Практичне заняття. "Злочини комуністичного режиму.Уроки для України сьогодні"

                                              Практичне заняття

«Злочини комуністичного режиму. Уроки для України сьогодні»

(практичне заняття 11 клас, історія України)

Цілі уроку:

1. Сприяти усвідомленню трагічності подій злочинів комуністичного режиму та непоправних наслідків для українського народу впродовж історії ХХ – ХХІ століття, включаючи сучасне українське суспільство.

2. Розширити знання учнів про причини та сутність політики комуністичного режиму щодо української державності та українців, формувати свідоме ставлення до злочинів комуністичного режиму, формувати  вміння давати їм правову оцінку.

3.Формувати:

- навички роботи з первинними історичними джерелами;

- вміння аргументовано пояснювати власну оцінку історичних подій;

- мотивацію до вивчення історії.

Ключові слова і поняття: червоний терор, Голодомор, геноцид, тоталітаризм, воєнні злочини, декомунізація, репресії, депортації, злочини під час Другої світової війни, інтелект-карта.

Забезпечення уроку: відео матеріали, роздавальний матеріал, презентація, схема інтелект карти.

Методи, прийоми та техніки: аналіз використаних історичних джерел, відеоматеріалів, робота в малих групах, дискусія у великій групі, метод ПРЕС, робота з інтернет ресурсами, програмою  mindmeister.com.(створення інтелект.карти)

 

Хід роботи

Слайд 1 (тема уроку)

Привітання:

 Американський винахідник Генрі Форд сказав:

 Зібратися разом - це початок,

 Триматися разом - це прогрес,

 Працювати разом - це успіх!

 Ми зібралися,тримаємося разом і починаємо працювати. Бажаю успіху! 

 

 Хід уроку:

Вчитель:

Комуністичний режим проіснував на території України  понад 70 років. Увесь цей час комуністична пропаганда приховувала злочини проти власних громадян. Частково комуністам вдалося досягти своєї мети – зараз у світі про радянські злочини відомо значно менше, ніж про нацистські. Однак є докази, які переконливо свідчать – радянський режим спричинив на території України найбільш серйозні та тяжкі трагедії. Серед усіх злочинів комуністичного режиму є  такі, що у міжнародно-правових актах визнані «найбільш серйозними злочинами, які викликають стурбованість усього світового співтовариства»

 

Повідомлення теми уроку:

Практичне заняття «Злочини комуністичного режиму. Уроки для України сьогодні».

Слайд 2.

Епіграфом до цього уроку є слова Ліни Костенко

«- А якби, як у «Страшній помсті», земля заворушилася,  і одни только кости поднялись високо над землею»? Кості всіх репресованих, закатованих і вбитих комуністами у ХХ столітті. Уявляєш, який густий ліс стояв би над рікою Часу?»  

Ліна Костенко «Записки українського самашедшего»

Вчитель: непроста тема національної пам'яті постала в епіцентрі суспільної уваги лише останніми роками, а мала б опинитися в публічному дискурсі значно раніше – з моменту набуття державою незалежності. Однак, дорогоцінний час було втрачено і українці тільки зараз прискіпливо аналізують власне минуле, намагаються відрізнити героїв від ворогів, правду від міфів.

 

Питання, які будемо сьогодні висвітлювати:  Слайд 3.

 

1. З’ясування поняття «Комуністичні злочини на Україні».

2. Висвітлення подій комуністичних злочинів.

3. Питання декомунізації в Україні.

4. Вшанування пам’яті жертв комуністичних злочинів.

 

Вчитель: для практичного засвоєння інформації пропоную вам протягом уроку складати «Інтелект- карту».

 

Презентація схеми

 «Інтелект-карта. Злочини комуністичного режиму в Україні»

 

Слайд 4.

Проблемне питання «Основна мета національної пам’яті – не виправдати жахливе минуле, а зробити майбутнє кращим. Так чи ні?»

Вчитель: наприкінці уроку ми обговоримо проблемне питання. Пропоную вам з’ясувати, які події ХХ століття  можна класифікувати як злочини комуністичного режиму?

Слайд 5.

Розгляд питання.

«Поняття «Злочини комуністичного режиму».

Вчитель: Дайте визначення поняття «злочин» (Відповіді учнів).

Слайд 6.

«Злочин - антисоціальний вчинок людини, що посягає на відносини, що склалися в суспільстві, і становить небезпеку суспільному розвитку.»

У випадку злочинів комуністичного режиму  антисоціальний вчинок  чинять керівники держави, представники державного апапрату проти своїх громадян.

Вчитель: Тема комуністичниго режиму для нас не нова, пропоную вам згадати історичні події, які на ваш погляд можна віднести до злочинів комуністичного режиму.

Метод «Мозковий штурм» (злочини періоду національно- визвольної війни 1917-1921 рр.; насильницька колективізація; Голодомор; сталінські репресії; депортації народів у СРСР; злочини періоду Другої Світової війни, повоєнні злочини; боротьба проти бійців Руху Опору; замовні політичні вбивства, політичні переслідування, розкуркулення)

             Заповнення інтелект карти розділ «Події»

Слайд 7:

Вправа «Визначити поняття» (роздавальний матеріал)

 

Надаються поняття  та їх визначення:

 

Червоний терор

Голодомор

Великий терор

Депортація народів у СРСР

Політичні переслідування

Порушення прав людини

Геноцид

 

Черво́ний теро́р — заходи насильства, які здійснювалися більшовиками проти широких соціальних груп, включаючи робітників та селян, що були оголошені «класовими ворогами», або звинувачувалися в «контрреволюційній» діяльності.

 

Голодомо́р 1932—1933 років — акт геноциду українського народу, організований керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932–1933 роках шляхом створення штучного масового голоду

Вели́кий теро́р — найменування доби в історії СРСР (1937–1938 роки), коли сталінські репресії були різко посилені та доведені до максимуму своєї інтенсивності. 

Депорта́ція наро́дів — інструмент радянської національної політики сталінських часів. Депортація народів являла собою насильницьке переселення громадян за національною ознакою у віддалені місцевості СРСР, де вони розміщалися у спецпоселеннях.

Політичні переслідування - це систематичне погане ставлення до окремої особи або групи з боку іншої особи або групи. Найпоширенішими формами є релігійне переслідування, расизм і політичні репресії.

Порушення прав людини – порушення комплексу природних і непорушних свобод і юридичних можливостей, обумовлених фактом існування людини в суспільстві.

Учні з’ясовують визначення «Злочини комуністичного режиму»

Слайд 8:

«Злочини комуністичної влади – це злочини тоталітарної влади, яка систематично та цілеспрямовано порушувала права людини в державі, принципи демократичної держави, постанови міжнародного права»

Слайд 9

 

Розгляд питання 2 «Висвітлення подій комуністичних злочинів сьогодні.»

 

Вчитель: Американський письменник Вільям Фолкнер  писав: «Минуле взагалі ніколи нікуди не зникає. Строго кажучи, воно навіть не є минулим. Воно розчинене у повітрі тут, зараз, серед нас». Пропоную згадати деякі трагічні події нашої історії.

До яких лише методів не вдавалася тоталітарна радянська машина, аби зламати дух волелюбної української нації... Тут вбивали не «ворогів народу», не «шпигунів», «диверсантів», а селян і робітників, вчителів, священиків, науковців, письменників. Намагаючись вбити душу нашого народу. Тут позбавляли життя цілих народів.

Робота з документами (роздатковий матеріал)

Слайд 10

Лист  Сталіна до керівника осередку комуністичної партії в Україні Лазаря Кагановича.

«Найважливіше зараз Україна. Справи на Україні йдуть вкрай погано… Якщо не візьмемося зараз за виправлення ситуації на Україні, Україну можемо втратити…»   серпень 1932 р.

Питання до документу для обговорення:

1. Як ви вважаєте, що означає  поняття «втратити Україну»?

2. Які методи «виправлення ситуації» запровадили стосовно українців?

Робота з відео «Голодомор. Повстання селян. Люди біля млина»

Питання  для обговорення відео:

1. Які події відображені у відео?

2.Коли відбувались Голодомори  в Україні, назвіть дати.

3. З’ясуйте причини Голодоморів.

 Слайд 11  «Голодомори в Україні»

Питання для обговорення:

4.Чи винна була держава і керівництво в подіях Голодомору на Україні?

5.Чи можна було уникнути цих подій?

Вчитель: Про масштаби смертності від Голодомору 1932-1933 років історики і демографи сперечаються досі. Через відсутність достовірних статистичних даних і політику приховування радянською владою масштабу голоду число його жертв коливається від трьох до семи мільйонів осіб. Все це було спрямоване на те, щоб винищити в Україні якомога більше людей. Українська компартія прекрасно розуміла цей намір радянського керівництва і робила все, щоб спровокувати голод.

Слайд 12

Фото «Історико- меморіальний заповідник «Биківнянські могили»»

Інформація від учнів про «Історико- меморіальний заповідник «Биківнянські могили»» .

Вчитель:«Великий терор» – масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937–1938 рр. з ініціативи керівництва СРСР й особисто Йосипа Сталіна для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства. Наслідками комуністичного терору в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація. Офіційно початком «Великого терору» став оперативний наказ НКВД СРСР № 00447 «Про репресування колишніх куркулів, карних злочинців та інших антирадянських елементів» від 30 липня 1937 р., затверджений політбюро ЦК ВКП(б) 31 липня 1937 р. Проте наявні документи НКВД (накази, листування, телеграфи) свідчать, що масові репресії готувалися заздалегідь, а наказом їх лише формалізували.

Робота в групах.

Питання для обговорення в групах:

1.Проти кого були спрямовані репресії комуністичного ладу в Україні? ( 1 група)

2. Проти чого були спрямовані репресії комуністичного ладу? ( 2 група)

  Виступ груп

Робота з інтелект картою розділ «Причини злочинів комуністичного режиму»

Слайд  «Підрив Дніпрогесу 1941 р.»

Завдання: проаналізуйте подію. (Інформація від учня про «Підрив Дніпрогесу 1941р.)

Перегляд відео «Примусова депортація українців» перегляд відео 30 сек.

 

Вчитель: Про що говорять ті, хто пережив операцію «Захід», «Вісла»? Під дулами автоматів людям вночі давали дві години на збір. Людей вивозили на спустошені землі, часом кидали в якусь хату, часом – у полі. Українцям обіцяли підтримку, натомість ‒ їх зустріло вороже настроєне населення і, що найголовніше, не було жодного права повернутись назад. Ті ж, які намагались повертатись додому одразу у 1947-48 рр. – їх відловлювали і знову депортували або кидали у табори, щоб не створювали зайвих прецедентів. Загалом же під час усіх операції з переселення постраждало 700 тисяч українців.

 

Відео  фільм «Хайтарма» (1 хв.)

Питання для обговорення:

1.Про яку подію йдеться у фільмі?

2. Який характер мала переселенська акція?

3. Охарактеризуйте психологічний  стан депортованої людини.

 

Учитель: В 1939 році Радянський Союз поширив свої володіння, зокрема за рахунок приєднання західноукраїнських земель, що до того належали Польщі. Протягом декількох років Західна Україна пройшла пришвидшений курс встановлення комуністичного режиму із притаманними йому репресіями проти політичних, громадських діячів і простого населення. Жорстока окупаційна політика СРСР врешті призвела до спалаху масового збройного повстання місцевого населення, яке тривало до середини 50-х років.

Звучить Гімн Українськи націоналістів «Зродились ми великої години»

Питання: про які події нагадую вам цей гімн? (Інформація учня про діяльність УПА)

Слайд 14

Питання до учнів:

Який  урок нам дають українські повстанці ХХ століття?

Вчитель: після смерті Йосифа Сталіна масштаб репресивної політики різко зменшився, більше того, з 1956 року розпочалася часткова реабілітація засуджених у роки масового терору. До того часу жертвами комуністичних репресій стало не менше ніж 10 млн українців. Але політичні репресії повністю не припинилися. Їхнім об'єктом і далі були борці за демократизацію політичної системи, захисники української національної культури або ті, хто вимагав реалізації передбаченого радянською Конституцією права на національне самовизначення. Потужні хвилі арештів шістедесятників і дисидентів прокотилися в Україні. 

 Слайд 15

Вправа «Впізнати історичного діяча»

( Іван Світлічний, Евген Свірстюк, Василь Симоненко, Левко Лукьяненко, Алла Горська, Василь Стус)

Слайд 16

Вчитель: на відміну від репресій 30-х, мова йшла не про смертні вироки, оголошені режимом, відбувалось «тихе» фізичне усунення неугодних. Так, після кількаразового жорстокого побиття невідомими у 1963 році помер поет Василь Симоненко, у 1970 році за досі нез'ясованих обставин вбита художниця Алла Горська, в 1979 знайдено повішеним композитора Володимира Івасюка.

Показовою для цього покоління є доля відомого українського поета та дисидента Василя Стуса.

Відео фрагмент Фільм «Стус. Незалежність» (1 хв.)

Питання до відео матеріалу: про яку свободу йдеться в уривку?

Вчитель: Роки тюрем і таборів не зломили  дисидентів, які вийшовши на волю, активно включилися у національно-демократичний рух, що наростав в Україні з кінця 80-х років. 

Слайд 17

Робота з документом.

« Завдання молодої інтелігенції – бути активними у теперішньому політичному і громадському житті. Є крайнощі. Є люди, які закликають до зброї, зробити якийсь державний переворот і замінити владу, наставити когось іншого. Але розумніші люди їх стримують, тому що підняти зброю легко, важко потім зупинитися. Політика вимагає політичної боротьби. Само не зробиться ніщо. Якщо нація хоче, щоб були зміни, вона мусить працювати, вона мусить боротися. Я знаю, що це можна зробити.»

                                                                                        Левко Лук’яненко

Питання до документу:

1. До кого звертається Левко Лук яненко у цій промові?

2.Чи вірити ви що зміни за вами?(відповідь обгруетуйте)

Слайд 18

 

Розгляд питання  « Декомунізація».

 

Питання для обговорення : Що являє собою політика декомунізації в Україні?

Слайд 19:

Декомунізація - це система заходів, спрямована на звільнення від впливу та наслідків комуністичної ідеології в усіх сферах життя країни та суспільства.

9 квітня 2015 р. Верховна Рада України ухвалила чотири закони про декомунізацію.

Групова робота (2 групи )

Сдайд 20

Завдання:

Знайдіть у мережі Інтернет на сайті Українського інституту національної пам’яті документальні матеріали про декомунізацію та ознайомтеся з ними.

Проаналізуйте інфографіку політики декомунізації. Дайте відповіді на запитання: 1. Які основні напрями політики декомунізації? 2. Яка мета цієї політики? 3. Що означає декомунізація у свідомості людей? 4. Дайте власну оцінку актуальності (або неактуальності) означених заходів у нашому суспільстві. 5. Як ви особисто можете долучитися до політики декомунізації?

Презентація роботи груп (5 хвилин)

• відкритий доступ - відкриваються всі архіви радянських репресивних органів
• минуле онлайн - встановлюється обов’язок оцифрування документів задля їх збереження та удоступнення
• єдиний архів - формується єдиний архів репресивних органів, незалежний від політичної волі силовиків
• європейський принцип доступу - закон обмежує доступ до інформації, а не до документа
• зняття самоцензури - відповідальність за поширення інформації несе особа, а не архівіст
• декомунізація спецслужб та міліції - сучасні правоохоронці та спеціальні служби перестають бути пов’язаними з радянськими репресивними органами

• оцінка російської агресії - визнається факт агресії Радянської Росії проти України, окупація та анексія Радянською Росією території України
• право на свободу - боротьба за незалежність України визнається правомірною, вказуються організації та структури, учасники визвольного руху
• відновлення незалежності - законодавчо визначається, що в 1991 році відбулося відновлення незалежності України, спадкоємиці проголошеної в 1918 році Української Народної Республіки
• військова традиція - визнаються нагороди та військові звання, які протягом 1917-1991 років присвоювалися українськими державними утвореннями учасникам визвольного руху

• Друга світова війна - закріплення офіційного використання загальносвітового терміна «Друга світова війна 1939-1945 рр.»
• День пам’яті та примирення - запровадження Дня пам’яті та примирення - 8 травня, з метою увічнення пам’яті всіх жертв Другої світової війни
• День перемоги нам нацизмом - визначення 9 травня як державного свята - Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 рр.
• символіка пам’яті - скасування використання радянської символіки під час вшанування пам’яті полеглих та увічнення перемоги над нацизмом

• засудити тоталітарні режими - визнання Україною злочинними комуністичного та нацистського режимів, жертвами яких стали мільйони наших співвітчизників
• стоп пропаганді - запровадження відповідальності за пропаганду комуністичного та нацистського режимів і публічне використання їхньої символіки
• очищення карти країни - встановлення процедури та строків перейменування об’єктів, які носять «комуністичні» назви (перереєстрація документів для громадян безкоштовна). З вулиць наших міст заберуть символи та пам’ятники, які возвеличують функціонерів тоталітарного режиму
• справедливість, а не помста - розслідування злочинів геноциду, злочинів проти людства та людяності, військових злочинів, здійснених представниками тоталітарних режимів
• вшанування пам’яті - встановлення Дня пам’яті жертв комуністичного та нацистського тоталітарних режимів 23 серпня, коли сталінський СРСР і гітлерівський Третій Райх уклали угоду, яка розпочала Другу світову війну

Презентація роботи груп (5 хвилин) слайд 21,22, 23, 24,25.

Питання для обговорення: Дайте оцінку   процесу декомунізації в вашому місті.

Слайд 26

Питання 4:  «Вшанування пам’яті жертв комуністичних злочинів»

 

Вчитель: пропоную ознайомитися з хронікою основних нормативно-правових документів, що викривають злочини комуністичного режиму.

Слайд 27:

14 листопада 1989 р. - Декларація Верховної Ради СРСР «Про визнання незаконними і злочинними репресивних актів проти народів, підданих примусовому переселенню, і забезпечення їхніх прав».

13 серпня 1990 р. - Указ Президента СРСР «Про відновлення прав усіх жертв політичних репресій 20-50-х років». Ним передбачалося зобов’язати «Раду Міністрів СРСР, уряди союзних республік до 1 жовтня 1990 р. внести в законодавчі органи пропозиції щодо порядку відновлення прав громадян, які постраждали від репресій».

7 березня 1991 р. - Постанова ВР СРСР «Про скасування законодавчих актів у зв’язку з Декларацією Верховної Ради СРСР від 14 листопада 1989 року “Про визнання незаконними і злочинними репресивних актів проти народів, підданих примусовому переселенню, і забезпечення їхніх прав”».

17 квітня 1991 р. - Закон України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», у якому визначалося коло громадян, які підлягали реабілітації. Закон суттєво спрощував порядок реабілітації, а з іншого боку, не допускав випадків реабілітації осіб, винних у скоєнні тяжких злочинів.

28 листопада 2006 р. - Закон України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», за яким Голодомор 1932-1933 років в Україні визнано геноцидом українського народу.

Вчитель: Проаналізуйте, які річниці ілюструють наведені нижче фотографії та емблеми.

 

Слайд 28

27 січня - Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту

26 квітня -  день Чорнобильської трагедії

8 травня -  День Пам’яті та примирення

18 травня -  день Пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Третя неділя травня  -  День пам’яті жертв політичних репресій

Четверта субота листопада -  День пам’яті жертв Голодоморів.

 

            Робота з інтелект картою розділ «Пам’ятні дати»

 

Питання для обговорення: яке значення має проведення днів пам’яті в Україні?

 

Вчитель: прошу зараз вшанувати пам'ять мільйонів невинних жертв злочинів комуністичного режиму хвилиною мовчання.

Хвилина мовчання (метроном)

 

Слайд 29

Підсумки уроку:

обговорення з учнями у великій групі проблемного питання:

Проблемне питання «Основна мета національної пам’яті – не виправдати жахливе минуле, а зробити майбутнє кращим. Так чи ні?»

 

Домашне завдання: закінчити працювати з інтелект картою за темою «Злочини комуністичного режиму».