Презентації до уроку з історії України 9 кл. "Музика. Архітектура 2 пол. ХІХ ст."

Музика XIX століття

Українська музика. Українська культурна і національна ідентифікація наприкінці XIX ст. формувалась на противагу загальноросійській культурній ідентифікації і була з самого початку тісно пов'язана з фольклорним шаром західно- та південноруської культури. Шанобливе ставлення до малоросійського фольклору породило українофільство, а потім - ідею державної самостійності України. Із самого початку українська національна культура і українська національна ідентичність у тому вигляді, в якому вони формувались у кінці XIX - на початку XX ст., були максимально наближені до самосвідомості, менталітету народних, селянських мас.

Поетична і музична обдарованість українського народу була основою високого рівня розвитку музично-пісенної творчості. У XIX столітті як і раніше побутують землеробські пісні календарного циклу, а також колядки, веснянки, колискові, весільні. Колискова. Веснянка. Колядка

Широкою популярністю користувалися пісні-романси «Їхав козак за Дунай», «Віють вітри», «Сонце низенько», а також створені на вірші Шевченка «Думи мої, думи», «Заповіт». З народного середовища висувалися талановиті співаки-кобзарі (Остап Вересай, Іван Кравченко-Крюковський, Гнат Гончаренко, Терентій Пархоменко, Михайло Кравченко, Андрій Шут та ін.). Остап Вересай. Думи мої, думи мої

Поширення музики. Значного поширення набуло сімейне музикування, аматорський молодіжний розважальний спів. Центрами розвитку музичної культури були духовні навчальні заклади, гімназії, приватні пансіони, університети, в яких вивчалася нотна грамота і теорія музики. Багато хто отримував професійну музичну підготовку в церковних хорах.

Музика, спів міцно увійшли в повсякденне життя як міського, так і сільського населення. За жанрами пісні були різноманітними: ліричні, жартівливі, романси, виконувалися вони соло, дуетом, хором, під акомпанемент бандури, скрипки, гітари, фортепіано. Переважно це були авторські твори, які згодом розповсюджувалися і ставали народними. Лірична пісня. Романс

Концертну діяльність в містах України розгортали самодіяльні колективи. Традиційними серед інтелігенції великих міст були літературно-музичні вечори. Влаштовувалися добродійні концерти, особливо під час проведення великих контрактових ярмарок. Однак часто така діяльність наштовхувалася на адміністративні заборони. Наприклад, в 1867 у Києві був випадок, коли влада дозволила концерт за умови, що тексти пісень будуть звучати французькою мовою.

Високого рівня досягла майстерність партесного (багатоголосого) співу. У XIX столітті хоровий спів поступово виходить за рамки чисто культового. Загальнофілософський зміст канонічних образів залучав до храму немало світських слухачів. З великими концертними програмами виступали хори Київської академії, Переяславської семінарії. Розвиток своїх національних традицій гальмувався, оскільки перевага адміністративно надавалася іноземним авторам.

Одночасно з народною і церковною традиціями в XIX столітті складається світська професійна музична культура. С. С. Гулак-Артемовський на початку 60-х років створює першу українську оперу «Запорожець за Дунаєм». Перлиною української вокальної класики стали «Вечорниці» П. І. Нищинського. Вони малюють широку музичну картину народного життя, знаменитий чоловічий хор «Закувала та сива зозуля», тема якого — страждання козаків у турецькій неволі, їх прагнення до свободи. Мелодичним багатством, співучістю, драматичною напруженістю привабила слухачів опера М. М. Аркаса «Катерина» за однойменною поемою Т. Г. Шевченка. Композитори широко використовували багаті традиції українських народних пісень, обробляли їх. П. П. Сокальському належить глибока теоретична праця «Русская народная песня, великорусская і малорусская, в ее строении мелодическом и ритмическом…». С. С. Гулак-Артемовський. М. М. Аркас. Запорожець за Дунаєм

Епоха М. В. Лисенка. Цілу епоху в музичному житті України становить творчість М. В. Лисенка — великого українського композитора, блискучого піаніста-віртуоза, талановитого хорового диригента, педагога, музикознавця й активного громадського діяча демократичного напряму. Він є основоположником української класичної музики. М. В. Лисенко. Боже Великий, Єдиний

Використані матеріалиhttp://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8 C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8 C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_XIX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8 F#. D0.9 C. D1.83. D0. B7. D0. B8. D0. BA. D0. B0 – Вікіпедія «Українська культура XIX століття»Матеріали із соціальної мережі «ВКонтакте», а саме музика.http://translate.google.ru/#auto/ro/%D0%A1%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B5!!)) – перекладач Googlehttps://www.google.com.ua/ - зображення із пошукової системи Google

Спасибо за внимание!!))Thank you for your attention!))感謝您的關注!!))Grazie per la vostra attenzione!))Gratias vobis operam))Vielen Dank für Ihre Aufmerksamkeit!))Dziękuję za uwagę!))Merci pour votre attention!))Děkuji vám za pozornost!))ご清聴ありがとうございました!!))Diqqətinizə görə təşəkkür edirik!))Ju faleminderit për vëmendjen tuaj!))أشكركم على اهتمامكم!))Շնորհակալություն ուշադրության համար!))Дякую за увагу!))Dankie vir jou aandag!))Дзякуй за ўвагу!!))Благодаря ви за вниманието!))תודה על תשומת הלב שלך!))Tak for din opmærksomhed!))Σας ευχαριστώ για την προσοχή σας!))Gracias por su atención!))Terima kasih atas perhatian Anda!))Ви благодариме за вашето внимание!))ਤੁਹਾਡੇ ਧਿਆਨ ਦੇਣ ਲਈ ਤੁਹਾਡਾ ਧੰਨਵਾਦ!))آپ کی توجہ کے لئے آپ کا شکریہ!))Анхаарал тавьсан та бүхэнд баярлалаа!))Vă mulțumesc pentru atenție!))