5 липня о 18:00Вебінар: «Щоденні-3» та «Щоденні-5»: незамінна частина уроку в Новій українській школі

ПРАВОСВІДОМІСТЬ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

Про матеріал
Сучасне громадянське суспільство неможливе без активного залучення всіх своїх членів у різні види діяльності, поваги прав і свобод кожної окремої людини, забезпечення необхідних гарантій безпеки, свободи і рівноправності.
Перегляд файлу

ПРАВОСВІДОМІСТЬ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

 «школа зобов’язана гнучко відгукуватися на зміни

 в суспільстві і повинна сама стати

немов би суспільством в мініатюрі»

Георг Кершенштейнер

У грудні 2015 року Україна ратифікувала основні міжнародні документи у сфері забезпечення прав дітей згідно зі світовими стандартами освіти, соціального захисту та охорони здоров’я. Передусім йдеться про статтю 24 Конвенції ООН про права людей з інвалідністю, в якій визначено обов’язок держави щодо реалізації інклюзивної моделі освіти, тобто створення такого предметно-просторового спеціального середовища, яке б дало змогу всім дітям бути однаково рівними учасниками навчального процесу в єдиному освітньому просторі відповідно до їхніх особливостей, потреб та можливостей.

5 липня 2017 року президент України П. Порошенко підписав ухвалений 23 травня цього ж року закон «Про внесення змін до Закону України "Про освіту" щодо особливостей доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг». Відтепер українські діти з особливими освітніми потребами мають повне право здобувати освіту в усіх навчальних закладах, зокрема й безоплатно в державних та комунальних, незалежно від «встановлення інвалідності». Також для цих дітей передбачено можливість запровадження дистанційної та індивідуальної форм навчання, отримання психолого-педагогічної та корекційно-розвиткової допомоги, створення інклюзивних та спеціальних груп (класів) у загальноосвітніх навчальних закладах та «прилаштування» загальноосвітніх шкіл і класів під їхні потреби – тобто здійснення відповідних архітектурних перепланувань, наймання додаткових працівників (корекційних педагогів, психологів), адаптація навчальних планів і програм, методів та форми навчання, використання ресурсів спеціальної освіти, партнерство з громадою тощо.

Правосвідомість характеризується наслідуваністю. З покоління в покоління можуть передаватися ідеї, погляди, уявлення про права та обов’язки, про місце у суспільстві осіб з особливими потребами. Можливо сприйняття правових ідей, поглядів, вироблених іншими народами.

На нові законодавчі акти України в сфері запровадження інклюзії наклали відбиток законодавчі акти європейських держав.

Правосвідомість відіграє дуже важливу роль в механізмі правового регулювання суспільних відносин у цій сфері, в забезпеченні прав осіб з особливими потребами. Різні автори по-різному виділяють і аналізують функції правосвідомості в механізмі дії права. Можна вказати на такі основні функції правосвідомості - пізнавальна (гносеологічна), оцінна і регулятивна.

 Зміст правосвідомості зумовлено його оціночним характером. Воно визначає насамперед, якими мають бути діючі норми права, і з цією метою співвідносить їх з реально існуючими суспільними відносинами, інтересами особистості, її моральними уявленнями.

Далі правосвідомість встановлює, чи є діючі норми права належними нормами, тобто чи відповідають вони тим чи іншим вимогам та реаліям суспільства. І нарешті, воно виробляє певне ставлення до дотримання або недотримання діючих норм права. Результат оцінки суб'єктом своїх дій в подальшому виступає як мотив його поведінки. Правосвідомість втілює погляди, уявлення, переконання щодо суті та характеру правових інститутів в суспільстві.

 

Розвиток в Україні інклюзивної освіти, націленої на:


• залучення дітей з обмеженими можливостями в освітній процес;


• соціалізація дітей-інвалідів у сучасному суспільстві;


• створення активної поведінкової установки у дітей-інвалідів на впевнене позиціонування себе в сучасному суспільстві;


• вміння перетворювати свої недоліки в достоїнства;


• зміна ставлення сучасного суспільства до людей з обмеженими можливостями через вищевказане залучення дітей з обмеженими можливостями в наше суспільство, Потребує зміни у правосвідомості не лише викладачів, а й зміни у самих дітей. Зміни повинні бути направлені на розуміння іх прав, та обов’язків, на цілісне сприйняття себе як повноцінної ланки суспільства.

 

Концепція інклюзивної освіти відображає одну з головних демократичних ідей – усі діти є цінними й активними членами суспільства. Навчання в інклюзивних навчальних закладах є корисним, як для дітей з особливими освітніми потребами, так і для дітей з нормальним рівнем розвитку, членів суспільства в цілому. Інклюзивна освіта передбачає створення освітнього середовища, яке б відповідало потребам і можливостям кожної дитини, незалежно від особливостей її психофізичного розвитку.

Основний принцип інклюзії: у всіх випадках, коли це можливо, усі діти мають навчатися разом, незважаючи на певні труднощі чи відмінності, які існують між ними. Розкриття потенційних можливостей дітей з психофізичними порушеннями залежить не стільки від форм навчання (інтернатна чи інклюзивна), хоча вони й визначають різний ступінь соціальної адаптованості, скільки від гнучкості системи спеціальної освіти, рівня та діапазону наданих послуг, які задовольняють їхні потреби (раннє виявлення порушень, єдність діагностики і корекції розвитку, наступність дошкільного, шкільного і після шкільного змісту освіти тощо).

Основна ідея інклюзивної освіти – від інтегрування дитини до інтегрування у суспільство. Спільне навчання має не лише гарантувати право дитини з порушеннями розвитку не бути ізольованою від інших, а й забезпечити їй можливість відвідувати той заклад, який би вона відвідувала, коли б була здоровою. Основний принцип інклюзивного навчання — якомога менше зовнішньої і якнайбільше внутрішньої диференціації. Інклюзивна освіта як сучасна інноваційна тенденція нині широко обговорюється в наукових колах, педагогічною та громадською спільнотами.

Інклюзивна освіта направлена на забезпечення якісної освіти для всіх. Освітній заклад повинен представити комплекс різноманітних форм і методів для індивідуалізації навчального процесу з тією ціллю, щоби всі учасники достойно брали участь у ньому і приймали та розуміли цю участь. Для інклюзивного навчального закладу характерна мобільність в залежності від індивідуальних особливостей дитини, спрямованої на створення та підтримку можливостей реалізації здійснення якісної та пізнавальної та поведінкової діяльності кожного в навчанні і можливості бути успішними в цьому процесі.

Інклюзивна освіта – перший крок до визнання ціннісної значимості і поваги до особистості кожної дитини, прийняття її індивідуальності й неповторності, забезпечення її подальшого повноцінного та гідного життя в суспільстві.


          Сучасне громадянське суспільство неможливе без активного залучення всіх своїх членів у різні види діяльності, поваги прав і свобод кожної окремої людини, забезпечення необхідних гарантій безпеки, свободи і рівноправності.

 

Підготувала провідний юристконсульт КЗ «МУК» ЗОР         О. О. Ходоніна

 

 

 

 

docx
Пов’язані теми
Педагогіка, Методичні рекомендації
Інкл
Додано
29 березня 2019
Переглядів
369
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку