріалів; оцінювати значення історичних явищ і фактів, робити висновки; продовжувати роботу з історичними картами; формувати та відстоювати свою думку; визначати роль історичного діяча в історичному процесі; сприяти формуванню інтересу, любові та пошани до минулого нашої держави.

 Тип уроку: урок формування та вдосконалення вмінь і навичок учнів.

Форма уроку: прес-конференція (з елементами рольової гри).

Обладнання: Підручник «Історія України» для 7-го класу, атлас, карта «Виникнення та розквіт Київської Русі в Х-ХІ століттях», тексти літописних документів, фрагменти літературних та поетичних творів, ілюстровані зображення київських князів, мультимедійне обладнання.

Основні дати та події:

  … - 1015рр. – роки життя князя Володимира.

           980р. – початок князювання Володимира.

           988р. – хрещення Русі.

 978 - 1054рр. – роки життя князя Ярослава.

           1019р. – початок князювання Ярослава.

Епіграф: «Володимир землю зорав і розм’якшив, себто хрещенням просвітив, а сей великий князь Ярослав засіяв книжними словами серця віруючих, а ми пожинаємо, учення приймаючи книжнеє...»            

                                                                                                «Повість минулих літ»

 

Проблемне питання:  Чи визнавали Київську Русь часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого європейською державою?

 

Перебіг уроку

І. Організаційна частина уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Учитель. Ми вивчаємо цікавий, насичений літописними відомостями, розділ:  «Київська держава наприкінці Х – першій половині ХІ ст.» Сьогодні ми відкриваємо нову сторінку в історії Київської Русі та проведемо урок прес-конференцію, на якому розглянемо легендарні та неординарні постаті київських князів Володимира Великого і Ярослава Мудрого. Тема нашого заняття «Уявна подорож Києвом часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого».

На уроці за допомогою «літописців», «воєвод» та самих «князів», які побувають у нас в гостях, ми спробуємо розібратись, чи дійсно ці князі зробили такий значний внесок у розвиток своєї держави. Для цього на минулому уроці ми об’єднали наш клас у дві групи – «група Володимира Великого» та «група Ярослава Мудрого». Учні  отримали випереджальне завдання і після їх виступу наприкінці уроку ми спробуємо дати відповідь на проблемне запитання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Учитель нагадує, що діти готувалися до прес-конференції за таким принципом:

Історичні довідки готували «воєводи»;

Виступ від імені князя та питання для гри «Інтерв’ю навпаки» – «князі»;

Інформацію з літописів – «літописці».

Інформація «воєвод» та «літописців» супроводжується демонстрацією карти.

Прес-конференція.

Презентація групами своїх завдань.

  «Група Володимира Великого».

Обидві групи отримують завдання – скласти схему «Реформи Володимира» (дод. 1.5). Це завдання групи виконують під час виступу «групи Володимира».

1. Заслуховується інформація «воєводи» - історична довідка (дод.1.1).

2. Слово надається «князю Володимиру» (дод.1.2)

3. Гра «Інтерв’ю навпаки» (дод. 1.3).

4. Виступ «літописців» (дод. 1.4).

5. Обговорення та висновок.

Учитель: Головна вулиця Києва Хрещатик зберігає в своїй назві пам'ять про хрещення Русі. Наприкінці вулиці височіє Володимирська гірка, з якої спостерігав за хрещенням слов’ян Володимир. Нині там стоїть пам’ятник – бронзовий Володимир з хрестом в руках дивиться на Дніпро (дод. ).

  «Група Ярослава Мудрого».

Обидві групи отримують завдання – скласти схему «Визначні споруди Ярослава» (дод. 2.5)

Це завдання групи виконують під час виступу «групи Ярослава».

1. Заслуховується інформація «воєводи» - історична довідка (дод. 2.1 ).

2. Слово надається «князю Ярославу» (дод. 2.2 ).

3. Гра «Інтерв’ю навпаки» (дод. 2.3 ).

4. Виступ «літописців» (дод. 2.4).

5. Обговорення та висновок.

Учитель: Мармуровий саркофаг з останками князя та його дружини стоїть і нині в Софіївському соборі, а сам храм Св. Софії є вічним пам’ятником великому руському князю.

На початку нашого уроку ми поставили перед собою завдання. Після почутого та побаченого на уроці, я впевнена, ви з легкістю дасте відповідь на запитання.

 

Обговорення проблемного питання.

Учитель: Таким чином, ми бачимо, що Київська Русь за часів правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого досягла вершини свого розквіту завдяки мудрій зовнішній та внутрішній політиці київських князів і саме таку Київську Русь визнавали Європейською державою.

Про те, як розгортатимуться події в державі після смерті великого князя Ярослава ми дізнаємось на наступному уроці.

 

ІV. «Бліц-опитування»

          1. Як звали автора «Повісті минулих літ»?

2. Коли було запроваджено християнство на Русі?

3. Як називалася столиця Візантійської імперії?

4. Де зберігалась перша на Русі бібліотека?

5. Як називалась брама для в’їзду в Київ почесних гостей, споруджена Я. Мудрим?

6. Кого з князів називали «тестем Європи»?

7. Як називався перший на Русі збірник законів?

8. З яким містом Київ змагався своєю пишністю?

9. Яка релігія існувала в Київській державі до прийняття християнства?

10. Назва найдавнішого християнського храму, спорудженого за часів Володимира Великого і на благоустрій якого він сплачував десяту частину своїх доходів?

11. Яке прізвисько отримав брат Ярослава Мудрого Святополк після вбивства братів?

12. Віра, яку прийняв Володимир Великий?

 

Задача. Обчислити значення виразу: А – Б = М – Н, де

А – рік смерті Ярослава Мудрого,

Б – початок київського княжіння Ярослава Мудрого,

М – рік смерті Володимира Великого,

Н – початок княжіння Володимира Великого в Києві.

Чи є рівність правильною?

 

          V. Підсумок уроку. Учитель: на початку уроку вам було поставлене проблемне питання: «Чи визнавали Київську Русь часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого європейською державою?»  Наприкінці нашого уроку ми всі разом можемо дати на нього відповідь. (Бесіда)

VІ. Домашнє завдання:

1.Скласти кросворди з ключовими словами «Володимир» та «Ярослав».

 

Додаток 1

 

Матеріали «групи Володимира»

 

1.1. Історична довідка

Володимир Святославич (рік народження невідомий – 1015р.) – великий князь київський від 980 року. У перші часи свого князювання він почав укріплювати кордони Української держави. В 981 році ходив походом на Галицьку землю, вигнав звідти поляків і заснував там місто Володимир. В далеких походах не забував князь і про мирні справи: будував міста, сприяв ремеслам і торгівлі, дбав про освіту дітей. Піднесенням та нечуваним розвитком України-Русі була занепокоєна Візантія. Для того, щоб замиритися з Царгородом, Володимир вирішив одружитися з візантійською царівною – красунею Анною. Для цього йому потрібно було прийняти християнську віру. В 988 році Володимир охрестився і змусив весь народ прийняти Христову віру. У Києві князь побудував церкву святої Богородиці, яку назвали Десятинною, бо вона одержувала десяту частину від княжих доходів. Минуть роки, а пам'ять про князя та його справи доживе до наших днів, народ із вдячністю назве його Красним Сонечком Руської Землі.

 Хто ж він – князь Володимир? Відомості про дитячі та юнацькі роки Князя Володимира донесли до нас легенди. Княгиня Ольга взяла до свого двору полонянку Малушу, і та вірно служила при князівському дворі. Юний князь Святослав, побачивши Малушу, закохався в неї. Мати заборонила синові одружуватися на полонянці-рабині. В інтересах держави Ольга прагнула одружити сина на дочці візантійського імператора.

 Малуша народила сина Володимира, якого у неї відібрали, а саму вигнали геть з князівського двору. Свої дитячі роки хлопчик провів при дворі княгині Ольги, яка й стала його вихователькою.

 Ольга бачила у Володимирі майбутнього державця. Зерна, посіяні княгинею Ольгою, зійшли пишним врожаєм у Володимировому серці. Він виріс чудовим державцем, який намагався в життя багато нових і потрібних для держави реформ.

 

1.2. Слово Володимира

 Я – Володимир. Життя моє було багате на події, багате на плани, переживання, радість і смуток. Все життя мені бракувало найріднішої людини – матері. Я не бачив матері, та подумки вона завжди була зі мною. Вже в юному віці батько посадив мене намісником Новгорода Великого (970р.). Батька я бачив рідко, оскільки він завжди був у походах.

 Звістка про смерть батька – князя Святослава – в 972 році дуже вразила мене. Почався процес боротьби за владу. Старший Ярополк убив молодшого Олега, і тоді я вирішив іти війною на Ярополка. Ярополк загинув, а я став князем Київським.

 Спочатку я вирішив питання з варязькими найманцями – направив їх на Візантію, де вони поступили в найману гвардію імператора, і лише невелику частину залишив у складі своєї дружини. Моя дружина складалась переважно з русів. Я любив свою дружину, радився з нею про устрій землі, порядки, війни.

 Свою державну діяльність я почав із приєднання до Києва східнослов’янських союзів племен. В 981 році я приєднав хорватів і дулібів, придушив повстання в’ятичів і радимичів, включив до руської землі Закарпатську Русь і Тмутаракань. Моя держава простягалась на сході до Оки і Волги, на заході – до Дніпра, Карпат, західного Бугу, на півночі – до Дону росі та Південного Бугу.

 Мої попередники вже проводили перші реформи, намагаючись зміцнити свою владу.

 Я також здійснив серію реформ.

 Адміністративна реформа (988р.) допомогла мені створити централізовану систему управління державою, оскільки я:

 1) роздав землі 12-ти синам-намісникам;

 2) ліквідував владу племінних князів;

 3) зміцнив центральну владу київського князя, одержав статус «єдиного великого київського князя»;

 4) розподілив державу на окремі землі – уділи – навколо великих міст.

 Військова реформа замінила племінну організацію війська на феодальну за право володіти земельною власністю.

 Оборонна реформа передбачала широке будівництво фортець навколо Києва.

 Судова реформа розділила єпископський і міський суди.

 Під час мого князівства почали карбувати золоті і срібні монети.

 Та найважче мені далась релігійна реформа. Я хотів зробити Київ релігійним центром усіх східних слов’ян. На Старокиївській горі я встановив головних язичницьких богів і святилище. Але швидко переконався, що язичництво далеке від ідеї єдності. Я скликав велику раду про обрання віри. Вибір було зроблено на користь православного християнства. Я прийняв хрещення, охрестив Київ в 988 році, а згодом і всю Русь. Нову релігію поширювали в народі за моїм наказом, долаючи опір.

 Та поступово стало зрозуміло, що християнство змінило розвиток Русі:

 1) принесло нову мораль і культуру;

 2) сприяло розвитку торгівлі, кам’яного будівництва, культурним зв’язкам;

 3) стало єдиним світоглядом для різноплемінного населення;

 4) зміцнило центральну владу князя;

 5) дало можливість Київській Русі увійти як рівній у коло найбільших держав Європи.

 Я дбав про свою державу, про свій народ, я шанував мудрість Соломона, який говорив: «Тому, хто бідним дає, Бог у позику дає». Я роздавав питво та їжу вбогим, немічним, недужим. Мій княжий двір був відчинений для всіх.

 Часто доводилось давати відсіч ворогам: ятвягам, тюркам-булгарам, печенігам.

 Відносинам з Візантією я, як і мої попередники, приділяв багато уваги і зусиль. Я допоміг імператору Василю вгамувати бунтівну знать. На знак подяки за це Василь видав за мене свою сестру – принцесу Анну. Та дорогою мені залишалась на все життя моя кохана Рогніда, полоцька князівна.

 На жаль, останні роки життя проти мене повстали сини: небіж Святополк і рідний Ярослав.

 

 1.3. Гра «Інтерв’ю навпаки»

Запитання Володимира

1. Чи стала моя держава Київська Русь рівною серед країн тогочасної Європи?

2. Чи сприяло прийняття християнства на Русі розвитку культури?

3. У народі мене називали Ясним Сонечком. Скажіть мені – чому?

 

 1.4. Літописні відомості

«У рік 981 пішов Володимир до ляхів і зайняв городи їх – Перемишль, Червен та інші городи, які є до сьогодні під Руссю.

Сього ж року і в’ятичів він переміг, і поклав на них данину од плуга, як отець його брав.

У рік 983 пішов Володимир на ятвягів і взяв землю їх.

І вернувся він до Києва, і приносив жертву із людьми своїми.

У рік 984 пішов Володимир на радимичів. А був у нього воєвода Вовчий Хвіст, і послав перед собою Володимир Вовчого Хвоста. І стрів він радимичів на річці Піщані, і побідив Вовчий хвіст радимичів.

У рік 985 рушив Володимир на болгар з Добринею, вуєм своїм у човнах, а торків берегом Волги привів на ношах, і там переміг болгар».

«Повість минулих літ»

«… не ховайте собі скарбів на землі, де ото міль жере і злодії підкопують, а збирайте собі скарби на небі, де ані міль не жере, ні злодії не крадуть. І Соломона він слухав, який говорив: тому, хто бідним дає, Бог у позику дає.

І сказав Володимир: немічні і недужі не можуть дійти до двору мого, – він повелів спорядити вози і покладав на них хлібів, м’яса, риби і овочів різних, і мед у бочках. І стали це везти по городу, запитуючи: де недужі чи старі, що не можуть ходити? І тим роздавали все на потребу».

«Літопис Руський»

 

 1.5. Схема

 

Реформи Володимира

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

 

Матеріали «групи Ярослава»

 

2.1. Історична довідка

Ярослав Мудрий (близько 978 – 1054 роки) – великий князь київський з 1015 року. Продовжив справу свого батька Володимира Великого. За час Ярослава Київ став ще більшим і багатшим. Князь поставив довкола міста нові мури і славні Золоті Ворота. У Києві побудовано нову княжу палату і найбільшу церкву святої Софії, Печерський монастир – Лавру. Ярослав упорядкував і уклав українські закони, назвав їх «Руською правдою». Ярослава шанували всі європейські королі і прагнули жити з ним у мирі.

Його донька Анна вийшла заміж за французького короля і управляла державою. Кордони зміцнив шлюбними зв’язками своїх дітей. Перед смертю Ярослав поділив територію України між синами, а найстаршого з них призначив київським князем.

Високо цінували книгу на Русі, називали її «восьмим дивом світу» і вважали поводирем у житті.

«Окраса для вояка – зброя, для корабля – вітрила, а для праведника – читання книг», –писав літописець. Першу бібліотеку та архів для зберігання важливих документів заснував князь Ярослав Мудрий при Софіївському соборі в Киві. На думку дослідників, бібліотека нараховувала 950 томів. Князь Ярослав був людиною свого часу, а тому розумів, що від кількості освічених людей залежить розвиток самої держави.

 

2.2. Слово Ярослава

 Батька свого Володимира Святославича я бачив рідко, оскільки він постійно перебував у походах і був зайнятий державними справами. Матір свою, Рогніду, я завжди розумів,  підтримував її, хоча батько взяв собі в жони Анну, візантійську принцесу. Відносини мої з батьком були холодні, багато вчинків його я не розділяв, засуджував. Спочатку я був намісником на ростово-суздальській землі, а потім на  новгородській.

 Я не хотів коритися батькові, відмовлявся сплачувати данину. Та смерть батька в 1015 році стала початком боротьби за владу між його синами. Влада засліпила Святополка, і він підступно вбив Бориса, Гліба, Святослава .

 На річці Альта я переміг Святополка Окаянного, хоча йому допомагали поляки і печеніги.

 У 1019 році став я княжити в Києві. З Мстиславом ми домовились: землі на захід від Дніпра відійшли мені, а на схід – до Мстислава. У 1036 році брат помер, і я всі землі об’єднав.

 Мирні справи, а не війна були моїм покликанням. Цим я наслідував княгиню Ольгу.

 Та воювати все ж таки доводилося – треба було захищати рідну землю від проклятих печенігів.

 Я будував укріплення на південних кордонах, зводив міста по Русі: Юр’єв, Корсунь, Треполь.

 Та цього було недостатньо. У 1036 році орда печенігів оточила Київ. Заручившись підтримкою варягів, ми дали бій. Печеніги були розбиті, а на місці перемоги ми спорудили в 1037 році церкву Святої Софії. В церкві Святої Софії проводились не лише богослужіння, а й урочисті заходи і церемонії. Ця 13-банна будівля (символ Хреста і дванадцяти апостолів) була справжнісіньким дивом.

 Я дбав про розбудову Києва, його укріплення. Київ обнесли валами заввишки 14-25 метрів і довжиною три з половиною кілометра. У небезпечних місцях викопувались рови. В укріпленнях було прорізано кілька вражаючих воріт: Золоті, Софійські. Печерські, Лядські. Можливо, вам доводилось милуватись Золотими воротами?

 Як до душі мені був мир спокій! Я піклувався про розвиток освіти, науки, мистецтва. Сам багато читав, і всі мої діти вивчали грамоту, а Всеволод знав п’ять іноземних мов. Я не шкодував грошей на покупку і переписування книг, в 1037-1039рр. в Києві був створений перший літописний звід (Найдавніший).

 Та часто доводилось перо міняти на меча: захищати Русь, відвойовувати землі в полян в 1018 році, в 1030-1031рр. возз’єднати з давньоруською державою Белз і всю Червенську Русь. Я здійснив кілька походів проти ятвязьких (1038р.) і литовських (1040р.) племен. В 1030-1040рр. моє військо воювало проти угро-фінського племені на півночі Русі та Прибалтики.

 Ми мали міцні дипломатичні відносини з Візантією та Німецькою імперією.

 У зовнішній політиці я використовував «шлюбну дипломатію»: сам одружився з донькою шведського короля Інгігердою, сестру видав за польського короля Казимира, сина Всеволода одружив з дочкою візантійського імператора Костянтина Мономаха, сина Ізяслава – з сестрою Казимира, сина Святослава – з онукою цісаря Генріха ІІ, донька Анастасія взяла шлюб з угорським королем Геральдом Суворим, Анна – з французьким королем Генріхом І. Поєднатись з моїм родом прагнули чи не всі володарі Європи, а це означало, що життя моє було прожите не дарма. Київська Русь досягла могутності, мала авторитет у Європі.

Не давали мені спокою давні порядки, кровна помста, самосуди. Я розумів, що в Київській Русі треба було якось регулювати відносини, і ми написали судебник «Руська правда».

 

2.3. Гра «Інтерв’ю навпаки»

Запитання Ярослава

1). Чи правильно, на вашу думку, я діяв, приділяючи велику увагу династичним шлюбам?     

2). Як ви гадаєте, чому я приділяв стільки уваги розбудові Києва та розвитку освіти?

3). За що народ прозвав мене Мудрим? Чи згодні ви з цим?

 

2.4. Літописні відомості

«Заложив Ярослав город – великий Київ, а в города сього ворота є Золоті. Заложив він також церкву святої Софії, премудрості божої, митрополію, а потім церкву на Золотих Воротах, кам’яну, Благовіщення Святої Богородиці … Після цього він звів монастир Святого Георгія Побідоносця і монастир святої Орини».

«Повість минулих літ»

«І до книг він мав нахил, читаючи їх часто вдень і вночі. І зібрав він скорописців багато, і перекладали вони з грецького на слов’янське письмо. Написали книг вони силу силенну, ними повчаються віруючі люди і тішаться плодами глибокої мудрості …

Велика бо користь буває людині від навчання книжного. Книги, мов ріки, які наповнюють собою увесь світ; це джерело мудрості, в книгах – бездонна глибина, ми ними втішаємося в печалі, вони – узда для тіла й душі, в книгах – світило мудрості. І якщо старанно пошукати в книгах мудрості, то знайдеш велику втіху і користь для своєї душі».

«Літопис Руський»

 

2.5. Схема        Визначні споруди Ярослава Мудрого

 

 

Ілюстрації до теми

 

 

Україна прадавня: Володимир Ясне Сонечко

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пам’ятник Володимиру Великому в Києві

 

 

Пам'ятник Володимиру Великому в Лондоні

                                   Пам’тник Володимиру Великому в Лондоні

 

Князь Володимир Святий. Новогород, фреска XV ст.

 

Князь Володимир Святий. Новогород, фреска XV ст.

 

 

 

Анна Ярославна

 

Ярослав Володимирович.          http://www.aratta-ukraine.com/textua/06122501_2.jpg

 

Святий князь Ярослав Мудрий

 

docx
До підручника
Історія України 7 клас (Гупан Н.М., Смагін І.І., Пометун О.І.)
Додано
30 січня
Переглядів
1636
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку