Презентація до уроку на тему: "Тарас Шевченко. «За сонцем хмаронька пливе…».

вчити учнів відтворювати настрої пейзажніх поезій, описувавти власні відчуття, викликані художнім словом; розвивати навички виразного читання поезії, вчити знаходити в ній порівняння, епітети, персоніфікацію; виховувати почуття прекрасного , усвідомлення етичної насолоди від твору мистецтва, спонукати до оптимістичного, життєрадісного погляду на світ.

виразно читати поетичний твір; знаходити художні засоби, розкривати їхню роль; відтворювати настрій пейзажної лірики; описувати власні почуття, викликані прочитаним; робити висновки.

Поли – крайні передні частини верхнього одягу; пелена – тканина; щось суцільне; оповиє – обволікає, оповиває; того світу – світла.

Метафора – слово чи словосполучення, яке розкриває ознаки і властивості одного явища чи предмета через перенесення на них ознак іншого явища чи предмета; гіпербола – художній прийом, який полягає в перебільшенні рис людини, предмета чи явища з метою надання зображуваномувиняткової виразності;

епітет – художнє означення; порівняння – художній вислів, у якому один предмет чи явище зіставляється з іншим, чимось подібним до нього.

За сонцем хмаронька пливе, Червоні поли розстилає І сонце спатоньки зове У синє море: покриває Рожевою пеленою, Мов мати дитину. Очам любо. Годиночку, Малую годину Ніби серце одпочине, З Богом заговорить... А туман, неначе ворог, Закриває море І хмароньку рожевую, І тьму за собою Розстилає туман сивий, І тьмою німою Оповиє тобі душу, Й не знаєш, де дітись, І ждеш його, того світу, Мов матері діти.

За сонцем хмаронька пливе, Червоні поли розстилає І сонце спатоньки зове У синє море: покриває Рожевою пеленою, Мов мати дитину. Очам любо. Годиночку, Малую годину Ніби серце одпочине, З Богом заговорить... А туман, неначе ворог, Закриває море І хмароньку рожевую, І тьму за собою Розстилає туман сивий, І тьмою німою Оповиє тобі душу, Й не знаєш, де дітись, І ждеш його, того світу, Мов матері діти.

За сонцем хмаронька пливе, Червоні поли розстилає І сонце спатоньки зове У синє море: покриває Рожевою пеленою, Мов мати дитину. Очам любо. Годиночку, Малую годину Ніби серце одпочине, З Богом заговорить... А туман, неначе ворог, Закриває море І хмароньку рожевую, І тьму за собою Розстилає туман сивий, І тьмою німою Оповиє тобі душу, Й не знаєш, де дітись, І ждеш його, того світу, Мов матері діти.

За сонцем хмаронька пливе, Червоні поли розстилає І сонце спатоньки зове У синє море: покриває Рожевою пеленою, Мов мати дитину. Очам любо. Годиночку, Малую годину Ніби серце одпочине, З Богом заговорить... А туман, неначе ворог, Закриває море І хмароньку рожевую, І тьму за собою Розстилає туман сивий, І тьмою німою Оповиє тобі душу, Й не знаєш, де дітись, І ждеш його, того світу, Мов матері діти.

За сонцем хмаронька пливе, Червоні поли розстилає І сонце спатоньки зове У синє море: покриває Рожевою пеленою, Мов мати дитину. Очам любо. Годиночку, Малую годину Ніби серце одпочине, З Богом заговорить... А туман, неначе ворог, Закриває море І хмароньку рожевую, І тьму за собою Розстилає туман сивий, І тьмою німою Оповиє тобі душу, Й не знаєш, де дітись, І ждеш його, того світу, Мов матері діти.

образний вислів, у якому ознаки людини переносяться на неживий предмет чи явище

Вивчити поезію “За сонцем хмаронька пливе...” напам’ять, «Цар Плаксій та Лоскотон» В.Симоненка.