Практичний посібник "Реалізація діяльнісного підходу на уроках математики в 1 класі: від гри до знань"

 

 

Овруцький ліцей № 1

Овруцької міської ради

 

 

Практичний посібник

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Овруч - 2025

 

Гогусєва В. В., Залізко О. С. Реалізація діяльнісного підходу на уроках математики в першому класі: від гри до знань: практичний посібник. – Овруч: Овруцький ліцей № 1 Овруцької міської ради, 2025. – 40 с.

 

 

В посібнику розглянуто питання реалізації діяльнісного підходу у процес навчання математики учнів першого класу відповідно до вимог Державного стандарту початкової освіти (НУШ). Визначено сутність та зміст діяльнісного підходу, проаналізовано методичні аспекти реалізації діяльнісного підходу на уроках математики в 1 класі.

Практична частина містить систему розробок, спрямованих на організацію навчальної діяльності першокласників на уроках математики. Надано ігрові вправи для формування математичних понять та навичок (властивості та відношення предметів, лічба, склад числа, арифметичні дії в межах 100) та практичні завдання для освоєння вимірювання та геометричних уявлень.

Посібник призначений для вчителів початкових класів.

 

 

Рецензент:

Кистанчук Наталка Михайлівна

 

 

 

 

 

 

 

 

Схвалено на засіданні методичної ради Овруцького ліцею № 1 Овруцької міської ради.

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………….	4
1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВПРОВАДЖЕННЯ ДІЯЛЬНІСНОГО ПІДХОДУ У ПОЧАТКОВОМУ КУРСІ МАТЕМАТИКИ……………...	6
1.1. Сутність та зміст діяльнісного підходу…………………………	6
1.2. Методика реалізації діяльнісного підходу на уроках математики в 1 класі…………………………………………….……	8
2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНІСНОГО ПІДХОДУ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ В 1 КЛАСІ………………………………	12
2.1. Ігрові вправи для формування математичних понять та навичок на уроках математики в 1 класі......………………………...	12
2.2. Практичні завдання для освоєння вимірювання та геометричних явлень……………………………………….………...	32
ВИСНОВОК………………………………………………………………..	39
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………	40

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Сучасна початкова освіта в Україні зосереджена на всебічному та гармонійному розвитку особистості дитини. Головна мета - сформувати її здібності, компетентності та наскрізні уміння, враховуючи вікові та індивідуальні психофізіологічні особливості. Результатом  є виховання активної, самостійної, творчої особистості, що володіє необхідними вміннями та навичками.

Реалізація цієї мети ґрунтується на принципово нових для української школи ціннісних орієнтирах. Серед них ключове місце займає визнання прав дитини на навчання через діяльність та утвердження цінності дитинства через встановлення освітніх вимог, які узгоджуються з особливостями вікового розвитку.

Ці вимоги знайшли своє відображення у Державному стандарті початкової освіти, який передбачає організацію освітнього процесу у першому циклі (1-2 класи) із застосуванням діяльнісного підходу та з переважанням ігрових методів [1]. Такий підхід має забезпечити перехід від репродуктивного до інтерактивного навчання, за якого кожна дитина стає активним учасником освітнього процесу відповідно до своїх психофізіологічних особливостей, вчиться здійснювати пошукову діяльність, використовувати отримані знання на практиці. Це, своєю чергою, є запорукою успішного формування ключових компетентностей, необхідних для подальшої самореалізації.

Тому перед вчителем постає ключове завдання: створити таке освітнє середовище, де учень стає активним суб’єктом навчального процесу, а знання засвоюються не як сприйняття готових фактів, математичних правил та формул, а як результат власної практичної чи розумової діяльності. Цей діяльнісний принцип набуває особливого значення в початковому курсі математики, оскільки від нього залежить розвиток обчислювальних навичок, формування основ логічного мислення та математичної компетентності.

Мета роботи: розглянути теоретичні та практичні аспекти реалізації діяльнісного підходу на уроках математики в першому класі.

Завдання:

1. Визначити сутність та зміст діяльнісного підходу.

2. Розглянути особливості реалізації діяльнісного підходу на уроках математики в 1 класі.

3. Навести приклади ігрових вправ, практичних завдань для формування математичних понять та практичних навичок на уроках математики в 1 класі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВПРОВАДЖЕННЯ ДІЯЛЬНІСНОГО ПІДХОДУ У ПОЧАТКОВОМУ КУРСІ МАТЕМАТИКИ

1.1. Сутність та зміст діяльнісного підходу

 

Діяльнісний підхід до навчання – це ключова складова сучасної освіти, спрямована на розвиток особистості, формування навичок самоосвіти, інтересу до предмета та самого процесу навчання.

В основі діяльнісного підходу лежить психологічна теорія діяльності, яка ґрунтується на ідеї, що психіка людини розвивається в процесі діяльності через активну взаємодію зі світом. У результаті цієї взаємодії людина пізнає світ, розв’язує важливі для неї завдання та формує власну особистість [3].

Згідно з цією теорією, метою навчання є не просто озброєння знаннями та їхнє накопичення, а формування вміння діяти, використовуючи при цьому здобуті теоретичні знання. Отже, в діяльнісному підході знання є засобом навчання, їх неможливо засвоїти пасивно. Знання закріплюються та стають частиною досвіду лише тоді, коли учень застосовує їх на практиці, розв’язуючи конкретні завдання.

Таким чином, діяльнісний підхід у навчанні – це вибудовування освітнього процесу, у якому центральне місце відведено самостійній та різнобічній пізнавальній діяльності учнів. Формування особистості учня та просування у розвитку відбувається в процесі його власної діяльності, спрямованої на відкриття нового для нього знання, а не на його пасивне сприйняття. У результаті такого навчання учень стає не пасивним слухачем – отримувачем репродуктивних знань, а активним учасником освітнього процесу. Він самостійно розвивається, набуває компетенції жити та діяти в умовах, що постійно змінюються, а також формує здатність і готовність учитися протягом усього життя [4, с. 57-58].

Основними принципами діяльнісного підходу в освіті є:

1. Принцип активності (або принцип суб'єктності): учень є активним суб'єктом навчального процесу, а не пасивним отримувачем інформації.

2. Принцип усвідомлення мети та результатів навчання: чітке розуміння учнями того, навіщо і що вони вивчають, і яких результатів мають досягти.

3. Принцип самостійного здобуття знань: організація навчальної діяльності, що спонукає учнів до пошуку, конструювання та застосування знань, а не лише їх пасивного засвоєння. Учні розв'язують проблеми та опановують нові знання в процесі виконання різних видів діяльності (ігрової, пошуково-дослідницької, творчої).

4. Принцип особистісної значущості: зв'язок навчального матеріалу з реальним життям учнів, їхнім досвідом та потребами, що забезпечує внутрішню мотивацію. Отримані знання та навички набувають особистісного сенсу для учня.

5. Принцип діяльності: навчання відбувається в процесі виконання учнями певної діяльності (дослідницької, проектної, практичної тощо).

6. Принцип наступності: забезпечення логічного зв'язку між попереднім і новим матеріалом, а також між різними етапами навчання, згідно з віковими та психологічними особливостями розвитку.

7. Принцип цілісності (або принцип системності): формує у дитини узагальнене системне уявлення про світ (природу, суспільство, самого себе, культуру, роль кожної науки в системі наук) та свого місця в ньому.

8. Принцип мінімакса: надання учневі можливості засвоїти матеріал на обов'язковому мінімальному рівні, але при цьому створення умов для вивчення на максимально доступному для нього рівні (тобто, право вибору глибини засвоєння).

9. Принцип психологічної комфортності: створення сприятливої, доброзичливої атмосфери, яка знімає стрес і страх помилки, реалізація ідей педагогіки співробітництва, де важливий діалог.

10. Принцип варіативності: надання можливості вибору методів, форм і темпу навчання відповідно до індивідуальних особливостей учня.

11. Принцип творчості: забезпечення можливості для творчого застосування знань, пошуку нестандартних рішень та самовираження, розвиток креативності.

Таким чином, діяльнісний підхід до навчання – це навчання через дію, за якого учень непросто засвоює той обсяг знань, який йому повідомляє вчитель, а активно здобуває знання через практичну діяльність, гру, дослідження та співпрацю. Цей підхід забезпечує формування універсальних навчальних дій та компетентностей, перетворюючи учня з пасивного отримувача інформації на активного суб'єкта освітнього процесу, здатного до самостійного розвитку [1].

 

1.2. Методика реалізації діяльнісного підходу на уроках математики в 1 класі

 

Діяльнісний підхід набуває особливої значущості саме у початковій школі, оскільки він відповідає потребі першокласників у наочно-дієвому та ігровому мисленні. Це забезпечує плавний перехід від ігрової діяльності, яка була провідним видом діяльності у дошкільному віці,  до навчальної, роблячи процес пізнання природним та особистісно значущим.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1. Завдання вчителя, що реалізує діяльнісний підхід на уроках математики в 1 класі

Важлива роль в процесі реалізації діяльнісного підходу на уроках математики в 1 класі належить вчителю, роль якого суттєво трансформується. Він стає організатором та наставником навчальної діяльності, фокусуючись на активній пізнавальній діяльності першокласників. Основні завдання вчителя, що реалізує діяльнісний підхід на уроках математики в 1 класі, відображено на рисунку 1.

Діяльнісний підхід до навчання математики в 1 класі полягає в тому, щоб учні не просто засвоювали знання, а активно брали участь у навчальному процесі. Цьому сприяють наступні  методи навчання:

•                       ігрові методи. Використання ігрових методів навчання робить цей процес захоплюючим, мотивуючи учнів до пізнавальної діяльності;
•                       групові методи роботи, в процесі яких учні спільно працюють над завданням, вчаться висловлювати думки так, щоб було зрозуміло всій групі, прислухатися до думки інших, дискутувати, доводити власну точку зору. Наприклад, спільно розв’язуючи задачу, група отримує картки зі словами: «умова», «запитання», «розв'язок», «відповідь». Учні мають обговорити та розташувати ці картки в правильному порядку, колективно формулюючи алгоритм роботи над задачею;
•                       дослідницькі методи, під час яких школярі самостійно досліджують математичні поняття (наприклад, математичні дії, склад числа, властивості фігур) через практичні завдання, експерименти та спостереження замість пасивного слухання. Наприклад, під час введення знаку «+» учні отримують дві різні групи предметів (наприклад, 3 червоні і 2 сині цеглинки лего). Вони повинні з'єднати їх і порахувати загальну кількість, а потім самостійно запропонувати, яким знаком можна позначити дію «з'єднання» чи «об'єднання» (так вводиться знак «+»);
•                       метод моделювання, за якого використовуються наочні моделі (схеми, малюнки, лічильний матеріал) для переходу від конкретного до абстрактного. Наприклад, вивчаючи дію віднімання учні використовують числову пряму, на якій спочатку переміщуються на задану кількість кроків вліво і дослідницьким шляхом з'ясовують, що дія «відняти» означає «рух назад» або «зменшення».
•                       метод використання реальних ситуацій, в процесі якого учні застосовують математичні знання для вирішення завдань, що відповідають реальному життю (рахунок іграшок, розподіл цукерок), що робить навчання змістовним і практичним, підвищує особистісну значущість знань. Наприклад, учитель пропонує дітям порахувати, скільки всього учнів у класі, скільки парт, і чи вистачить парт, щоб сісти по двоє, використовуючи вже вивчені числа та порівняння [5].

Діяльнісний підхід до навчання математики в 1 класі передбачає чіткі правила педагогічної взаємодії:

1) під час відповіді учня вчитель намагається не нав’язувати своєї думки чи свого єдино правильного способу розв’язування завдання, заохочуючи різноманіття підходів;

2) учитель завжди просить учня пояснити (обґрунтувати) кожен крок розв’язку;

3) учитель повинен заохочувати спостережливість та ініціативу учнів, стимулювати їх до пошуку раціональних (найкращих, найшвидших) способів розв’язування завдань;

4) обговорювати з учнями отриманий результат з метою привчити їх усвідомлювати відповідь задачі, виконувати там, де це можливо, перевірку (наприклад, через зворотну дію).

Отже, впровадження діяльнісного підходу на уроках математики в 1 класі має значні переваги, оскільки він відповідає віковим особливостям молодших школярів і трансформує процес пізнання. Цей підхід забезпечує не лише міцне засвоєння математичних знань, але й сприяє ефективному формуванню ключових (зокрема, математичної) компетентностей, роблячи учня активним суб'єктом, здатним до самостійного пошуку, аналізу та практичного застосування знань. Ці переваги відображено на рисунку 2.

Рис. 2. Ключові переваги впровадження діяльнісного підходу на уроках математики у 1 класі

2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНІСНОГО ПІДХОДУ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ В 1 КЛАСІ

 

2.1. Ігрові вправи для формування математичних понять та навичок на уроках математики в 1 класі

Розділ 1. Властивості і відношення предметів. Лічба

Гра «Допоможи слоненятку розфарбувати смужки»

Мета: формувати вміння порівнювати предмети за довжиною; закріплювати знання про поняття «довгий», «короткий», «найдовший», «найкоротший», а також про основні кольори.

Обладнання: набір із 4 різнокольорових смужок різної довжини та набір із 4 білих (незафарбованих) смужок, які ідентичні за довжиною кольоровим смужкам, кольорові олівці або маркери.

Завдання:

- Допоможіть слоненятку розфарбувати смужки праворуч у ті кольори, у які розфарбовано смужки ліворуч відповідно до їх довжини.

Якого кольору найдовша смужка?

Якого кольору найкоротша смужка?

Гра «Осіннє листячко»

Мета: закріпити навички порівнювати предмети за розміром.

Завдання: - Зафарбуй найбільший листочок жовтим, найменший – зеленим, однакові за розміром – коричневим кольором.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Гра «Збираємо яблука»

Мета: закріпити навички порівнювати предмети за кількістю.

Завдання: - Перевір, чи порівну яблук на дереві і в кошику. Порахуй яблука на дереві і в кошику. Де більше яблук: на дереві чи в кошику? Зафарбуй на дереві стільки яблук, скільки їх є  в кошику.

 

 

Гра «Нагодуй друзів»

Мета: удосконалювати навички порівнювати об’єкти за кількістю.

Завдання: порахуй цуценят і кісточки. Чи вистачить всім цуценятам по кісточці?

Гра «Збери пазл»

Мета: удосконалювати навички порівнювати предмети за кольором та кількістю.

Обладнання: набір пазлів з 8 фрагментів (5 фрагментів із зображенням квітів та 5 фрагментів із зображенням ваз).

Завдання: збери пазли, щоб квітці дісталася ваза того ж самого кольору. Чи кожній квітці дістанеться ваза того ж самого кольору?

Розділ 2. Числа 1-10. Додавання і віднімання в межах 10

Гра «Кольорова кулька»

Мета: закріпити поняття про число 1; удосконалювати навички порівняння кількості предметів.

Завдання: розфарбуй стільки повітряних кульок, скільки їх є у дівчинки.

Гра «Збери гриби»

Мета: закріпити поняття про число 2; удосконалювати навички додавання та віднімання числа 2.

Завдання: - Допоможи їжачку зібрати гриби. Розв'яжи кожен приклад, написаний на шапці гриба і з’єднай стрілкою гриб із кошиком, на якому записана правильна відповідь.

 

Гра «Розфарбуй цеглинки»

Мета: закріпити поняття про числа 3 та 4; удосконалювати навички лічби.

Завдання: Розфарбуй три цеглинки в червоний колір, чотири цеглинки – в жовтий, а решту – в синій. Скільки цеглинок ти зафарбував в синій колір.

 

 

 

Гра «Збери пазл»

Мета: закріпити поняття про cклад числа 5, розвивати навички лічби в межах 5.

Обладнання: набір пазлів з 8 фрагментів.

Завдання:

- Склади пазли так, щоб на малюнку вийшло по 5 однакових іграшок.

- Використовуючи зібрані пазли, запиши чотири  приклади, які показують, як число 5 можна скласти з двох менших чисел.

 

Гра «Порахуй олівці»

Мета: закріпити поняття про число 6; удосконалювати навички порівняння кількості предметів  та запису нерівностей.

Завдання: - Розглянь малюнок. Поміркуй, що означають числа 6 та 3?

- Порівняй червоні та зелені олівці. Запиши нерівність в зошит.

Гра «Нагодуй зайченя»

Мета: закріпити поняття про число 7; удосконалювати навички порівняння кількості предметів  та запису нерівностей.

Завдання:- Розглянь малюнок. З’ясуй, чи правильно складена нерівність? Прочитай нерівність зліва направо та справа наліво.  Поміркуй, чи вистачить всім зайченятам по морквинці? Скільки зайченят залишиться без обіду? Як ти це дізнався?

 

Гра «Збери пазл»

Мета: закріпити поняття про cклад числа 8, розвивати навички лічби, логічного мислення.

Обладнання: набір пазлів з 6 фрагментів (3 фрагменти із зображенням білочок та 3 фрагменти із зображенням жолудів).

Завдання:

- Порахуй, скільки жолудів є к кожної білочки. Склади пазли так, щоб кожна білочка мала 8 жолудів.

- Запиши склад числа 8 за зразком:

7+1=8

Гра «Чарівні метелики»

Мета: закріпити поняття про числа 4, 5 та 9; удосконалювати навички лічби, порівняння кількості предметів  та запису нерівностей; закріпити навички додавання та віднімання числа 9.

Завдання:

- Розглянь малюнок. Поміркуй, що означають числа 4, 5 та 9?

- Порівняй червоних та синіх метеликів. Запиши нерівність в зошит за зразком, який наведений під малюнком.

- Скільки буде, якщо до 4 червоних метеликів додати 5 синіх? Запиши приклад.

- На скільки синіх метеликів більше, ніж червоних? Запиши приклад.

 

Гра «Прикрашаємо ялинку»

Мета:

- закріпити навички додавання та віднімання чисел в межах 10; розвивати увагу, дрібну моторику.

Обладнання: робочий аркуш із зображенням ялинки із новорічними кульками, на кожній з яких записаний приклад на віднімання або додавання в межах 10. Набір фішок із числами від 0 до 9.

Завдання:

- По черзі обчисліть кожен приклад, написаний на кульках ялинки. Покладіть на кожну кульку фішку з відповідним числом-відповіддю.

Гра «Рахуємо предмети»

Мета:  закріпити навички обчислення значень виразів.

Завдання:

- Знайди суму чисел, скориставшись кожним малюнком.

 

Гра «Казковий пазл»

Мета:

- закріпити навички віднімання кількох чисел в межах 10; розвивати увагу, дрібну моторику.

Обладнання: аркуш паперу, розділений на 6 частин, на кожній з яких записаний приклад на віднімання. Набір пазлів з 6 фрагментів, на кожному з яких вказана відповідь одного з прикладів.

Завдання:

- Обчисліть  приклади. Знайдіть пазл, на якому вказане число, що відповідає розв'язку прикладу, покладіть пазл на картку з цим прикладом. Якщо Ви правильно розв’язали всі приклади та зібрали пазли, то отримаєте картинку, на якій намальований фрагмент відомої казки. Яка це казка?

Розділ 4. Числа 11-20

Гра «Побудуємо паркан»

Мета:

- закріпити знання про порядковий рахунок від 1 до 20, вдосконалювати навички лічби, розвивати увагу, логічне мислення та дрібну моторику.

Обладнання: набір різнокольорових смужок (карток), на яких написані числа від 1 до 20; картинка із намальованим будиночком.

Завдання:

- Допоможіть бабусі побудувати паркан навколо будиночку. Для цього розташуйте різнокольорові смужки в порядку зростання від 1 до 20. 

Гра «Розв’яжи задачу»

Мета: закріпити знання про порядковий рахунок від 1 д 20, вдосконалювати навички лічби.

Завдання: - розташуй картки в правильному порядку і розв’яжи задачу.

Гра «З’єднай та розфарбуй»

Мета: закріпити знання про порядковий рахунок від 1 д 20, вдосконалювати навички лічби.

Завдання:

- З'єднай числа від 11 до 20 в порядку збільшення.

 

Гра «Обчисли та розфарбуй»

Мета: - закріпити навички додавання та віднімання чисел в межах 20.

Обладнання: робочий аркуш із зображенням 8 груш з прикладами, кольорові олівці або фломастери жовтого, коричневого та зеленого кольорів.

Завдання:- Обчисліть  приклади. Подивіться на ключ у верхній частині аркуша, щоб дізнатися, яким кольором розфарбовувати грушу: жовтий колір використовуйте, якщо відповідь дорівнює 10; коричневий – якщо відповідь дорівнює 13, зелений колір використовуйте, якщо відповідь дорівнює 16. Розфарбуйте кожну грушу тим кольором, який відповідає обчисленій відповіді.

 

Гра «З якої казки?»

Мета: - закріпити навички додавання кількох чисел в межах 20; розвивати увагу, дрібну моторику.

Обладнання: аркуш паперу, розділений на 6 частин, на кожній з яких записаний приклад на додавання. Набір пазлів з 6 фрагментів, на кожному з яких вказана відповідь одного з прикладів.

Завдання: - Обчисліть  приклади. Знайдіть пазл, на якому вказане число, що відповідає розв'язку прикладу, покладіть пазл на картку з цим прикладом. Якщо Ви правильно розв’язали всі приклади та зібрали пазли, то отримаєте картинку, на якій намальований фрагмент відомої казки. Яка це казка?

Гра «Ведмежата та бджоли»

Мета: закріпити навички додавання та віднімання в межах 20, вдосконалювати знання про наступне і попереднє числа.

Завдання: - Знайди значення виразів та запиши сусідів до отриманих чисел.

 

 

 

 

Розділ 5. Числа 21-100

Гра «Малюємо рибку»

Мета:

- закріпити знання про порядковий рахунок в межах третього десятка, вдосконалювати навички лічби.

Завдання:

- З'єднай числа від 21 до 27 в порядку збільшення.

 

 

Гра «З’єднай та розфарбуй»

Мета:

- закріпити знання про порядковий рахунок від 1 д 30, вдосконалювати навички лічби.

Завдання:

- З'єднай числа від 1 до 30 в порядку збільшення.

- Яку фігуру отримали?

- Розфарбуй фігуру.

 

Гра «Хто в будиночку живе?»

Мета:

- закріпити знання про наступне і попереднє числа, вдосконалювати навички лічби.

Завдання: Запиши сусідів числа, що живе в будиночку.

 

Гра «Осінні листочки»

Мета: закріпити розуміння нумерації чисел у межах першої сотні,  вдосконалювати вміння порівнювати двоцифрові та одноцифрові числа.

Завдання: Зафарбуй найбільше число на кожному малюнку жовтим кольором, а найменше – коричневим.

 

 

Гра «Збираємо квіти»

Мета: систематизувати знання нумерації чисел у межах першої сотні, розвивати логічне мислення.

Завдання: Зайчик збирає квіти на галявині. Поміркуй і підкажи йому, які квіти в кожному ряду будуть «зайві».

Гра «Розфарбуй квітку»

Мета: систематизувати знання про десятковий склад числа, розвивати уважність та просторову орієнтацію.

Завдання: - розфарбуй три квітки першого десятку, чотири квітки другого десятку, п'яту квітку третього десятку, шосту та восьму квітку четвертого десятку.

Гра «Розрядні доданки LEGO»

Мета: Закріпити знання про розрядний склад двоцифрового числа.

Завдання: - Розглянь кольорові цеглинки LEGO нижнього ряду. Для кожного числа на кольоровій цеглинці визнач його розрядні доданки (десятки та одиниці). Знайди ці розрядні доданки серед білих цеглинок верхнього ряду. Розфарбуй кожну знайдену білу цеглинку у відповідний колір цеглинки нижнього ряду, до якої вона належить.

Розділ 6. Арифметичні дії в межах 100 

Гра «Розфарбуй квітку»

Мета:

- закріпити навички додавання та віднімання на основі десяткового складу числа.

Завдання:

- Обчисли приклади і зафарбуй квітку у відповідні кольори.

 

 

 

 

Гра «Розфарбуй метелика»

Мета:

- закріпити навички додавання двозначних чисел без переходу через десяток.

Завдання:

- Обчисли значення виразів і зафарбуй метелика у відповідні кольори.

 

 

Гра «З якої казки?»

Мета:

- закріпити навички додавання кількох чисел в межах 100; розвивати увагу, дрібну моторику.

Обладнання: аркуш паперу, розділений на 6 частин, на кожній з яких записаний приклад на додавання. Набір пазлів з 6 фрагментів, на кожному з яких вказана відповідь одного з прикладів.

Завдання:

- Обчисліть  приклади. Знайдіть пазл, на якому вказане число, що відповідає розв'язку прикладу, покладіть пазл на картку з цим прикладом. Якщо Ви правильно розв’язали всі приклади та зібрали пазли, то отримаєте картинку, на якій намальований фрагмент відомої казки. Яка це казка?

 

2.2. Практичні завдання для освоєння вимірювання та геометричних явлень

Гра «Збираємо потяг»

Мета: формувати вміння класифікувати предмети за трьома ознаками: «форма», «розмір» та «колір»; закріплювати знання про геометричні фігури (круг, трикутник, чотирикутник).

Обладнання: набір різнокольорових геометричних фігур (трикутників, кругів, квадратів) різних розмірів, макет потягу.

Завдання: подивись на картинку потягу: він складається з багатьох фігур (великих і малих, різної форми (круг, трикутник, прямокутник) та різних кольорів).

Знайти для кожної геометричної фігури її місце на картинці потяга. Фігура має підходити за формою, розміром та кольором. По черзі бери геометричні фігури і накладай їх на відповідні контури на потязі.

У потязі не повинно залишитися жодного порожнього контуру. Кожна геометрична фігура має знайти своє місце.

 

 

Гра «Встанови відповідність»

Мета: Мета: формувати вміння класифікувати предмети за двома ознаками: «форма» та «колір»; закріплювати знання про геометричні фігури (куб, конус, куля) та кольори.

Обладнання: робочий лист, на якому зображено куб, конус, кулю та написано ознаки за формою та кольором.

Завдання: - З’єднай лінією фігуру з її правильною назвою та її кольором.

 

Гра «Розклади фігури по будиночках»

Мета: формувати вміння класифікувати предмети за ознакою «форма»; закріплювати знання про геометричні фігури (круг, трикутник, квадрат).

Обладнання: два конверти з зображеннями  трикутника та кола та набір геометричних фігур (5 трикутників, 5 кругів, 2 квадрати).

- Оберіть всі трикутники з набору фігур і покладіть їх у конверт, на якому зображений трикутник, далі оберіть всі круги з набору фігур і покладіть їх у конверт, на якому зображений круг.

- Чи не залишилося жодної фігури поза будиночком?

- Скільки фігур залишилося?

- Чому Ви не поклали їх у жоден з конвертів?

- Як називаються фігури, які залишилися?

 

Гра «Будиночки для фігур»

Мета: формувати вміння класифікувати предмети за двома ознаками: «форма» та «колір»; закріплювати знання про геометричні фігури (круг, трикутник, квадрат).

Обладнання: конверт із зображенням трикутника та конверт із зображенням жовтої лінії, набір різнокольорових геометричних фігур (трикутників, кругів, квадратів).

Завдання:

- Обери з набору фігур та поклади у лівий конверт тільки ті фігури, які такі самі за формою, як і фігура, що намальована на конверті. Обери з набору фігур та поклади у правий конверт тільки ті фігури, які такі самі за кольором, як і лінія, що намальована на цьому конверті.

- Як називаються фігури, які ти поклав у лівий конверт?

- Якого кольору фігури ти поклав у правий конверт?

Гра «Геометрична мозаїка»

Мета: закріпити знання дітей про основні геометричні фігури та кольори, розвивати логічне мислення, увагу, зорове сприйняття та здатність до аналізу (зіставлення фігури та її контуру).

Обладнання: набір карток-основ (верхній ряд): шість квадратних карток, на яких вирізані силуети різних геометричних фігур та набір фігур-вкладок (нижній ряд): шість окремих вирізаних кольорових геометричних фігур, що відповідають силуетам на картках-основах.

Завдання: покласти кольорову фігуру-вкладку на картку, де вирізаний контур цієї ж форми.

 

Гра «Врятуй зайчика»

Мета: - закріпити поняття «відрізок» та «ламана», удосконалювати навички вимірювання довжини відрізка та довжини ламаної (у сантиметрах); розвивати навички порівняння числових результатів.

Завдання: - Вовк та ведмідь хочуть наздогнати зайчика, який сховався під кущем перепочити. Вовк рухається по коричневі стежці, а ведмідь – по синій. Хто швидше дістанеться куща, під яким сховався зайчик, вовк чи ведмідь?

 

Гра «Як швидше?»

Мета: - закріпити поняття «відрізок» та «ламана», удосконалювати навички вимірювання довжини відрізка та довжини ламаної (у сантиметрах); розвивати навички порівняння числових результатів.

Завдання:

- Зайчик хоче швидше дістатися своєї хатинки, яка захована за ялинкою. До ялинки ведуть три стежки, які позначені чорним, синім та зеленим кольорами. Визнач, які стежки є відрізком, а які - ламаними?

- Допоможи зайчику обрати найкоротшу стежку. Для цього виміряй кожний шлях у сантиметрах.

- Пригадай, як виміряти довжину відрізка?

- А довжину ламаної?

- Запиши отримані результати вимірювання та порівняй їх.

- Обери найменший результат отриманих обчислень.

- Який шлях виявився коротшим: відрізок чи ламана?

Гра «Експерти з довжини»

Мета: Закріпити знання про одиниці вимірювання довжини (сантиметр та дециметр) та запис довжини відрізків у різних мірах довжини, вдосконалити навички вимірювання та порівняння відрізків.

Завдання: - Іванко вимірював довжину відрізка блакитною лінійкою і отримав 14 см. Данилко виміряв довжину відрізка червоною лінійкою. У нього вийшло 1 дм і 4 см. Поміркуй, хто з хлопчиків зробив правильні вимірювання? Поясни свою відповідь.

 

 

ВИСНОВОК

 

Діяльнісний підхід до навчання – це навчання через дію, за якого учень не просто засвоює той обсяг знань, який йому повідомляє вчитель, а активно, самостійно здобуває знання, застосовуючи їх на практиці, розв’язуючи конкретні завдання, що сприяє формуванню особистість учня.

Діяльнісний підхід набуває особливої значущості саме у початковій школі, оскільки він відповідає потребі першокласників у наочно-дієвому та ігровому мисленні. Впровадження діяльнісного підходу на уроках математики у 1 класі буде ефективним за умови використання наступних  методів навчання: групових ігрових, дослідницьких, методу моделювання, методу використання реальних ситуацій.

Основні завдання вчителя, що реалізує діяльнісний підхід на уроках математики в 1 класі, полягають в організації навчальної діяльності таким чином, щоб отримані на уроці знання були для учнів результатом їхніх власних пошуків; навчанні школярів логічно мислити, аналізувати, узагальнювати та успішно застосовувати здобуті математичні навички у практичному житті; забезпеченні умови для обміну думками, обґрунтування рішень та взаємоперевірки.

Впровадження діяльнісного підходу на уроках математики в 1 класі має значні переваги, а саме: формування математичних понять через дію; розвиток логічних операцій та критичного мислення через гру; посилення мотивації до навчання математики; забезпечення міцності та практичної значущості здобутих знань; розвиток мовлення через спільну діяльність.

Таким чином, цілеспрямоване використання діяльнісного підходу через ігрові та практичні завдання не тільки забезпечує міцне засвоєння математичних знань, але й сприяє ефективному формуванню ключових (зокрема, математичної) компетентностей, роблячи учня активним суб'єктом, здатним до самостійного пошуку, аналізу та практичного застосування знань.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Гра по-новому, навчання по-іншому. Методичний посібник / Упорядник О. Рома. The LEGO Foundation, 2018. 44 с.
2. Державний стандарт початкової освіти:URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87-2018-%D0%BF#Text (дaтa звернення: 18.09.2024 р.)
3. Діяльнісна  математика.  Методичний  посібник  із фасилітації  уроків  математики  в  початковій  школі  / The  LEGO   Foundation. Запоріжжя:  СТАТУС,  2023.  208 c.
4. Дoценкo С. O. Реaлiзaцiя системнo-дiяльнiснoгo пiдхoду нa урoкaх мaтемaтики. Педaгoгiкa тa психoлoгiя. 2016. Вип. 55. С. 52-63.
5. Скворцова С.О. Методика навчання математики в 1-му класі: методичний посібник. Одеса: Фенікс, 2011. 240 с.