За найбільшу творчу знахідку в своїй педагогічній майстерності вважайте ту мить, коли дитина сказала своє слово. В цю мить вона піднялась на одну сходинку в своєму інтелектуальному розвитку.
В. О. Сухомлинський
Комунікативна компетентність містить три складові: мовну, мовленнєву й соціокультурну. Їх зміст розкрито в Державному стандарті початкової загальної освіти й в навчальній програмі з української мови для 1-4 класів. Комунікативна компетенція – комплексне застосування мовних і немовних засобів з метою комунікації, спілкування в конкретних соціально – побутових ситуаціях, уміння орієнтуватися в ситуації спілкування, ініціативність спілкування.
Для розвитку усного спілкування використовуються таки методи: - розігрування діалогу, монологу; - інсценування казок; - усний опис картини; - проведення нестандартних уроків, сюжетно-рольових ігор; - розширення словникового запасу школярів через роботу зі словниками; - складання словосполучень та речень, відновлення деформованого тексту; - використання інтерактивних технологій: «Мозковий штурм», «Мікрофон», тощо;
Для розвитку уміння спілкуватися письмово можна використати такі завдання: - написання запрошень, привітань, оголошень; - листування з ровесниками; - складання пам’яток щодо адекватного спілкування і відпрацювання їх із дітьми з використанням конструкції «Я вважаю», «Перепрошую», «Я певен» тощо та пам’яток: «Формули мовленнєвого етикету» ,«Правила спілкування» ,«Правила розмови по телефону», «Правила, які слід дотримуватися під час інтерв’ю» . - написання твору.
«ФОРМУЛИ МОВЛЕННЄВОГО ЕТИКЕТУ» Обов’язково вживати в діалозі ввічливі слова. Уживати українські слова-звертання (кличний відмінок) зі словами: пане, пані, добродії, шановний. Дотримуватись норм літературної мови. Тон голосу під час ведення діалогу повинен бути емоційним, доброзичливим. Користуватися жестом, мімікою відповідно до змісту розмови.
«ПРАВИЛА СПІЛКУВАННЯ» -Уважно, зацікавлено і доброзичливо вислуховуй запитання співрозмовника. -Не перебивай співрозмовника ані словом, ані жестом, ані мімікою. -Перш ніж підтримати розмову, поміркуй над питанням, подумки сформулюй речення (відповідь чи питання), а потім говори чітко і виразно. -Дотримуйся норм мовленнєвого етикету, літературної мови, користуйся алгоритмами, що пропонує вчитель.
Одним із найважливіших видів мовленнєвої діяльності в початковій школі є читання. У 2-4 класах йому відведено окремі уроки. Однак на уроках мови читання також повинно бути об’єктом навчальної діяльності, специфіка якої полягає в зосередженні уваги учнів на: 1) правильному вимовлянні слів відповідно до орфоепічних літературних норм та усвідомленні їх лексичного значення; 2) інтонуванні речень, різних за структурою і метою висловлювання; 3) змістовому поділі речень за допомогою пауз, мелодики тощо.