Співак К., Калашник В.
Ежен Йонеско народився в Румунії, дитячі роки провів у Парижі, тому рідною для нього була мова матері-француженки.
Родина повернулася до Румунії, коли хлопцеві виповнилося тринадцять років.
Закінчивши Бухарестський університет,
Йонеско викладав французьку і писав літературно-критичні статті.
Однак спершу довелося виправляти помилки в чужих рукописах, працюючи коректором в одному з паризьких
видавництв, і мріяти, як хтось колись так само вноситиме правки і в його твори...
Одним із поштовхів до написання драми «Носороги» стали враження французького письменника Дені де Ружмона від демонстрації нацистів на чолі з Гітлером у Нюрнберзі (1936):
«...Здалека люди з натовпу, як шалені, вигукували ім'я цієї страшної людини. Гітлер наближався, і з його наближенням зростала хвиля психозу, що захоплювала дедалі нових людей».
Відомо, що «Носороги» відображають почуття Ежена Йонеско перед від'їздом із
Румунії в 1938 р., коли дедалі більше його знайомих приєднувалися до фашистського руху «Залізна гвардія».
Він розповідав: «Не знаю, чи помічали ви, якщо люди не поділяють ваших поглядів, і ви перестаєте їх розуміти, а вони - вас, створюється враження протистояння монстрам, наприклад носорогам. У них перемішується щирість із жорстокістю. Вони вб'ють вас із чистою совістю. За останні чверть століття історія показала, що люди не лише ставали схожими на носорогів, але перетворювалися на них».
«Носороги» - дуже складний символ, що допускає багатозначність прочитання, зокрема, це:
• небезпека будь-яких колективних психозів, що загрожують свободі особистості;
• стихія конформізму як живильне середовище для всіх форм тоталітаризму;
• метафора фашистської (радянської, будь-якої тоталітаристської) чуми та ін.