Конспект уроку
з історії України
для 7-го класу
Підготувала учитель історії
КЗ «Першотравнева ЗОШ І-ІІІ ст.»
Вистороп Тетяна Василівна
Тема. Галицьке та Волинське князівства у другій половині 12 століття
Мета: охарактеризувати становище Галицької та Волинської земель у другій половині 12 ст., з’ясувати передумови об’єднання Галицького та Волинського князівств, схарактеризувати політичну діяльність Ярослава Осмомисла; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки, висловлювати власні судження; виховувати зацікавленість до вивчення теми.
Очікувані результати. Після уроку учні/учениці зможуть:
Обладнання: підручник «Історія України 7 клас» (В. С. Власов), роздатковий матеріал, історична карта (атлас), відеоролик.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
Рік пограбування Києва Андрієм Боголюбським + кількість князів, які займали київський стіл від 1146 до 1246 р. – третя цифра року першої писемної згадки терміну «Україна».
1169 + 24 – 8 = 1185.
https://www.youtube.com/watch?v=CvIw7ekf-QI
Діяльність князя Ярослава Осмомисла
Характерис-тика |
Ярослав Осмомисл |
Роки князювання |
1153 – 1187 рр. |
Внутрішня політика |
На початку свого правління був змушений обороняти Галицьке князівство від нападів київського князя Ізяслава Мстиславича і свого племінника Івана Ростиславича. Боровся проти боярської опозиції, яка намагалася втрутитися в управління державою . було приєднано землі між Карпатами та Дністром, пониззям Дунаю. Брав участь у боротьбі за Київ. Вів боротьбу проти половців. Будував міста, споруджено Успенський собор. |
Зовнішня політика |
Уклав союзницькі договори з Угорщиною і Польщею,підтримував дружні стосунки з Візантією та імператором Священної римської імперії Фрідріхом І Барбароссою |
Історичне значення діяльності |
За часів правління князя Галицьке князівство значно розширило свої території, переживало період могутності |
По смерті Володимира прийшов до влади князь Роман із роду Мстиславичів. Досі він був лише волинським князем, а у 1199 році об’єднав Волинь з Галичиною і став князем великої Галицько-Волинської держави. Незабаром він приєднав до цієї держави і Київ.
«Він височить на Крилоській горі при гостинці Львів - Івано-Франківськ, навпроти Музею народної архітектури і побуту Прикарпаття. Цей величний пам'ятний знак споруджений на тому місці, де в княжі часи пролягла перша лінія оборонних валів Галицько-Волинської держави, в урочищі Прокаліїв сад. Барельєф пам'ятного знака відображає історичні події періоду становлення Галицько-Волинської держави. Він є символом єднання древньоруських міст, назви яких викарбувані на велетенському мечі, уздовж якого можна прочитати літописні свідчення про городи руські й про Галич. На Ралі, яке увіковічнює мирну працю хліборобів, зображені міфологічні персонажі, давньоруські воїни, орачі, літописець. Меч, встромлений в землю, симовлізує припинення війн. Будівництво пам’ятника-символа розпочалося 1985 року, а у вересні 1987-го відбулося урочисте відкриття цього монумента, який нині величаво красується на всю околицю».
Розвиток князівств за доби роздробленості |
|
Галицьке князівство |
Волинське князівство |
А, Б, Г, Д |
В |
А. До певного часу край лишався переділеним на кілька уділів: Перемишльську, Галицьку, Теребовлянську й Звенигородську землі.
Б. Землі цього князівства відзначалися своєрідним політичним устроєм. Його вважають взірцем олігархічного правління.
В. Наприкінці 12 ст. землі краю було переділено між нащадками Ізяслава Мстиславича – засновника династії князів на кілька уділів. Найпочеснішими вважалися Володимирська та Луцька землі.
Г. Об’єднати землі під єдиною владою зміг син Володаря – Володимирко .
Д. Перший правитель землі Ростислав мав трьох синів – Рюрика, Володаря й Василька, які отримали у володіння відповідно Перемишль, Звенигород і Теребовля.