Практичні роботи з астрономії

Про матеріал

Підбірка практичних робіт з астрономії для учнів 11 класу на 2019/2020 навчальний рік.

Перегляд файлу

Астрономічний практикум

Практичне заняття №1

Робота з рухомою картою зоряного неба

Мета: навчитися використовувати рухому карту при вивченні зоряного неба.

Стислі теоретичні відомості

Рухома карта зоряного неба (додаток 1) являє собою навчальний прилад, який служить для вивчення зоряного неба. Вона значно полегшує спостерігачеві орієнтуватись при вивченні зоряного неба, знаходити відповідні сузір’я і визначати їх розташування в будь-який момент доби довільного дня року відносно справжнього горизонту, вирішувати різноманітні практичні задачі за умови видимості небесних світил.

Будова й короткий опис приладу. Рухома карта складається з двох частин: рухомого диска (зоряної карти), який може обертатись навколо вісі, що проходить через його центр, і нерухомо розташованого над ним накладного круга .

На карті показані всі зірки, яскравіші за 3-ю зоряну величину, а також деякі більш слабкі зірки, що доповнюють обриси сузір'їв до звичних. Зірки зображені чорними кружечками різних розмірів: чим яскравіші зірки, тим більш великі кружечки їх зображують. Зірки в сузір'ях, як правило, позначені в міру зменшення їхньої яскравості буквами грецького алфавіту α, β, γ і т.д.

Яскраві зоряні скупчення подані групами тісно розташованих крапок, а яскраві туманності — штрихуванням. Молочний Шлях зображений смугою, виконаною у вигляді крапок.

У центрі карти розташований Північний полюс світу і поруч з ним Полярна зірка (α Малої Ведмедиці). Висота полюсу світу дорівнює географічній широті місця спостереження φ, а полярна відстань точки зеніту на небесному меридіані p = 90° – φ.

Від Північного полюсу світу через 30 ⁰ ( 2 ^h ) розходяться радіуси, що зображують кола схилення, в основі яких проставлені числа, що позначають пряме сходження (α), виражене в годинах. Початкове коло схилення, позначене нулем (0^h), проходить через точку весняного рівнодення, позначену знаком ψ (знак сузір’я Овна, у якому в давні часи була ця точка; тепер вона знаходиться в сузір’ї Риб). Діаметрально протилежне коло схилення з прямим сходженням α = 12^h проходить через точку осіннього рівнодення. Концентричні кола на карті з інтервалом в 30⁰зображують небесні паралелі, а числа в точках їх перетину з нульовим і 12-годинним колами схилення показують їхнє схилення (δ), виражене в градусах. Третя від полюсу світу паралель, що має нульове схилення, являє собою небесний екватор, усередині якого розташована північна небесна півсфера, а поза ним — пояс південної небесної півсфери до схилень δ= -45⁰.

Оскільки в дійсності діаметри небесних паралелей менші за діаметр небесного екватора (на карті небесні паралелі південної півсфери спеціально зображені великих розмірів), тому вигляд сузір'їв південного неба трохи спотворений, що треба мати на увазі при вивченні зоряного неба. Зображення сузір’їв південної півсфери у зв’язку з цим дуже розтягнуті і значно відрізняються від звичного вигляду тих же сузір’їв на зоряному небі.

Екліптика зображена на карті ексцентричним овалом, що перетинається з небесним екватором у двох точках – весняного й осіннього рівнодення. Точки сонцестоянь на карті не зображені, але їх легко відшукати: точка літнього сонцестояння лежить у північній небесній півсфері, на перетині екліптики з 6-годинним колом схилення; точка зимового сонцестояння лежить у південній небесній півсфері, на перетині екліптики з 18-годинним колом схилення.

На зовнішньому обрізі карти (так званій, лімбі дат) нанесені назви місяців і дати. Напрямок відліку місяців, дат і прямого сходження здійснюється за обертанням стрілки годинника. У цьому ж напрямку переміщується по екліптиці Сонце.

Усередині накладного круга накреслені оцифровані овали, що перетинаються, а уздовж його зовнішнього краю ( т.зв., годинного лімба) через кожні 10^mнанесені штрихи годинної шкали, за якою можна робити відлік середнього сонячного часу Т_m з точністю до 5 хвилин. Напрямок відліку часу на цьому лімбі проводять проти обертання стрілки годинника. Для переходу від показників годинника до середнього часу необхідно провести відповідний розрахунок.

На крузі позначені основні точки горизонту: «схід», «північ», «захід», «південь». Пряма, що проходить через точки півночі і півдня, відповідає небесному меридіану, а точка перетину меридіану з прямою, що сполучає точки «схід» і «захід», визначає положення Північного полюсу світу на карті.

В накладному крузі роблять внутрішній виріз по овалі, оцифрованому числом, найбільш близьким до географічної широти місцевості, у якій карта використовується.

Контур овального вирізу в накладному крузі відповідає лінії видимого горизонту для заданої широти місця спостереження і його основні точки позначені буквами “Південь” (Пд), “Захід”(3), “Північ” (Пн)) і “Схід” (С). Між точками Пд і Пн можна натягнути темну нитку, яка буде зображувати небесний меридіан, причому ця нитка повинна обов'язково проходити через Північний полюс світу. Тоді відрізок нитки, розташований між Північним полюсом світу і точкою Пд, являтиме південну половину небесного меридіану, а інший її відрізок — його північну частину. На нитці доцільно зазначити (колірною міткою або вузликом ) точку перетину з небесною паралеллю, схилення якої дорівнює географічній широті місця спостереження. Ця точка, що лежить поблизу центру вирізу накладного круга, зобразить зеніт.

Щоб визначити вигляд зоряного неба у певний момент для певної дати (дня року), досить повернути зоряну карту так, щоб штрих моменту часу на годинному лімбі збігся зі штрихом заданої дати на лімбі дат, і тоді зображення сузір’їв, які міститимуться у внутрішньому овальному вирізі накладного круга, відповідатимуть їх розташуванню над горизонтом на небозводі в заданий момент. На самому контурі вирізу в його східній частині, між точками Пд, С і Пн, розташуються висхідні в цей момент зірки, а між його точками Пд, 3 і Пн — зірки, що заходять. Закриті накладним кругом зірки в цей момент знаходяться під горизонтом. Для співставлення того, що видно на південній стороні зоряного неба, з тим, що зображено на рухомій зоряній карті, її потрібно, тримаючи перед собою у вертикальній площині, повернути так, щоб точка півдня горизонту знаходилась внизу. Якщо ж дивитись на північний бік зоряного неба, внизу повинна бути точка півночі і т.д.

Для знаходження наближених моментів часу верхньої і нижньої кульмінацій, сходу і заходу зірок у різні дні року або, навпаки, дати, у які зазначені явища відбуваються у задані моменти часу, треба повернути карту так, щоб вибрана зірка розташувалася на нитці-меридіані між Північним полюсом світу і точкою півдня. Тоді штрихи часу і дат, які збігаються, покажуть моменти верхньої кульмінації зірки в різні дні року. Щоб знайти моменти нижньої кульмінації, досить до моментів верхньої кульмінації додати 12^h (точніше, 11^h 58^m).

Для визначення моментів часу сходу і заходу світила треба повернути карту так, щоб світило знаходилося на східній (дуга ПдСПн, схід) чи на західній (дуга ПдЗПн, захід) стороні горизонту, тобто на внутрішньому вирізі накладного круга. Визначення моментів настання розглянутих явищ у різні дати покаже, що ці моменти у всіх зірок плавно змінюються протягом року і через рік повертаються до вихідних значень.

Ті ж задачі можна вирішувати для Сонця і планет, для чого варто нанести їхнє положення на карту. Щоб встановити положення Сонця на екліптиці, досить прикласти лінійку до Північного полюсу світу і штриха на лімбі дат, який відповідає заданій даті і знайти точку перетину лінійки з екліптикою. Для визначення наближеного положення планет потрібно виписати з астрономічного календаря-щорічника їх прямі сходження, оскільки ці світила не відходять далеко від екліптики.

Зміст і послідовність виконання завдань

1. Виділити на карті (обвести кордони) сузір’їв у відповідності з варіантом:

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Риби	Овен	Телець	Близнюки	Рак	Лев	Діва	Терези	Скорпіон	Стрілець	Козеріг	Водолій

2. Визначити екваторіальні координати найяскравішої зірки у сузір’ї, зазначеному у п. 1.

3. Визначити період перебування Сонця у сузір’ї , зазначеному у п.1.

4. Повернути рухомий диск так, щоб задана година спостережень співпадала із заданою датою. Тоді у вирізі буде вигляд зоряного неба для заданої дати й години і заданої широти (=50).Визначити, які сузір'я і яскраві зірки в цей час сходять; заходять; знаходяться у верхній і нижній кульмінаціях; які видно повністю; а які частково.

Варіант	1	2	3	4	5	6	7
Дата	20.05	05.10	20.03	15.06	01.07	15.12	25.11
Години	23^h40^m	22^h45^m	2^h50^m	3^h40^m	5^h20^m	7^h10^m	8^h40^m
Варіант	8	9	10	11	12
Дата	20.01	05.04	20.09	01.08	22.02
Години	21^h00^m	22^h45^m	23^h30^m	21^h25^m	16^h20^m

5. Визначити дату, коли задана зірка кульмінує у верхній кульмінації в 19^h40^m за середнім сонячним часом.

Варіант	1		2		3		4		5		6
Зірка	Альтаїр		Кастор		Спіка		Регул		Проціон		Ригель
Варіант		7		8		9		10		11		12
Зірка		Альдебаран		Поллукс		Денеб		Арктур		Сіріус		Вега

6. Визначити, о котрій годині за середнім сонячним часом (для заданої дати) сходить, заходить і кульмінує у верхній кульмінації зірка, позначена у завданні 5.

7. Визначити для вказаної нижче дати: у якому сузір'ї знаходиться Сонце;

час сходу і заходу Сонця; тривалість дня.

Варіант	1	2	3	4	5	6
Дата	22.05	22.10	22.03	22.06	22.07	22.12
Варіант	7	8	9	10	11	12
Дата	22.11	22.09	22.08	22.02	22.01	22.04

Додаткове завдання:

Чи всі сузір'я Зодіаку можна спостерігати на земних полюсах?
Коли сузір'я Зодіаку помітніші на небі наших середніх північних широт- влітку чи взимку? Чому?
Яке із сузір'їв Зодіаку Сонце проходить за найкоротший час? За найдовший?

Блок контролю

Варіант 1

Назвіть сузір’я, які не заходяться над нашим містом;
Визначте координати туманності в сузір’ї Оріона; визначте координати Сонця у дні сонцестоянь.
За координатами визначте небесні світила:

А) (); Г) ();

Б) (); Д) ();

В) (); Е) ().

Варіант 2

Який вигляд матиме зоряне небо у ваш день народження о 20 годині?
Визначте координати α Щита, τ Кита; Сонце має координату 3. Де воно знаходиться?
За координатами визначте небесні світила:

А) (); Г) ();

Б) (12); Д) (19);

В) (); Е) (21).

Варіант 3

Яких сузір’їв ніколи не видно над нашим містом?
Визначте координати скупчення зірок у сузір’ї Геркулеса; визначте за картою, в якому сузір’ї Сонце перебуває найдовше протягом року, а в якому – найменше.
За координатами визначте небесні світила:

А) (); Г) ();

Б) (); Д) ();

В) (21); Е) ().

Варіант 4

Які сузір’я будуть сходити 10 лютого о 4 годині?
Визначте координати ε Змії, α Гідри; визначте координати Сонця 1 вересня, 31 травня.
За координатами визначте небесні світила:

А) (); Г) ();

Б) (22); Д) (15);

В) (); Е) ().

Варіант 5

Які сузір’я будуть заходити 23 березня о 21 годині?
Визначте координати туманності Андромеди; якого дня Сонце має координату δ = -5?
За координатами визначте небесні світила:

А) (); Г) ();

Б) (18); Д) (18);

В) (); Е) ().

Практична робота №2

Дослідження сонячної активності

Мета: ознайомитися із проявами сонячної активності у вигляді плям,
протуберанців. Дослідити сонячну активність за фотознімками.

Стислі теоретичні відомості

Сонячна активність характеризується різними факторами. Насамперед, це кількість сонячних плям - областей із сильним магнітним полем і більш низькою температурою. Сильне магнітне поле плями придушує конвективні плями, що приносять енергію з надр Сонця, і тому газ у центрі плями остигає, температура плями на Сонці 4000К -5000К. Але повний потік енергії зберігається, тому біля плями утвориться яскравий ореол з більш високою температурою, ніж 6000К. Сонячна активність характеризується також сонячними спалахами, протуберанцями, корональними дірами.

Статистика сонячних плям зводиться до підрахунку числа груп плям g і числа всіх плям f, включаючи в групи й одиночні плями. За результатами підрахунку обчислюється число Вольфа: W = 10g + f.

Наприклад, якщо число груп плям g = 10 і число плям N = 90, то число Вольфа W = 10g + N=190.

Якщо середнє число Вольфа перевищує 200 одиниць, а середня кількість сонячних груп буде більше десяти, то такі параметри відповідають епосу максимуму п’ятноутворювальної діяльності Сонця і максимальній сонячної активності.

У липні 2000 року середньомісячний показник числа Вольфа досяг аномальних величин, перевищивши 300 одиниць. Наслідком такої сонячної активності з'явилося навіть спостереження полярного сяйва в Москві і Підмосков'ї в ніч з 15 на 16 липня 2000 року (широта 56°).

Якщо кутовий розмір сонячної плями складає 17", то його лінійні розміри близько 12363 км, приблизно дорівнюють діаметрові Землі.

Це ж можна оцінювати і простіше. Якщо кутовий розмір Сонця близько 30 минут= 1800I, то кутовий розмір плями, що у сто разів менше, має приблизно розміри в сто разів менше розмірів Сонця. А це приблизно розміри нашої Землі.

Зміст і послідовність виконання завдань

Завдання 1. Підрахувати число Вольфа W по фотографіях Сонця. Порівняти з табличними даними про число Вольфа за останні два роки. Зробити висновок про прояви сонячної активності, що спостерігається в 23 циклах сонячної активності. Знайти три фотографії Сонця по адресах http://sohowww.nascom.nasa.gov/ або http://www.sel.noaa.gov/solar images/ - архів фотографій Сонця. Зберегти три фотографії в jpg для наступного аналізу сонячної активності. За адресою http://www.chat.ru/~aryback/ знайти показники про число Вольфа по днях спостереження. Чому дорівнює число Вольфа? Заповнити таблицю звіту № 1

N фото	число груп плям g	число плям f	число Вольфа W	Висновок про ступінь сонячної активності
1
2
3

Завдання 2. Визначити кутовий і лінійний розмір сонячної плями. Знайти на http://antwrp.gsfc.nasa.gov/apod/ap000925.html фотографії дуже велику за розмірами сонячну пляму. Велика пляма 23 циклу сонячної активності, одна із найбільших, зареєстрованих на Сонці. Порівняти розміри цієї плями з розмірами Землі. За адресою http://www.spacew.com/sunnow/index.html можна знайти зображення плями, найбільшої за останні 10 років. Вона більша за Землю в 13 разів .

Заповнити таблицю звіту№ 2.

Лінійний розмір Сонця	Лінійний розмір плями	Кутовий розмір Сонця	Кутовий розмір Плями	Порівняння з радіусом Землі

Завдання 3. Вивчити за отриманими фотографіями яскраві ореоли навколо сонячних плям. Зробити висновок про температуру плями, температуру яскравого ореола і середню температуру фотосфери.

Заповнити таблицю звіту № 3.

Температура фотосфери	Температура плями, наближена температура	Температура півтіні	Температура яскравого ореола, наближена температура
6000 К

Завдання 4. Вивчити проявлення сонячної активності за фотографіями сонячного спалаху, що супроводжується великим корональним викидом, що породив тривалий геомагнітний шторм біля Землі, отриманої науковим супутником TRACE http://antwrp.gsfc.nasa.gov/apod/ap001115.html і фотографії гігантського протуберанця http://antwrp.gsfc.nasa.gov/apod/ap990923.html http://seds.lpl.arizona.edu/nineplanets/nineplanets/sol.html

Блок контролю

У які терміни спостерігався плавний ріст п’ятноутворення?
У які терміни спостерігався максимум сонячної активності?
Зробити висновок про способи прояву сонячної активності за 23 цикл сонячної
активності.
Порівняти сьогоднішній, 23 цикл сонячної активності, з іншими циклами сонячної активності.

Практична робота №3

Визначення географічної широти на місцевості за допомогою Полярної зорі

Мета: навчитись орієнтуватися на місцевості за допомогою Полярної зорі.

Стислі теоретичні відомості

Для орієнтування на поверхні Землі застосовують горизонтальну систему координат, в якій основною площиною є математичний горизонт та прямовисна лінія. Прямовисну лінію0Z (див. рис. 1) визначають за допомогою звичайного виска-тягарця, який підвішують на нитці. Математичний горизонт є площиною, яку проводять перпендикулярно до прямовисної лінії та через око спостерігача.

Площина небесного меридіану збігається з географічним меридіаном на поверхні Землі й перетинає горизонт у точках N (північ) і S (південь), а точки перетину небесного екватора та горизонту — Е (схід) та W (захід). Лінія NS перетину площин меридіана та горизонту називається полуденною лінією. Уночі надійним орієнтиром може бути Полярна зоряР₁, на яку спрямована вісь обертання Землі. Якщо ми дивимось на Полярну зорю, то попереду буде напрям на північ, позаду - південь, праворуч – схід, ліворуч – захід. Точка Q – кульмінація Сонця.

Зміст і послідовність виконання завдань

Знайдіть на небі за допомогою карти зоряного неба Полярну зорю в сузір'ї Малої Ведмедиці.

Прикріпіть на штативі транспортир з виском (рис. 3).
Спрямуйте транспортир на Полярну зорю таким чином, щоб ваше око знаходилося на одній прямій з лінійкою транспортира та зорею. Площина транспортира при цьому буде знаходитися в площині меридіана.
Виміряйте кут φ між позначкою 90° на транспортирі та ниткою виска, який дорівнює географічній широті місця спостереження.
Позначте на поверхні Землі напрям полуденної лінії.

Визначте географічну довготу λ_к та широту φ_к вашого населеного пункту за допомогою карти або додатку 4.
Результати запишіть у таблицю.

Географічні координати

населеного пункту на карті

Географічна широта місця спостереження φ

Широта φ_к

Довгота λ_к

Порівняйте φ_кі φ.
Зробіть висновок.

Практична робота №4

Визначення географічної довготи за допомогою сонячного годинника

Мета: навчитися орієнтуватися на місцевості за допомогою сонячного годинника.

Обладнання: папір, ножиці, клей.

Стислі теоретичні відомості

При вимірюванні часу збереглися дві системи відліку — зоряний час і сонячний час (§ 3). У повсякденному житті ми використовуємо тільки сонячний час, який можна визначити за допомогою сонячного годинника — звичайної палички, тінь від якої визначає місцевий час. Місцевий полудень — 12 година за місцевим часом — настає під час верхньої кульмінації Сонця, коли тінь від палички найкоротша.

Різниця географічних довгот місця спостереження λ_м та Києва λ_к визначається різницею між місцевим часом Т_м та київським часом Т_к:

∆t = Т_м — Т_к = λ_м — λ_к ( 1 )

Увага! Весною, в останню неділю березня, всі годинники в Євро пі переводять на одну годину вперед, тому вліт ку київський час буде випереджати місцевий час усіх міст України.

Зміст і послідовність виконання завдань

Зробіть сонячний годинник. Для цього перенесіть його викрійку (додаток 5) на аркуш паперу, розріжте окремі смуги і склейте їх, сполучаючи відповідні букви на них, як показано на рисунку

Установіть годинник у напрямку на південь так, щоб у момент кульмінації Сонця «зайчик» від дірочки по казував 12 годину. Це буде відповідати 12 год за місцевим часом (Т_м).

Обчисліть ∆t = Т_м — Т_к

Знайдіть довготу місця спостереження λ_м за форму лою (1).

Результати вимірювань та обчислень запишіть у таблицю:

Час		∆t	Довгота
Т_к	Т_м	∆t	λ_к	λ_м

Знайдіть географічну довготу місця спостереження λ вашого населеного пункту за допомогою географічної карти.

Порівняйте λ і λ_м.

Зробіть висновок.

Практична робота №5

Сонячне світло – джерело енергії

Мета: виміряти кількість сонячної енергії, яку отримує певна ділянка поверхні Землі протягом певного часу.

Обладнання: олівець, лінійка.

Стислі теоретичні відомості

Кількість енергії, яку отримує поверхня Землі від Сонця, залежить від кута падіння сонячних променів і:

Е = q cos і, (1)

де q= 1,4 кВт/м² — сонячна стала, або кількість енергії, яку отримує одиниця поверхні Землі, якщо сонячні промені падають перпендикулярно до її поверхні, тобто при і = 0°. На широті 50° (Харків, Київ, Львів) кількість енергії, що отримує поверхня за довгий літній день, досягає 7 (кВт·год)/м² = 25,2 · 10⁶ Дж/м², що більше навіть від тієї сонячної енергії, яку отримує поверхня на екваторі, де цілий рік тривалість дня складає 12 год. Для визначення кількості енергії, яку отримує певна ділянка площею S за проміжок часу t, будемо вважати, що кут падіння сонячних променів і за цей час залишається сталим:

E = qStcosi. (2)

Зміст і послідовність виконання завдань

Виміряйте довжину олівця Н та тіні L від сонячного світла. Для цього установіть олівець перпендикулярно до площини стола. Знайдіть кут падіння і сонячних променів за формулою:

і = arctg (H/L).

Визначте площу ділянки подвір’я S.

Обчисліть за допомогою формули (2), яку енергію отримує від Сонця ділянка подвір’я протягом 1 год.

Результати запишіть у таблицю:

Н. м	L, м	і. град.	S, м²	Е, кВт*год

Визначте, скільки часу зможе світитися електрична лампа потужністю 100 Вт, якщо на її роботу буде витрачено 50 % одержаної сонячної енергії.

Зробіть висновок.

Практична робота №6

Спостереження Місяця

Мета: навчитися знаходити на Місяці найпомітніші деталі його поверхні та ідентифікувати їх.

Обладнання: телескоп чи бінокль, цифровий фотоапарат, карта поверхні Місяця.

Стислі теоретичні відомості

Місяць — єдиний природний супутник планети Земля. Другий за яскравістю об'єкт на земному небосхилі після Сонця і п'ятий за величиною супутник планет Сонячної системи. Станом на 2016 перший і єдиний позаземний об'єкт природного походження, на якому побувала людина. Середня відстань між центрами Землі і Місяця — 384 400 км

Місячний ландшафт своєрідний і унікальний. Місяць весь покритий кратерами різного розміру — від мікроскопічних до тисяч кілометрів. Довгий час вчені не могли заглянути на зворотний бік Місяця, але це стало можливо з розвитком технологій. Зараз існують дуже докладні карти обох півкуль Місяця. Детальні місячні карти складають для того, щоб в найближчому майбутньому підготуватися для висадки людини на Місяць, вдалого розташування місячних баз, телескопів, транспорту, пошуку корисних копалин тощо.

У колишньому СРСР було створено «Повну карту Місяця» у масштабі 1:5 000 000 та глобус Місяця у масштабі 1:10 000 000. Для окремих ділянок є великомасштабні карти масштабом від 1:1 000 000 до 1:40, створені в СРСР та США. 2011 року в Інтернеті було опубліковано наразі найдокладнішу фотографію зворотного боку Місяця Зображення було складене з безлічі світлин, отриманих зондом NASA під назвою LRO. Схематична карта Місяця представлена в додатку 6.

Зміст і послідовність виконання завдань

Провести візуальні спостереження Місяця. При можливості використати наявний оптичний інструмент. Занотувати свої спостереження, обов'язково вказавши місце, дату, час спостереження, напрямок та висоту Місяця над горизонтом. Зробити фотографічне підтвердження спостережуваного об'єкта (по можливості використати дзеркальну фотокамеру, за її відсутності підійде і фото з мобільного).
Якщо фото вийшло вдалим, то, використовуючи карту Місяця, знайти та ідентифікувати найпомітніші елементи його поверхні.
Обов'язково відмітити наявність чи відсутність на фото таких елементів поверхні :
1. океан Бур;
2. моря (Криз, достатку, Спокою, Ясності, Нектару, Дощів);
3. кратери (Коперника, Архімеда, Птолемея, Клавій, Тіхо, Платона);
4. гори (Кавказ, Апеніни).
Зробити висновки.
Звіт про виконання практичної роботи подати у письмовому вигляді. Фото надрукувати та вклеїти, зробити зноски на елементи поверхні Місяця.

Додатки

Додаток 1

$D:\Новая папка (3)\мд\Мои рисунки\физика\z211.JPG$

$D:\Новая папка (3)\мд\Мои рисунки\физика\z123.JPG$

Додаток 2

Мал. Сайт станції SOHO.

Мал. Великий протуберанець.

Додаток 3

Інтернет ресурси для аналізу сонячної активності

http://www.hao.ucar.edu/public/research/mlso/ - сторінка обсерваторії Mauna Loa Solar. Щоденні зображення Сонця в спектральних лініях Ha, He I, і інформація з коронографа.

http://umbra.gsfc.nasa.gov/images/latest.html - зображення Сонця, отримані з космічної станції SOHO

http://umbra.nascom.nasa.gov/images/latest.html - зображення Сонця в різних спектральних діапазонах, від інфрачервоного до рентгенівського діапазону.

http://www.lpl.arizona.edu/rhill/alpo/solstuff/recobs.html/ - фотографії Сонця в безперервному спектрі й у лініях водню. Графіки сонячної активності за останні місяці.

http://www.hao.ucar.edu/public/slides/slides.html - цікаві фотографії сонячної корони.

http://www.hao.ucar.edu/public/slides/slide13.html - сонячний протуберанець у динаміці.

http://www.hao.ucar.edu/public/slides/slide4.html - магнітні поля на Сонці.

http://sohowww.nascom.nasa.gov/ - архів фотографій Сонця.

http://www.nso.noao.edu/synoptic/synoptic.html - зображення Сонця в лініях різних елементів Fe I, Ca II, He I, що приходять з різних шарів атмосфери Сонця і несхожі один на одного.

http://www.bbso.njit.edu/cgi-bin/LatestImages/ - анімаційні зображення Сонця за останні 30 днів.

http://www.sel.noaa.gov/solar images/ImageIndex.cgi/ - архів фотографій Сонця з 1997 р.

Додаток 4

п/п	Місто	Широта	Довгота		Різниця між місцевим та київським часом
			градуси	години	взимку	влітку
1	Вінниця	49° 14'	28° 30'	1 год 54 хв	- 0 год 06 хв	- 1 год 06 хв
2	Дніпропетровськ	48° 30'	35° 05'	2 год 20 хв	+ 0 год 20 хв	- 0 год 40 хв
3	Донецьк	47° 59'	37° 45'	2 год 31 хв	+ 0 год 31 хв	- 0 год 29 хв
4	Житомир	50° 16'	28° 40'	1 год 55 хв	- 0 год 05 хв	- 1 год 05 хв
5	Запоріжжя	47° 58'	35° 15'	2 год 21 хв	+ 0 год 21 хв	- 0 год 39 хв
6	Івано-Франківськ	48° 56'	24° 45'	1 год 39 хв	- 0 год 21 хв	- 1 год 21 хв
7	Київ	50° 27'	30° 30'	2 год 02 хв	+ 0 год 02 хв	- 0 год 58 хв
8	Кіровоград	48° 30'	32° 15'	2 год 09 хв	+ 0 год 09 хв	- 0 год 51 хв
9	Луганськ	48° 35'	39° 15'	2 год 37 хв	+ 0 год 37 хв	- 0 год 23 хв
10	Луцьк	50° 45'	25° 15'	1 год 41 хв	- 0 год 19 хв	- 1 год 19 хв
11	Львів	49° 51'	24° 02'	1 год 36 хв	- 0 год 24 хв	- 1 год 24 хв
12	Миколаїв	46° 58'	32° 00'	2 год 08 хв	+ 0 год 08 хв	- 0 год 52 хв
13	Одеса	46° 28'	30° 45'	2 год 03 хв	+ 0 год 03 хв	- 0 год 57 хв
14	Полтава	49° 36'	34° 34'	2 год 18 хв	+ 0 год 18 хв	- 0 год 42 хв
15	Рівне	50° 35'	26° 00'	1 год 44 хв	- 0 год 16 хв	- 1 год 16 хв
16	Сімферополь	44° 58'	34 06	2 год 16 хв	+ 0 год 16 хв	- 0 год 44 хв
17	Суми	50° 53'	34° 45'	2 год 19 хв	+ 0 год 19 хв	- 0 год 41 хв
18	Тернопіль	49° 34'	25° 30'	1 год 42 хв	- 0 год 18 хв	- 1 год 18 хв
19	Ужгород	48° 38'	22° 15'	1 год 29 хв	- 0 год 31 хв	- 1 год 31 хв
20	Харків	50° 00'	36° 13'	2 год 25 хв	+ 0 год 25 хв	- 0 год 35 хв
21	Херсон	46° 38'	32° 30'	2 год 10 хв	+ 0 год 10 хв	- 0 год 50 хв
22	Хмельницький	49° 24'	27° 00'	1 год 48 хв	- 0 год 12 хв	- 1 год 12 хв
23	Черкаси	49° 27'	32° 00'	2 год 08 хв	+ 0 год 08 хв	- 0 год 52 хв
24	Чернівці	48° 17'	25° 57'	1 год 44 хв	- 0 год 16 хв	- 1 год 16 хв
25	Чернігів	51° 29'	31° 18'	2 год 05 хв	+ 0 год 05 хв	- 0 год 55 хв

Додаток 5

Додаток 6

СХЕМАТИЧНА КАРТА МІСЯЦЯ

Місячні моря: 1 — Море Родючості; 2 — Море Нектару; 3 — Море Спокою; 4 — Море Криз; 5 — Море Ясності; б — Море Холоду; 7 — Море Дощів; 8 — Море Вологості; 9 — Затока Райдуг; 10 — Море Хмар; 11 — Океан Бур; 12 — Затока Роси; 13 — Море Пари; 14 — Затока Спеки; 15 — Центральна Затока.

Місячні гірські хребти: 16 — Піренеї; 17 — Алтай; 18 — Тавр; 19 — Альпи; 20 — Кавказ; 21 — Апенніни; 22 — Карпати.

Найбільші місячні кратери: 23 — Клавій; 24 — Варгентин; 25 — Тихо; 26 — Арзахель; 27 — Катарина; 28 — Кирил; 29 — Теофіл; ЗО — Альбатеній; 31 — Альфонс; 32 — Птолемей; 33 — Гіппарх; 34 — Летрон; 35 — Гримальді; 36 — Кеплер; 37 —Коперник; 38 — Посідоній; 39 — Архімед; 40 — Аристотель; 41 — Платон.