Презенація на тему: "Неоромантизм"

Неоромантизм

Неоромантизм — одна з течій літературного модернізму, що виникла на межі ХІХ — ХХ століть. Вона орієнтувалась на відродження романтичних настроїв перших десятиліть ХІХ ст., однак погоджувала їх зі світовідчуттям своєї доби.

Характеристика Неоромантики змальовували переважно не масу, а яскраву, неповторну індивідуальність, що вирізняється з маси, бореться, — часом попри безнадійну ситуацію, — зі злом, зашкарублістю, сірістю повсякденна; герої неоромантиків переймаються тугою за високою досконалістю у всьому, характеризуються внутрішнім аристократизмом, бажанням жити за критеріями ідеалу, а не буднів; головна увага зосереджувалася на дослідженні внутрішнього світу людини, через який неоромантики намагалися зазирнути у світ духовний; зовнішні події (також і соціальні) у творах неоромантиків відступають на задній план; неоромантики часто вдаються до умовних, фантастичних образів, ситуацій, сюжетів; відмова від типізації, натомість застосування символізму. 

Які були персонажі у творах неоромантиків ?Як і попередники — представники романтизму XIX століття, неоромантики заперечували прозу «міщанського» життя. Вони оспівували мужність, подвиг, романтику пригод, часто обираючи тлом для своїх сюжетів екзотичні країни. Характерний неоромантичний герой — непересічна сильна особистість, нерідко наділена рисами «надлюдини», вигнанець, що протистоїть суспільній більшості, шукач романтики та пригод.

Представники: Р. Кіплінг та Р. Л. Стівенсон

Представники А. Конан Дойль та Е. Л. Войнич

Представники Г.Ібсен та Дж. Лондон