ПРАКТИЧНІ ПІДХОДИ ПОДОЛАННЯ ОСВІТНІХ ВТРАТ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

ПРАКТИЧНІ  ПІДХОДИ ПОДОЛАННЯ ОСВІТНІХ ВТРАТ НА УРОКАХ

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Вступ

У безпрецедентно складних обставинах, у яких перебуває українська освіта протягом останніх трьох років унаслідок спочатку пандемії COVID-19, а потім широкомасштабної військової агресії Росії, освітяни роблять усе можливе, щоб забезпечити право молодого покоління на освіту. Водночас навіть інтуїтивно всі усвідомлюють, що проблеми в галузі освіти наростають, а успішність учнівства знижується.

Закономірно, що для означення цих негативних явищ необхідні були нові поняття. Так у науковій літературі й засобах масової інформації з’явилася низка нових понять, як-от «освітні втрати», «втрати в навчанні», «освітні розриви», «прогалини в навчанні» тощо. Їх уживання часто було несистемним, нетермінологічним, що, закономірно, не сприяло належному комунікуванню дійсно складної проблеми та пошуку шляхів її ефективного розв’язання.

Фахівці Українського центру оцінювання якості освіти проаналізували напрацювання вітчизняних і зарубіжних науковців та запропонували провести дослідження, що допоможе педагогам опанувати необхідну термінологію, повʼязану з освітніми втратами, а також ознайомитися зі способами вимірювання та подолання цих негативних явищ.

Автори висвітлюють причини й наслідки навчальних втрат, а також окреслюють коло потенційних заходів, що можуть послабити негативні тенденції у вітчизняній освіті, зокрема на рівні загальної середньої освіти.

Пропоноване дослідження репрезентує навчальні втрати як один зі складників ширшої категорії освітніх втрат, яка не є тотожною категорії освітніх розривів, хоча й пов’язана з нею.

У 2020 році, із початком пандемії COVID-19, світ зіткнувся із ситуацією, коли одне з базових прав людини – право на освіту – виявилося під загрозою. У зв’язку із безпрецедентними карантинними заходами заклади освіти всіх рівнів у більшості країн світу закрилися для фізичного відвідування, що фактично призупинило на деякий час освітній процес. Невдовзі більшість освітніх систем адаптувалися до нових умов, запровадивши дистанційний або змішаний формати навчання, а коли пандемія коронавірусу пішла на спад, у багатьох країнах здобувачі освіти знову повернулися до очного навчання.Незважаючи на це, чимало міжнародних організацій і провідних експертів досі говорять про втрати в навчанні (learning losses), спричинені закриттям закладів освіти, як про одну з найбільших проблем і загроз, спричинених світовою пандемією, а також про поглиблення навчальних розривів між різними категоріями учнівства (learning gaps). Небезпека навчальних втрат і навчальних розривів полягає, зокрема, у тому, що їхні наслідки будуть проявлятися із часом і можуть впливати як на якість життя окремих індивідів, так і на розвиток суспільств загалом.За той самий період, тобто із 2020 року й до сьогодні, освітня система України постраждала значно серйозніше, ніж освітні системи більшості інших країн. Це пов’язано з тим, що значна частина українського учнівства  не може повернутися до нормального режиму навчання вже більш ніж упродовж трьох років: спочатку на заваді цьому була пандемія COVID-19, а із лютого 2022 року – повномасштабна військова агресія Російської федерації проти України.Оцінити наслідки такого тривалого порушення освітнього процесу в Україні наразі дуже складно, з одного боку, через те, що свого часу не було накопичено достатньо об’єктивних «доковідних» даних про якість вітчизняної освіти (крім даних міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 (15-річні підлітки) і загальнодержавного зовнішнього моніторингу якості початкової освіти 2018 та 2021 років (випускники початкової школи)), а з іншого, – через неможливість проведення повноцінних освітніх вимірювань в умовах повномасштабної війни (наприклад, восени 2022 року Україні вдалося провести основний етап чергового циклу дослідження PISA, однак у ньому змогли взяти участь лише 15-річні підлітки із 18 регіонів країни з-поміж 27, тобто відсутні дані щодо третини регіонів).Та, попри факт відсутності належних обсягів даних щодо якості вітчизняної освіти, зокрема загальної середньої, є всі підстави припускати, що проблема навчальних втрат і навчальних розривів в нашій країні є украй гострою й потребує якнайшвидшого напрацювання комплексу дій, спрямованих на її розв’язання. Основна частина. Одним із пріоритетних завдань шкільної мовної освіти є модифікування загально-педагогічних технологій в конкретні методичні моделі. З появою нових технологій та інтернет-ресурсів, учні мають доступ до різноманітних онлайн-матеріалів, інтерактивних програм та мобільних додатків, які можуть значно полегшити процес навчання та зробити його більш захоплюючим. Сьогодні мовна компетенція є важливою навичкою, оскільки світ стає все більш глобалізованим. Використання сучасних технологій дозволяє учням взаємодіяти з носіями мови, спілкуватися з іншими учнями та отримувати реальний практичний досвід використання української мови. Сучасні технології навчання української мови дозволяють створити інтерактивне навчальне середовище, в якому учні можуть працювати у своєму власному темпі, отримувати зворотний зв’язок та індивідуалізовану підтримку. Незважаючи на це, у популярній практиці викладання мов дуже часто переважають формальні та дещо спрощені підходи, недооцінюється роль рідної мови у формуванні духовної та гармонійної мовної особистості, а нові методики навчання учнів використовуються лише в обмеженій мірі. С.П. Бондар так пояснює причини цих проблем: «У вчителів досі існує психологічний бар’єр перед новим та інноваційним. Цей бар’єр проявляється в обмеженості самого вчителя, як думки, так і в дії», а також у поверхневій необізнаності вчителя щодо нових освітніх технологій та їхнього розмаїття. Дослідження з використання сучасних технологій навчання української мови проводять вчені та педагоги, які спеціалізуються у галузі мовної освіти та методики навчання. Оскільки мовна освіта є важливим аспектом освітньої системи, багато досліджень було проведено з метою виявлення ефективних підходів та методик навчання української мови за допомогою технологій. Серед відомих вчених та дослідників, які займалися дослідженням сучасних технологій можна виділити: Семеног О., яка проводить дослідження з використанням електронних засобів навчання в мовній освіті, Марушкіну Н., яка зосереджується на використанні мультимедійних технологій у навчанні української мови, Бондаренка О., який займається дослідженням використання комп’ютерних програм та інтерактивних платформ у навчанні української мови, Жабінська Т., яка проводить дослідження з використанням онлайнресурсів та інтерактивних завдань у навчанні української мови. Дослідження Корнієнко Н. спрямовані на використання відео та аудіо матеріалів у навчанні української мови, Васильєва І. досліджує можливості використання комп’ютерних ігор та мобільних додатків у навчанні української мови, Журавель О. проводить дослідження щодо використання веб-квестів та онлайн-ресурсів для навчання української мови. Сучасний етап розвитку становлення Нової української школи характеризується інтенсивними пошуками нового в теорії та практиці освітнього процесу, в управлінні педагогічною інноватикою. Педагогічна інновація ‒ це результат творчого пошуку оригінальних і нестандартних розв’язань різноманітних педагогічних проблем. Продуктом творчого пошуку є нові педагогічні технології, оригінальні педагогічні ідеї, форми і методи навчання, нестандартні підходи до управління. Побічним продуктом інновацій є зростання педагогічної майстерності, рівня освіти, мислення та світогляду вчителів. Інноваційний процес є механізмом інтенсивного розвитку школи та педагогіки. Розвиток сучасної системи освіти порушує низку питань щодо змісту й організації викладання української мови (літератури) та методичного забезпечення її викладання. Ключовою проблемою є пошук оптимальних шляхів розвитку в учнів інтересу до навчання, заохочення творчості та самостійності, активізації їхньої розумової діяльності. Загальновідомо, що рушійною силою підвищення ефективності освітнього процесу є суперечність. Необхідність застосування технологічного підходу до навчання іноземних мов на сучасному етапі розвитку національної школи зумовлена такими суперечностями: – недостатня розвивальна спроможність традиційної системи освіти та потреба сучасного суспільства у формуванні цілісної та гармонійної особистості; – традиційною системою освіти, спрямованою на формування базових мовленнєвих і мовленнєвих знань, умінь і навичок, та об’єктивною необхідністю застосування нового педагогічного досвіду, інноваційних педагогічних технологій, зорієнтованих на розвиток духовної сфери та посилення комунікативного аспекту у формуванні мовної особистості; – інтенсивний розвиток традиційної системи навчання мови, розвитку мовлення та інформаційних технологій; – повільний темп навчальної діяльності учнів на середньому рівні; – зростання інтересу до мови обдарованих учнів; – пізнавальна активність учнів на просунутому рівні; – поточний стан успішності учнів у галузі викладання мови та об’єктивна необхідність постійного самовдосконалення, самонавчання і саморозвитку. Організація навчального процесу, спрямована на розв’язання наявних протиріч шляхом використання передових технологій, сприяє якісному поліпшенню викладання мови. «Коли ми говоримо про XXI століття, ми маємо на увазі не лише сучасний технологічний світ, а й глобальний простір, побудований на повазі, довірі, співпраці та єдності думки в пошуках нових ідей ‒ внеску кожної людини в досягнення спільної мети. Усе це ‒ результат системи освіти, що ґрунтується на потребах сучасної економіки», ‒ пояснила у своєму вступному слові про необхідність змін у сучасній українській системі освіти Ірена Корбабіч-Путко, директор НВК«Новопечерська школа» (EDERA, 2023). У теорії та практиці освіти розроблено та науково обґрунтовано низку освітніх технологій. Сучасні технології навчання української мови впроваджуються з метою поліпшення процесу вивчення мови та забезпечення ефективності навчання. Однак, їх використання може стикається з рядом методичних проблем, на які необхідно звернути увагу. Основні методичні проблеми пов’язані з такими аспектами. Сучасні технології навчання української мови охоплюють широкий спектр інструментів і ресурсів, що сприяють покращенню процесу вивчення української мови. Серед них: 1. Мультимедійні матеріали. Мультимедійні матеріали відіграють важливу роль у сучасних технологіях навчання української мови. Вони включають в себе аудіо-, відео- та зображення, які можуть бути використані для засвоєння та покращення мовних навичок. Ось кілька способів, як мультимедійні матеріали можуть бути використані: Записи розмов, діалогів, аудіокниг або аудіопрезентацій можуть бути використані для покращення аудіювання та вимови. Учні можуть слухати реальні розмови на українській мові, розуміти інтонацію, акцент та мовні структури. Відеоролики, відео уроки або відео презентації дозволяють учням візуально сприймати мовні конструкції, жестові вирази, міміку та інші аспекти мови. Відеоматеріали можуть бути використані для розвитку слухання, говоріння, читання та письма. Фотографії, малюнки, схеми та інші зображення можуть бути використані для візуалізації слів, фраз, концепцій та мовних структур. Вони допомагають учням легше запам’ятовувати нову лексику, розуміти значення слів у контексті та розвивати творчість. Мультимедійні матеріали можуть бути використані для створення інтерактивних вправ, які спонукають учнів до активної участі. Наприклад, відеоролики з пустими прогалинами, де учні повинні вставити відсутні слова, або аудіо файли з завданнями на визначення правильної відповіді. 2. Онлайн-ресурси є важливою складовою сучасних технологій навчання української мови. Вони надають широкий доступ до різноманітних навчальних матеріалів та інтерактивних інструментів, що полегшують і покращують процес вивчення української мови. Ось кілька типів онлайн-ресурсів, які використовуються: Інтерактивні веб-сайти пропонують різноманітні навчальні матеріали, вправи, тести та ігри, які допомагають учням вивчати українську мову. Вони можуть містити відео уроки, аудіо файли, текстові матеріали та інші корисні ресурси. МОН спільно з компанією Google Україна створили Всеукраїнський онлайн-розклад для учнів 1–11 класів. Усі охочі можуть використовувати платформу «Всеукраїнська школа онлайн», що містить відеоуроки, конспекти, тестові завдання, а також Кабінет вчителя, який допомагає залишатися на зв’язку з учнями; для зручності розроблено мобільний застосунок, а Youtube-канал МОН містить інформацію, що може стати у пригоді Електронні підручники є цифровими версіями підручників, які містять розширені можливості навчання. Вони можуть містити аудіо- та відеоматеріали, інтерактивні вправи, посилання на додаткові ресурси та інші інструменти для поглиблення розуміння та вивчення української мови. Спеціалізовані навчальні програми для вивчення української мови можуть надавати інтерактивні уроки, вправи на закріплення, автоматичну перевірку правильності відповідей та індивідуалізований підхід до кожного учня. Ось кілька типів комп’ютерних програм, які можуть бути використані: – Існують спеціальні комп’ютерні програми, які допомагають у вивченні української мови. Вони можуть містити вправи на вимову, граматику, лексику, читання та письмо. Ці програми часто мають інтерактивний ігровий формат, що допомагає зробити процес навчання цікавим та залучити учнів. – Комп’ютерні програми можуть містити електронні словники та граматичні довідники, які дозволяють швидко знаходити переклади, визначати граматичні правила, вчитися правильній вимові та отримувати пояснення щодо мовних явищ. – Комп’ютерні програми можуть містити інтерактивні вправи та тести, які дозволяють учням перевіряти свої знання української мови. Вони можуть охоплювати різні аспекти мови, такі як лексика, граматика, читання, аудіювання та письмо. – Деякі комп’ютерні програми можуть створювати віртуальні мовні середовища, де учні можуть практикувати українську мову у віртуальному середовищі з використанням віртуальних персонажів та ситуацій. Це може бути особливо корисним для вправи учнів у реальних комунікативних ситуаціях, вдосконалення навичок слухання і говоріння, розуміння мовлення та реакції на різні ситуації. – Комп’ютерні програми можуть містити мультимедійні інтерактивні матеріали, такі як відео, аудіо, зображення та анімації, що допомагають учням вивчати українську мову у цікавій та залучаючій формі. Вони можуть бути використані для вдосконалення вимови, розширення лексичного запасу, вивчення граматики та інших аспектів мови. – Деякі комп’ютерні програми надають автоматизовані засоби оцінювання, які допомагають вчителям оцінювати прогрес учнів у вивченні української мови. Вони можуть включати тести, завдання з відповідями, перевірку правопису та граматики тощо (Дев’ятка, 2023). Ці комп’ютерні програми допомагають зробити процес навчання української мови більш цікавим, ефективним та інтерактивним. Вони надають учням можливість практикувати, отримувати негайну зворотну інформацію та індивідуалізувати своє навчання відповідно до своїх потреб та рівня знань. Наприклад, «Мова ДНК нації» допомагає засвоїти правила правопису, вивчити наголоси і фразеологізми, а також боротися з калькою і русизмами. Вчителі та учні можуть створювати блоги або публікувати свої тексти на соціальних мережах, що стосуються української мови. Вони можуть ділитися своїми дослідженнями, творчими напрацюваннями, граматичними порадами та іншими корисними матеріалами для навчання та вдосконалення вмінь використовувати українську мову.

Сучасний урок рідної мови (літератури) ‒ плід майстерності й творчості вчителя-словесника, його професійності, ґрунтовних знань рідної мови, літератури, історії, мовознавства, народознавства, його патріотизму. А, сучасні технології навчання української мови відкривають нові можливості та принципово змінюють підхід до викладання та вивчення мови. Однак, їх впровадження також відображає методичні проблеми, які потребують уваги та вирішення. Основними проблемами залишаються: 1. Недостатня підготовка вчителів. Використання сучасних технологій вимагає від вчителів не тільки знання української мови, але й вміння використовувати ці технології в навчальному процесі. Недостатня підготовка вчителів може бути перешкодою для ефективного використання технологій та реалізації їх потенціалу. 2. Доступ до технологій. Не всі школи та навчальні заклади мають доступ до сучасних технологій, таких як комп’ютери, Інтернет, програмне забезпечення або спеціалізоване обладнання для віртуальної реальності. Недостатній доступ до цих ресурсів обмежує можливості використання сучасних технологій у навчальному процесі. 3. Відповідність змісту та методики. Використання технологій повинно бути належно інтегровано в навчальний план та методику викладання української мови. Важливо забезпечити відповідність між використовуваними технологіями та основними метою та змістом навчання, щоб забезпечити ефективну та збалансовану освіту. 4. Оцінка та організація навчання Використання сучасних технологій вимагає перегляду традиційних методів оцінки та організації навчання. Традиційні методи оцінки, які базуються на тестах та письмових завданнях, можуть бути обмеженими, оскільки сучасні технології навчання української мови дозволяють більше інтерактивності та творчого вияву здібностей учнів. Отже, сучасні технології навчання відіграють важливу роль як для учня, так і вчителя. Така робота розвиває в дітей навички аналізу та синтезу, вміння виділяти головне в теоретичному матеріалі.

Висновок

Отже, днією з умов формування нових українських шкіл є впровадження інноваційних технологій у навчальний процес, що дає змогу зменшити навантаження та оптимізувати процес удосконалення освіти. Глобальні інновації у сфері освіти останніми роками спрямовані на інтеграцію предметів. Це пов’язано з тим, що в реальному житті застосування конкретних галузевих знань не регламентується чітким графіком. З огляду на цю позицію, найперспективнішими формами організації освітнього процесу в контексті реалізації ключових компетентностей, проголошених у концепції «Нова українська школа», є STEM-освіта та інноваційні інтерактивні технології. Метою використання інноваційних технологій є створення умов для прояву пізнавальної активності, розвитку та світогляду особистості. Сучасні технології навчання української мови відкривають нові можливості та кардинально змінюють підхід до викладання та вивчення української мови.

Використана література

1. Дев’ятка Г. В. Сучасні форми інноваційної діяльності вчителя української мови та літератури в умовах відкритого інформаційного простору. Провідна педагогічна ідея досвіду. URL: https://znz30.zp.ua/wp-content/uploads/2020/0 1/%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B0-%D0%94%D0%B5%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BA %D0%B0-%D0%93.%D0%92.pdf (дата звернення: 30.06.2023). 2. Перспективні педагогічні технології в шкільній освіті: Навчальний посібник. За заг. ред. С.П. Бондар. Рівне: Тетіс, 2003. 200 с. 3. Сучасні методики і технології навчання української мови викладені на онлайн-платформі EDERA URL: https://mon.gov.ua/ua/news/usi-novivni-novini-2016-11-10-suchasni-metodiki-i-texnologiyi-navchannya-ukrayinskoyimovi-vikladeni-na-onlajn-platformi-edera (дата звернення: 30.06.2023).