«Права людини та дитини в умовах збройного конфлікту та міжнародне гуманітарне право".

Про матеріал

Урок розроблений для учнів та учениць 10 класу з курсу громадянська освіта. Розробка уроку містить схеми, інтерактивні вправи, питання для обговорення тощо. Можна використати під час уроку «Права людини та дитини в умовах збройного конфлікту та міжнародне гуманітарне право" або в позаурочний час.

Перегляд файлу

Права людини та дитини в умовах збройного конфлікту та міжнародне гуманітарне право Очікувані результати:

Після цього завдання ти зможеш:

üнадавати визначення терміну «права людини», «міжнародне гуманітарне право», «збройний конфлікт» визначати та розрізняти права людини;

üдавати характеристику джерелам міжнародного гуманітарного права;

üвизначати принципи міжнародного гуманітарного права;

üоцінювати значення прав людини в умовах збройного конфлікту;

üяк здійснювати захист прав людини та дитини під час збройного конфлікту.

üпідтримує захист прав людини та дитини

üназивати принципи МГП щодо ведення воєнних дій; категорії цивільних осіб та цивільних об’єктів, їх відмінності від військових цілей.

üвисловлювати власне ставлення до принципів міжнародного гуманітарного права щодо ведення воєнних дій та їх ролі у захисті цивільних осіб і цивільних об’єктів, зокрема в період міжнародного збройного конфлікту на території України

Вік учасників/учасниць: 10 клас (14-16 років)

Тривалість уроку: 90 хвилин (2 уроки)

Хід уроку

І Організаційний момент

Повідомлення теми та мети уроку

ІІ Актуалізація опорних знань та вмінь учнів

Метод «Мікрофон» - пригадайте класифікацію прав людини та еволюцію прав

ІІІ Вивчення нового матеріалу

1. Забезпечення та захист прав людини та дитини в умовах збройного конфлікту

Учитель. Війна – це слово, яке має безліч асоціацій та значень та яке викликає біль, страждання та невідоме майбутнє. Історія знає чимало війн через економічні, політичні, національні та інші причини. Але через війни в першу чергу страждають діти та люди. Зі зростанням технічного прогресу змінилася і зброя, і тактика ведення війни, а все це в сукупності призводить до величезних людських втрат.

Війна знищує життєві та культурні цінності, які досягалися протягом багатьох століть. А ще війна порушує права людини, а найгірше – віднімає їх.

Як сказав Джон Кеннеді: «Або людство покінчить з війною, або війна покінчить з людством»

Бесіда за запитаннями.

1. Які думки у вас викликає цей вислів?

2. Як саме війна може покінчити з людством?

3. Чи може людство жити без війн?

Подумайте, будь ласка, з яким словом у вас характеризується словосполучення «права людини» за допомогою сервісу https://www.menti.com/algwiny7jw7t

Учитель.

Права людини - це моральні права, які має кожна особа у світі просто лише завдяки тому, що він або вона є людиною.

Сьогодні мова піде про захист прав людини та дитини в умовах збройного конфлікту, яке зараз в нашій країні є актуальним та потребує особливої уваги та розгляду.

24 лютого 2022 року назавжди закарбується в пам’яті кожного українця. Наше життя в одну мить змінилося, і найжахливіше, що у нас відбирають найцінніше – право на Життя.

Давайте пригадаємо з Вами, які є права людини та їх класифікація за допомогою інтерактивної вправи за посиланням https://wordwall.net/uk/resource/66104635

Давайте з’ясуємо, які права порушуються або можуть бути обмежені під час збройного конфлікту.

Збройний конфлікт – це між державами або ворогуючими сторонами в межах території однієї держави, як правило за підтримки ззовні.

В умовах війни не можуть порушуватися такі права:

Права, що можуть обмежуватися під час війни чи збройного конфлікту:

Право на вільне пересування (введення комендантської години, заборона або обмеження вільного вибору місцця проживання)

Право на майно ( приусове відчудження майна допускається в установленому законом порядку з подальшою компенсацією)

Втручання у приватне життя осіб (контроль засобів зв'язку, перевірка документів, речей, житла тощо)

Права людей на вільний вибір праці (люди можуть залучатися до суспільно -корисних робіт)

Заборона про проведення виборів, референдуми, масових зборів, акцій тощо (обмежені під час збройного конлікту, тобто участь в політичному житті країни)

Але найчастіше порушуються під час збройного конфлікту – право на життя. Вбивства й тілесні ушкодження, викрадення людей на захоплених територіях і примусове вивезення, катування та нелюдське поводження, зґвалтування та інші форми насильства – є прямим порушенням як права на життя, так і прав на гідність та недоторканність. Порушуються і права людини на охорону здоров'я – це як неможливість доступу до медицини, так і завдання шкоди здоров'ю внаслідок травмувань тощо.

Порушенням прав людини також можна вважати пошкодження або руйнування майна, а також те, що людина внаслідок війни була позбавлена власної домівки чи не могла виїхати із окупованих територій.

Під час війни незахищеними є діти, вони можуть бути розлучені із батьками, втратити доступ до освіти, медицини тощо, а це є порушенням прав дитини.

Отже, під час збройного конфлікту та війни порушуються всі права: право на життя, право бути з сім’єю і громадою, право на здоров’я, право на розвиток особистості, а також право на турботу і захист.

Давайте розглянемо діаграму соціологічного дослідження, яке було проведено в 2016 році, де серед питань було винесено 10 найважливіших прав людини:

Дана діаграма показує, що найбільш уразливим, найнезахищенішим під час війни є право на життя.

Питання для бесіди:

1. Дивлячись на діаграму визначте, які права порушуються під час війни чи збройного конфлікту?

2. Які права порушуються у людей, які знаходяться під окупацією.

Учитель. Давайте розглянемо, які існують міжнародно-правові документи щодо захисту прав людини під час збройного конфлікту. Перш за все, це Женевські конвенції.

Женевські конвенції – міжнародний договір, який закріплює у міжнародному праві норми щодо гуманного ставлення під час війни. Перша конвенція була підписана у 1864 році, ознаменувавши виникнення міжнародного гуманітарного права. На сьогодні договір складається з п’яти угод та трьох додаткових протоколів.

Розглянемо більш детально ці договори:

Конвенція про поліпшення долі поранених та хворих у регулярних арміях, яка була підписана 27 липня 1929 року, включає такі принципи:

ü заборона на жорстоке або негуманне поводження з військовими, які в полоні;

ü гуманне відношення до військовополонених незалежно від раси, кольору шкіри, політичних поглядів тощо;

ü забезпечення відповідного лікування до військовополонених;

ü заборона брати військовополонених, як заручників;

ü забезпечення належного житла, харчування, одягу та медичного догляду військовополоненим.

Женевська конвенція 1929 року була замінена Женевською конвенцією 1949 року, в якій додано додаткові заходи захисту для поранених, хворих, морського персоналу, військовополонених і цивільних осіб у час війни. Ця конвенція також встановила Червоний Хрест як нейтральну організацію, яка має надавати допомогу пораненим, хворим або військовополоненим. Ці конвенції утворюють так зване «право Женеви», направлене на захист жертв війни.

Конвенція про поліпшення долі поранених, хворих і осіб, що постраждали в корабельних аваріях, зі складу збройних сил на морі, підписана 12 серпня 1949 року, яка передбачає та встановлює правила поводження з хворими та пораненими під час морської війни, аналогічні правилам, передбаченим Конвенцією про поліпшення долі поранених і хворих в регулярних арміях.

Конвенція про захист цивільного населення під час війни передбачає гуманне ставлення до населення, яке перебуває в окупації та захищає їх права.

Конвенція про поводження з військовополоненими, яка встановлює правила, яких повинні дотримуватися воюючі сторони при поводженні з військовополоненими.

Також регламентується Гаазькими конвенціями та деклараціями 1899 та 1907 р, де мова йде про закони та звичаї війни, що включені до міжнародного гуманітарного права.

Питання для обговорення

1. Які ти знаєш права дитини?

2. Які ти знаєш міжнародно-правові акти, які слугують для захисту прав дитини?

3. В яких кодексах України йдеться про права дитини?

Учитель

Отже, давайте детально розберемося з правами дитини та якими міжнародно-правовими актами вони регламентуються.

В багатьох країнах досі порушуються права дитини. І для забезпечення прав дитини повинно діяти національне законодавство. В Україні з 2001 року прийнято ЗУ «Про охорону дитинства», ст.30 цього Закону наголошує: «Держава вживає всіх необхідних заходів для забезпечення захисту дітей, які перебувають у зоні воєнних дій і збройних конфліктів, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, догляду за ними та возз’єднання їх із членами сім’ї, включаючи розшук, звільнення з полону, повернення в Україну дітей, незаконно вивезених за кордон. У разі якщо вік особи не визначений і є підстави вважати, що ця особа є дитиною, їй надається захист, передбачений цією статтею, до встановлення віку.

Усі дії держави стосовно захисту дітей, які перебувають у зоні воєнних дій і збройних конфліктів, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, здійснюються відповідно до норм міжнародного гуманітарного права.»

Також з 2019 року Україна приєдналася до Декларації про безпеку шкіл (Safe Schools Declaration) і стала сотою країною, що підтримала положення цього документа.

Декларація містить низку зобов'язань для попередження і реагування на напади та використання закладів освіти у військових цілях у період збройного конфлікту. 4 серпня 2021 року Кабінет Міністрів затвердив план заходів щодо реалізації Декларації про безпеку шкіл, що створив умови для забезпечення права на освіту та формування безпечного освітнього середовища у період збройного конфлікту на сході України. План складається з 6 основних блоків, які направлені на безперервність навчання, забезпечення системності підходів до захисту освіти в умовах збройного конфлікту тощо.

Крім того, у Сімейному, Цивільному, Кримінальному та Кримінальнопроцесуальному Кодексах права дитини виділені в окремі статті, де приділяється увага щодо забезпечення та дотримання прав дитини в Україні.

Обмін думками (кубик Блума) за допомогою інтерактивної вправи за посиланням: https://wordwall.net/uk/resource/66144734

Робота з ілюстраією – права частина муралу у Подільському районі міста

Києва

1. Яким подіям присвячений мурал?

2. Що автор хоче донести до глядача?

3. Яка головна ідея муралу?

2. Міднародне гуманітарне право та його основи

Формування поняття

Міжнарожне гуманітарне право – сукупність міжнародно-правових норм і принципів, які регулюють захист жертв війни, а також обмежують методи і засоби ведення війни.

До основних міжнародних угод, що регулюють права людини відносять: Загальну декларацію прав людини від 10 грудня 1948 року, Пакти про права людини, що стосуються людей в умовах миру, положення Гаазьких конвенцій 1899 та 1907 рр., Женевські конвенції 1949 та додаткові протоколи до них, прийняті в 1977 та 2005рр.

Як зазначено в навчально-методичному посібнику «Вивчаючи міжнародне гуманітарне право», то основною метою МГП є обмеження насильства у період збройного конфлікту та полегшення страждань жертв війни.

МГП зобов’язує:

а) щадити тих, хто не бере або припинив брати безпосередню участь у

воєнних діях;

б) обмежувати насильство обсягом, необхідним для досягнення мети

конфлікту (послабити військовий потенціал супротивної сторони).

В основі цих норм МГП лежать загальнолюдські правила моралі. Водночас норми МГП мають усі якості норм міжнародного права і, відповідно, юридично зобов’язують держави забезпечити насамперед дотримання відповідних норм під час збройного конфлікту. У разі порушення МГП супротивником інша сторона не має права відмовитись від дотримання обов’язкових для неї норм МГП.

Головний принцип МГП – це гуманність

Питання для обговорення: Що таке «гуманність». Наведіть 2-3 приклади гуманного ставлення. (відповіді учнів)

Також до принципів МГП відносять:

Принцип розрізнення – передбачає, щоб сторони збройного конфлікту завжди проводили розрізнення між цивільними особами і цивільними об’єктами – з одного боку, і комбатантами та військовими об’єктами – з іншого. Сторона збройного конфлікту може здійснювати напад тільки на комбатантів або на військові об’єкти.

Принцип обережності полягає при проведенні воєнних операцій має виявлятися турбота про те, щоб оберігати цивільне населення, цивільних осіб і цивільні об’єкти.

Принцип пропорційності означає, що конкретна і безпосередня військова перевага, здобута в результаті воєнної операції, має переважати шкоду, заподіяну в її ході цивільним особам і цивільним об’єктам.

Заборона заподіяння надмірних ушкоджень і зайвих страждань – заборонено застосовувати зброю, снаряди і матеріали, а також методи ведення війни, які можуть завдати надмірних ушкоджень або спричинити зайві страждання. Більш детально за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=ZgGzmHw__CY

МГП поділяє усіх осіб на дві основні групи: цивільні особи та комбатанти. До комбатантів належить особовий склад збройних сил. Комбатанти – це законні учасники війни.

Цивільні особи – це всі особи, які не належать до комбатантів. Цивільні особи не мають права брати участь у збройному конфлікті.

Як окрему підкатегорію виділяють некомбатантів – осіб, що входять до складу збройних сил, але не мають права застосовувати насильство. Це військовий медичний персонал, військові капелани, військові юристи.

Переглянемо відео за посиланням:

https://www.facebook.com/watch/?v=1444133765634575

Питання для обговорення:

1. Які почуття у вас викликало відео?

2. Назвіть що забороняє МГП?

Зараз росія порушила майже всі норми МГП та повинна понести відповідальність. Притягнення до воєнних злочинів – це обов’язок держави. Тому Міжнародне гуманітарне право лишається одним із найефективніших цивілізованих способів протидії російській агресії та майбутнього притягнення винних осіб до відповідальності.

ІV Підсумки уроку.

Дайте відповіді на питання за допомогою інтерактивної вправи (Так/Ні) за посиланням: https://learningapps.org/watch?v=p1ouixmb324

Рефлексія за посиланням:

https://www.menti.com/ald4zr7j8ygu

V Домашнє завдання: повторити основні поняття теми, та пройти вебквест за посиланням: https://vseosvita.ua/webquest/start/s/23342/978618 d78cfb53