Практичне заняття «Військове мистецтво, традиції та побут українського козацтва»

Практичне заняття «Військове мистецтво, традиції та побут

українського козацтва».

 

Мета: визначити особливості військового мистецтва українського козацького війська; з’ясувати характерні риси козацьких традицій і побуту; розвивати вміння аналізувати історичні джерела й формулювати свою думку, спираючись на їх зміст.

Тип уроку: застосування набутих знань.

Обладнання: підручник, атлас, матеріали, підготовлені вчителем і учнями до практичного заняття.

 

Хід уроку

I. Організація навчальної діяльності

II. Перевірка домашнього завдання

Бесіда

1. Охарактеризуйте походи українського козацтва першої чверті XVII ст.

2. Яку роль відіграло козацтво в Хотинській війні?

3. Якими були результати та наслідки Хотинської війни?

Орієнтовані відповіді учнів:

Причини:

1. Агресивна зовнішня політика Туреччини.

2. Безперервні руйнівні походи козаків на кримські й турецькі землі.

3. Посилення впливу Польщі на Молдовське князівство.

4. Напад у 1619 р. з території Речі Посполитої на Семигородчину, князь якої ГаборБетлен був османським васалом.

Основні події:

1. Вересень 1620 р. – польська армія на чолі з С. Жолкевським розвита турецьким султаном Османом ІІ.

2. Червень 1621 р. – біля урочища Суха Діброва козацька рада, на якій вирішено взяти участь у війні на боці Речі Посполитої. Відправлено посольство на чолі з І-К Сагайдачним до короля Сигізмунда ІІІ.

3. 2-28 вересня 1621 р. – Хотинська битва.

Наслідки:

1. Поразка турків.

2. Османська імперія відмовилась від планів на завоювання Європи.

3. Козаки здобули репутацію захисників християнства.

III. Актуалізація опорних знань

Бесіда

1. Якими були життя та побут українського козацтва?

2. Чим відрізнялося від інших армій військове мистецтво козаків?

 

IV. Проведення практичного заняття

1. Ознайомтеся із запропонованим матеріалом і дайте відповіді на запитання.

Із праці О. Апанович       «Військове мистецтво українського козацького війська» Козацьке військо виступало в похід на заклик гетьманського універсалу. У близькі походи йшли без обозу, із самими саквами та юквами (спорядженням), а в далекі — зі значною кількістю возів, їх могло бути до 10 тисяч. Як свідчать сучасники, козацькі похідні вози були досить легкі, невеликі. На десять козаків звичайно брали один віз. Крім обозу, на возах перевозили ще й гармати. У похід військо виступало по два-три полки в ряду, попереду кожного полку йшла музика, а за нею несли полковий прапор. Звичайно на чолі полку йшов полковник, у середині — хорунжий, а позаду — курінні отамани. На ворожій території попереду їхав верхи або йшов пішки охоронний загін, який виконував і функцію розвідки, організовував сторожі або гати (дорогу через болото). Військо рушало в путь зі своїми священиками, нерідко возило із собою і похідну церкву. З військом йшли також лікарі, цирульники, знахарі. Під час бою вони перебували поруч, надаючи медичну допомогу пораненим… Під час походу, особливо морського, дотримувалася найсуворіша дисципліна… до порушників військовий суд застосовував різноманітні покарання. В основі козацької тактики лежала універсальна бойова підготовка, маневреність, мобільність і динамічність. Раптові напади, засідки, нічні рейди були головними рисами запорозької тактики. Вдень козаки відволікали увагу ворога малими боями, щоб уночі атакувати його, зненацька заскочивши в пітьмі. Особливо часто вони робили засідки в лісі… У польових боях козаки завжди намагалися оточити ворога, вдаючись до складного тактичного маневру — охоплення противника з флангів і вихід у його тил. У фронтальні атаки кидалися з холодною ручною зброєю після рушничного обстрілу або артилерійської підготовки… У сутичках з окремими татарськими загонами запорожці після попередньої нетривалої стрілянини переходили до рукопашного бою… Свої раптові концентровані удари по ворогові козаки завдавали, використовуючи особливості місцевості: стрімкі береги річок, яри тощо… Козацька стратегія мала яскраво виражений активний, наступальний характер. Стратегічно Військо Запорозьке перевершувало феодальні армії Європи, які дотримувалися стратегії позиційної, оборонної, пасивної війни. Стратегія концентрованого удару була головною рисою козацького військового мистецтва. Козаки добивалися перемоги переважно в польових битвах… Західноєвропейські армії, на відміну від козацької, використовували оборону та облогу фортець і ухилялися від битви, оскільки польові битви завдавали втрат найманим військам, які дорого оплачувалися… Запорозьке військо часто застосовувало резерв, яким козаки морально пригнічували ворога й добивалися перелому в битві на свою користь… У стратегічних планах козацького війська періоду визвольних війн кінця XVI — першої половини XVII ст. враховувалася активна участь у боротьбі селян і міщан. Високі моральні якості козаків були зумовлені ще й справедливим характером їхньої боротьби…

Запитання до документа

1. Як організовували воєнний похід козаки?

2. Що ви дізналися про козацькі бойові порядки за матеріалом?

3. Яку тактику застосовували козаки на полі бою?

4. Чим козацька стратегія відрізнялася від західноєвропейської?

 

Із праці О. Апанович «Побратимство у запорозьких козаків»

Серед січовиків був поширений звичай «побратимства», корені якого сягають у первіснообщинний період історії людства.

Два одиноких запорожця укладали між собою «вічний союз» про взаємне піклування. Вони зобов’язувалися вчасно поспішати на допомогу один одному, відводити несподівану небезпеку, визволяти і навіть жертвувати життям один заради одного, якщо це буде необхідно.

Присягу на взаємну вірність і відданість до скону вони скріплювали своєрідним ритуалом: тримаючи чашу побратимства обіруч, пили з неї…

Щоб дружба мала силу закону, побратими йшли до церкви й тут у присутності священика давали «заповітне слово»…

Потім побратими ставили власноручні підписи, слухали молитву або відповідне місце з Євангелія, дарували один одному хрести й ікони, тричі цілувалися і виходили з церкви наче рідними братами до кінця життя…

Запитання до документа

1. У чому, на вашу думку, полягав головний сенс цього обряду?

2. Що ви дізналися з про інші звичаї козацтва?

3. Якими були особливості козацького побуту?

 

 

 

2. Згадки про козаків в іноземних джерелах.

 

Слово вчителя.

 Багато цікавих відомостей про козаків ми можемо дізнатись з чужоземних джерел.

 Ось наприклад один із австрійських мандрівників Еріх Лясота у своїх нотатках під час подорожі до Січі також пише про козаків.

 

«…….Проїжджаючи «козацькою землею», Лясота бачив «дуже гарні великі и родючі поля й ґрунти, на яких тут і там видно багато дивних малих будинків із бійницями, куди втікають селяни, коли раптово стається напад зі степу, і там обороняються; тому кожен мешканець, ідучи в поле, вішає на плече рушницю, а до боку шаблю чи тесак; напади такі часті, що спокою від них майже не має…Я гадав, що ця війна проти турків триватиме не рік чи два, тому не вважав за слушне втрачати таких хоробрих і відчайдушних людей, які змолоду вправляються у військовому мистецтві та добре знають цього ворога, тобто турків і татар (з якими вони майже щодня стикаються). По-друге, це військо утримати легше, ніж військо іншої нації, бо на їхніх начальників не треба витрачати особливих коштів (які звичайно становлять значну суму). Крім того, вони мають власну зброю та боєприпаси, до яких не треба замовляти й утримувати спеціально гармашів, бо багато хто з них сам уміє з ними обходиться…….»

1. Які географічні умови описує автор?
2. Як описує автор війну проти турків?
3. Як описує автор військо?

 

 СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Тестові завдання

1. Яка назва використовувалася щодо козаків-запорожців, які селилися в нижній течії Дніпра?

2. Де мешкали козаки-уходники в Дикому Полі?

3. Який із наведених переліків містить найпоширеніші страви серед козаків?

4. Який із наведених переліків містить найпоширеніші музичні інструменти козаків?

5. Із якого матеріалу був одяг простих козаків?

6. Яку назву мав козацький звичай, коли двоє одиноких запорожців укладали між собою «вічний союз» про взаємне піклування?

7. Основою війська запорозьких козаків були загони

8. Як називалася козацька тактика наступу із розгорнутою напівколом лінією кавалерії?

9. Найважливіший елемент козацької тактики в умовах рівнинної степової місцевості на марші в наступі та обороні — це

10. Козацька тактика, за якої запорожці йшли до бою в довільному порядку, змішувалися з ворогом й билися кожен окремо, мала назву

11. Козацький флот складався з

12. Яким був основний засіб індивідуального захисту від ворожого обстрілу в козаків-запорожців?

V. Закріплення нових знань

I варіант

Учитель доручає учням самостійно сформулювати особливості козацьких традицій, побуту і військового мистецтва.

II варіант

Дидактична гра «Хто більше»

Правила гри. Учитель пропонує гравцям (бажано об’єднати учнів у декілька команд) скласти якомога довший перелік понять, термінів, фактів, персоналій, дат тощо за певний час. Перемагає та команда, перелік якої буде більшим.

Для гри за темою практичного заняття доцільно запропонувати гравцям назвати якомога більше фактів.

VI. Підсумки уроку

Учитель пропонує учням по черзі висловити свою думку щодо того, чим був корисний для них урок.

VII. Домашнє завдання

Повторити матеріал про церковне життя у XVI ст. та укладення Берестейської церковної унії.