О – завжди II1. Елементи І групи мають валентність І (за винятком елемента Cu, який проявляє валентність І і в більшості випадків – ІІ); 2. Елементи ІІ групи, головної підгрупи – валентність ІІ, третьої групи – ІІІ. 3. Починаючи з IV групи елементи проявляють змінну валентність. Максимальне значення валентності елемента за Оксигеном збігається з номером групи періодичної системи, де він розміщений.
Правила визначення валентностіВалентність атомів Гідрогену у сполуках дорівнює одиниці (І), Оксигену – ІІ, Флуору – І. Валентність – число ціле – від одного до восьми. Більше восьми або дробовою валентність не існує. У бінарних сполуках (складається з двох видів атомів) сумарна валентність усіх атомів одного елемента дорівнює сумарній валентності всіх атомів іншого елемента SO2 У назвах речовин, утворених елементом зі змінною валентністю, після назви цього елемента у дужках пишуть римську цифру, яка позначає його валентність. Наприклад: Fe. O – ферум(ІІ) оксид; Fe2 O3 – ферум(ІІІ) оксид.
Правила складання хімічних формул бінарних сполук за валентністю Fe(III)OПозначити валентність елементів; III II - спільне кратне Fe 2 O32. Знайти найменше спільне кратне для значень валентностей обох елементів;3. Знайдене найменше спільне кратне почергово поділити на валентність кожного елемента, знайдемо відповідні індекси (число атомів у сполуці).66