Правобережна Україна та західноукраїнські землі у другій половині XVIII ст.

Про матеріал
Мета: Визначити причини та наслідки народного руху на Правобережній Україні та західноукраїнських землях у другій половині XVIII ст.
Перегляд файлу

Тема Правобережна Україна та західноукраїнські уроку: землі у другій половині XVIII ст.

         

Очікувані ü Учні зможуть визначати причини могутнього результати: народного руху на українських землях;

ü Характеризувати найбільші повстання гайдамаків і опришків;

ü Встановлювати хронологію подій;

ü Висловлювати власне судження щодо діяльності М. Залізняка, І. Гонти, О. Довбуша;

ü Пояснювати та застосовувати терміни і поняття «гайдамаки», «опришки», «Коліївщина».

         

Тип уроку:       Комбінований.

 

Хід уроку.

І. Організаційний етап.

ІІ. Перевірка д/з.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

      Актуалізація опорних знань, умінь, навичок.

1.     Як склалася доля українських земель в другій половині XVIII ст.?

2.     Яким було становище українців під владою Польщі?

3.     Які країни, в другій половині XVII-першій половині XVIIІ ст., прагнули приєднати Правобережжя та західноукраїнські землі до свого складу?

4.     Згадайте, що таке національно-визвольна боротьби.

 

План уроку.

1.   Причини суспільного руху на Правобережній Україні у XVIII ст.

2.   Розгортання гайдамацького руху. Коліївщина.

3.   Рух опришків. Олекса Довбуш. 

 

1.       Причини суспільного руху на Правобережній Україні у XVIII ст. Учитель.    Складною була доля українців Правобережжя, що входило до складу Речі Посполитої. Зруйновані, знелюднені землі, внаслідок війни. Основою господарського життя була фільварково-панщина система з кріпацтвом. Українські землі були розділені між родинами магнатів. Вони володіли 80% земель. Магнати намагалися відродити Правобережжя, приваблюючи переселенців. Їх звільняли від повинностей на 15-20 років. Коли ж термін збіг-вимоги панів до селян зросли. Панщина становила 5-6 днів на тиждень. Соціальний гніт підсилювався релігійними утисками з боку католицької та греко-католицької церкви. Це викликало невдоволення і сприяло розгортанню народного руху.

 

2.       Розгортання гайдамацького руху. Коліївщина.

Робота з термінами і поняттями. 

«Гайдамак»-(від тюрк. «гайде»-гнати, переслідувати)-самоназва народних повстанців на Правобережній Україні.

«Гайдамацький рух»-національно-визвольний рух на Правобережній Україні, що виник на початку XVIII ст. проти Польщі. Перші писемні згадки про дії гайдамаків датуються 1715 роком.

Робота з текстом підручника.

Прочитати підручник §33, п.2, ст.236, визначити основні вимоги гайдамаків.

 

Учитель: Перше велике гайдамацьке повстання вибухнуло в 1734 р., коли в Польщі розгорілась боротьба навколо обрання нового польського короля.

Сотник надвірного війська Верлан, утік із війська і оголосив повстання проти панів. Зібравши загін із майже 1000 гайдамаків та селян, рушив Брацлавщиною та Галичиною, знищуючи маєтки магнатів та шляхти, суди, канцелярії. Здобув Вінницю, але під тиском російських та польських військ змушений був утекти до Молдавії.

Успіхи Верлана підняли на боротьбу проти поляків ще більші сили. Шляхта вдавалась до жорстокості. Гайдамацький рух придушити не вдалося.

 

Робота з термінами.

 

«Коліївщина»-народно-визвольне, гайдамацьке повстання на Правобережній Україні.

 

Учитель: Найбільше в історії вогнище гайдамацького руху, яке спалахнуло в 1768 р.

Робота з текстом підручника. Коментоване читання з елементами бесіди ст.

236-237.

üЧому загострилися протистояння між католиками і православними?

üКоли, де і чому утворилася конфедерація?

üЩо вона собою представляла?

üЯкі дії викликали гнів і обурення українського народу?

Учитель:  Навесні 1768 р. розпочалася підготовка до повстання в Холодному Яру. Військо очолив полковник М. Залізняк.

(Випереджувальне завдання: повідомлення учня «М. Залізняк»)

Учитель:  6 червня 1768 р. з урочища Холодний Яр виступили повстанці, їх шлях пролягав через Жаботин, Смілу, Черкаси, Корсунь, Канів, Богуслав, Лисинку. Кінцевою метою була Умань-добре укріплена фортеця, форпост польського панування на Правобережжі. На своєму шляху повстанці нищили шляхту, католицьке і уніатське духівництво, євреїв, ділили загарбане майно. Рушійними силами були селяни і міщани. Активну роль у повстанні брали загони гайдамаків. Повстання носило національно-визвольний характер і було спрямовано проти польського панування, засилля католицизму і уніатства, утисків орендарів євреїв. Метою боротьби було відновлення Гетьманщини, де не було б «панів і підданих, а всі користувалися б козацькими вольностями».

20                червня повсталі підійшли до околиць Умані. Сотник Іван Гонта, який з надвірними козаками перейшов на бік повсталих.

(Випереджувальне завдання: повідомлення учня «І.Гонта»»)

21                червня М.Залізняк оволодів містом. Вкрай жорстокою була розправа повсталих в Умані над поляками, євреями, католиками. Було вбито щонайменше 2000 осіб, зруйновано костьоли, єзуїтські школи, шляхетські палаци.

Повстання перекинулося на інші райони краю. Встановлювалось народне самоврядування. М. Залізняка було обрано гетьманом, І. Гонту уманським полковником.

М. Залізняк відправляв у всі регіони України невеликі загони, що мали піднімати народ на боротьбу і поширювати звернення до народу-універсали.

Налякані могутнім повстанням, панівні класи царської Росії та шляхетської

Польщі об’єднали свої зусилля для придушення народного руху. Командуючий російськими підрозділами під Уманню полковник Гур’єв, лукаво заявив про свою прихильність до повстанців і запросив М. Залізняка і І. Гонту та старшину на бенкет, де вони були заарештовані. Повстанці залишились без керівників, були розгромлені російськими військами.

Розпочались каральні акції проти повстанців. Але повстання ще тривало до травня 1769 р.

Робота з документом ст. підручника 239. Дати відповіді на запитання до документу.

3. Рух опришків. Олекса Довбуш. 

Робота з термінами.

«Опришок»-знищувач, порушник, народні месники у Галичині.

Учитель:  Рух народних месників мав поширення на західноукраїнських землях, особливо в Карпатах. Їх називали «чорними хлопцями» або «опришки». Перші загони з’явились у XVI ст. виступали проти утисків селянства, нападали на шляхту, лихварів, купців, євреїв-орендарів. Вони були невловимими. Найбільш відомим ватажком був Олекса Довбуш (1700-1745 рр.).

Перегляд відео: https://youtu.be/c-k50XmY0vA?si=nYIux5lE_NxDw9Nm  Дати відповіді на запитання. 

1.                  Визначити особливості стратегії і тактики опришків, які допомагали їм діяти успішно. 

2.                  Відтворити образ опришка, вказавши на його озброєння, одяг, особистісні характеристики.

IV. Осмислення, узагальнення та систематизація знать, умінь і навичок.

1.     Рішення ребусів

2.     Вправа «Герой, подія, дата» V. Підбиття підсумків уроку.

Визначити, яка подія із вивчених на уроці найбільш доленосна в історії Правобережної України та пояснити свою відповідь. Учитель підсумовує відповіді учнів.

VI. Домашнє завдання.

Опрацювати матеріал §33 та завдання до нього.

 

До підручника В. Власов, О. Панарін, Ю. Топольницька «Історія України 8 клас».

 

pdf
Додано
21 лютого
Переглядів
157
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку