Презенація "Пантелеймон КУЛІШ. «Чорна рада» – перший україномовний історичний роман-хроніка"

Пантелеймон КУЛІШ. «Чорна рада» – перший україномовний історичний роман-хроніка. Історична основа й авторська уява, романтичність стилю. Динамічний інтригуючий сюжет. ТЛ: роман, роман-хроніка, історичний роман

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A} «Чорна рада» - найліпша історична повість в нашій літературі.Іван Франко {5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Спасибі тобі, Богу милий друже мій великий, за твої дуже добрі подарунки і особливо - за «Чорну раду»… Добре, дуже добре ти зробив, що надрукував«Чорну раду» по-нашому. Тарас Шевченко {5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Роман «Чорна рада» засвідчив, що український народ має свою давню і гідну пошани історію, велику культуру. Б. Степанишин

В історію української літератури Пантелеймон Куліш увійшов насамперед як автор першого українського історичного роману «Чорна рада. Хроніка 1663 року». За словами автора, у «Чорній раді» він виконав «завдання, яке до цих пір не посмів поставити перед собою жоден українець, а саме: написати рідною мовою історичний роман».

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}«Чо́рна ра́да» повна назва «Чо́рна ра́да. Хроніка 1663 року» — історичний роман, у якому зображено відому історичну подію — чорну раду, що відбулася в Ніжині 1663 року, відтворено соціальні суперечності в Україні після переможної визвольної війни та приєднання до Московського царства.

Історія видання{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Першу редакцію роману було написано в 1844-1846 рр. українською і російською мовами (українська редакція тоді мала назву «Чорна рада, або Нещаслива старосвіщина»), проте через арешт у справі Кирило-Мефодіївського братства в березні 1847 року та заслання письменника до Тули із забороною друкуватися на загальних цензурних підставах автор тривалий час не міг його видати. Перші п'ять глав російської версії роману «Чорна рада» надруковано 1845 року в петербурзькому журналі «Современник» (1845.—Т. XXXVII.— C.332-376; T. XXXVIII.— C.5-37, 135—196). У цьому ж журналі в наступному році з'явилася публікація «Киевские богомольцы в XVII столетии». Інші частини роману з'явилися в журналі «Москвитянин» (ч. III, № 5.- с. 3-32; ч. 1,№ 1.- с. 81-122). Лише через десять років, 1857 року, опрацювавши нову українську редакцію роману Куліш зміг опублікувати її окремою книжкою під назвою «Чорна рада, хроніка 1663 року»; тоді ж він видав у Москві в журналі «Русская Беседа» та окремим виданням «Чорну раду» російською мовою. 

Історична основа твору{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}В основі твору лежить історична подія — Чорна рада 1663 р. в Ніжині, у якій взяли участь народні «низи» («чернь» — звідси назва ради). Відомості про неї Куліш почерпнув частково з народних джерел, більшою ж мірою спирався на архівні документи, прагнучи до максимальної точності у викладі історичних фактів, описах народних звичаїв і побуту, а також використав літописи Самовидця і Григорія Грабянки. Політичним стрижнем роману стало припущення Григорія Грабянки про те, що «два союзніе мужи» — наказний (тобто тимчасовий) гетьман Я. Сомко й паволоцький полковник Іван Попович могли б, якби довше жили, спільними зусиллями об'єднати Правобережну й Лівобережну Україну під рукою московського царя. {5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Водночас у «Чорній раді» Куліш виступає не так ученим-дослідником, як митцем, який поруч із зображенням реальних історичних осіб (гетьмани Я. Сомко, І. Брюховецький, ніжинський полковник В. Золотаренко, генеральний писар М. Вуяхевич) вдається й до художнього вимислу. У романі правдиво відтворено соціальні суперечності в Україні після переможної визвольної війни та приєднання до Московського царства: між землевласниками й селянами, шляхтою і міщанами, міщанами й козаками, козаками й селянами, запорожцями й городовими козаками («кармазинниками»), старшиною і рядовим козацтвом. Одним із наслідків цих суперечностей і стала «чорна рада».

Особливості жанру й композиції{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}«Чорна рада» — перший в українській літературі історичний роман-хроніка, прикметний вальтер-скоттівською поетикою (дві сюжетні лінії — історична і любовна, історичні і вигадані персонажі, конкретно-історичний коментар, ситуації і структурні типи персонажів), однак має не концентричний, а хронікальний тип сюжету, а також відзначається більшою ідеологізацією та філософічністю. Поряд з яскравими романтичними сценами, опоетизованими картинами козацько-старшинського побуту в «Чорній раді» правдиво зображені соціальні суперечності і станова боротьба в Україні 1663 р. {5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Функцію композиційного стрижня виконує романічний мотив дороги. Аж до центральної, кульмінаційної події — «чорної ради» твір складається із сцен-зустрічей і сцен-зіткнень колишнього паволоцького полковника, а тепер священника Шрама (прототипом його став Іван Попович) і молодого Шраменка, які подорожують по Лівобережжю, з окремими особами та групами людей. Крізь сприймання головним чином цих двох героїв письменник показує життя й соціальну психологію різних станів і верств тогочасної України.

Теорія літератури{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Ромàн (з фр.roman — оповідь романською мовою) — великий за обсягом епічний твір, для якого характерні панорамні зображення дійсності, багатоплановість сюжету, переплетення сюжетних ліній. У романі відображено великий проміжок часу, багато подій, задіяно чималу кількість персонажів. {5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Крім оповіді (викладу від першої особи) або розповіді (викладу від третьої особи), роману властиві пряма мова персонажів у формі діалогів, монологів, внутрішніх монологів, а також описи (портрет, пейзаж, інтер’єр), авторські відступи (ліричні, філософські, публіцистичні). Це все — позасюжетні елементи твору. Існують такі різновиди романів: соціальні, соціально-побутові, родинно-побутові, історичні, воєнні, філософські, інтелектуальні, психологічні, сентиментальні, сатиричні, пригодницькі, детективні, документальні, автобіографічні, біографічні, науково-фантастичні, утопічні та ін. За часом розгортання сюжету визначають історичний, сучасний, фантастичний, хронологічний романи.{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}У світовій літературі роман бере початок від античного твору «Дафніс і Хлоя». Особливі можливості роману було розкрито в добу романтизму, зокрема в романах В. Скотта («Айвенго»), В. Гюго («Собор Паризької Богоматері»), які відображали багатогранність особистості, розвинули історичний роман, що став перехідною ланкою від романтизму до реалізму. В Україні жанр роману розвинувся пізніше, ніж в інших країнах Європи. «Чорна рада» (1857) П. Куліша — перший роман в українській літературі, написаний українською мовою, перероблений з російськомовного варіанта.{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Історичний ромàн відображає конкретну історичну добу, певні історичні події, конкретні історичні постаті, які жили й діяли в час, про який ідеться у творі.{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Ромàн-хроніка зображає історичні події в часовій послідовності. «Чорна рада» — перший в українській літературі історичний романхроніка.

Iсторичний словник. Чорнi ради – ради, що носили характер заколотiв, державних переворотiв, були пiдступними стосовно правлячого гетьмана; козацькі ради з участю "черни" – простих селян та міщан. Доба Руїни – з часу зречення гетьманства Ю. Хмельницьким 1663 р. до 1687 р., коли гетьманом був обраний І. Мазепа.

Ознаки романтизму. Зображення виняткових героїв у незвичайних ситуаціях, їх нетиповість. Викриття й осуд вад соціально несправедливого устрою, протест проти гноблення людини людиною, відстоювання права кожного громадянина суспільства на особисту свободу, вільний розвиток – фізичний і духовний. Основні герої – гетьман, козак-запорожець, кобзар, народний месник; порушення проблеми обов’язку героя перед народом.Інтенсивне використання фольклорних тем, сюжетів, образів, жанрів. Емоційна напруженість у зображенні подій, ситуацій, обставин, характерів, інтенсивне використання гіпербол, символів, риторичних фігур, зокрема інверсії.

Ідейно-тематичний зміст. Твір побудовано на протиставленні ідеологічних і моральних позицій різних персонажів. Історично правдиво змалювавши соціальні та міжнаціональні відносини, Куліш дав їм суб'єктивне тлумачення. Основні персонажі «Чорної ради», виявляючи своє ставлення до суспільно-історичних подій, постають живими психологічними типами, переконливими суспільними та індивідуальними характерами і водночас несуть певну ідею, закладену в них автором. Різноманітність позицій персонажів відбиває Кулішеві уявлення про наявні суспільно-політичні орієнтації, моральні переконання та життєві цінності.

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Ідеалом Сомка й Шрама є українська автономна феодальна держава  (гетьман говорить про союз з Москвою на основі Гадяцьких пунктів, що їх підписав Виговський з поляками 1658 р. і які обумовлювали ширші, ніж у Березневих статтях Переяславської угоди, можливості для формування української державності).

Іван Брюховецький – політичний авантюрист без совісті і честі, готовий піти на крайнощі для здобуття гетьманства.

Для Божого чоловіка (кобзаря) найвищою цінністю є індивідуальна моральна чистота, духовне самовдосконалення.

Для «юродивого» запорожця, курінного отамана Кирила Тура (своєрідного  байронічного героя на український лад) — ірраціональне життя за незвіданими законами серця.

Для старого запорожця Пугача ідеалом є соціальна рівність, демократична козацька республіка, знищення форми приватної власності, втілення в життя — соціально-визвольного — призначення Запорозької Січі.

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Для пана Череваня — заможне хуторянське життя.

Для Петра Шраменка й Лесі Черевань — сімейна ідилія.

П. Куліш показує незвичайних, сміливих, гордих людей (Кирило Тур, Пугач). Зображує романтичні почуття закоханих, подолання ними всіх перешкод на шляху до омріяного щастя (Петро, Леся). У творі багата символіка (образи героїв, що сповідують різні ідеали, співи кобзаря). Образ Сомка в романі сповнений романтизованого благородства. Його наділено характерними рисами українського полководця й державного діяча – тими рисами, якими наділив його народ в думах, піснях, легендах.

Рефлексія 1. Доведіть, що «Чорна рада» – історичний роман, роман-хроніка. 2. Чи є актуальними на сьогодні проблеми, порушені у творі П. Куліша?

Домашнє завдання. Опрацювати відеоролики, сторінки підручника 250-290, виконати завдання 6 на сторінці 290; повторити козацькі літописи. ПРОЧИТАТИ роман "Чорна рада".

Використана література1. Підручник з української літератури для 9 класу/ Авраменка.2.https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0_(%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD)3. Фотографії з кінофільма “Чорна рада” https://youtu.be/4nfi. CYQKGSY