Презентація "20 квітня - День вдячності волонтерам"

20 квітня кожного року світ відзначає важливу подію – День вдячності волонтерам

Волонтерський рух виник у Франції у 1920 році, коли молодь організувала добровільне відновлення зруйнованих під час Першої світової війни ферм. Волонтерством одразу зацікавились інші країни, а вже у 1990-х роках воно дійшло до України. Зараз волонтери активно допомагають українській армії.

Метою Дня вдячності волонтерам є привернення уваги суспільства до волонтерської діяльності, подяка волонтерам за їх відважність, доброту, безкорисливість та щиру допомогу армії, людям, які опинились у скрутному положенні, дітям, тваринам.

В Україні під час війни волонтерський рух продемонстрував усьому світові цю потужну силу, що здатна об’єднувати, організовуватись, допомагати та вирішувати надскладні завдання та протистояти викликам найважчих часів нашої держави. Волонтерських дух охопив значну частину населення, навіть, малі діти, долучилися до волонтеської діяльності.

10-річна Євгенія Кащенко (м. Суми) співом збирає гроші для свого батька, який з липня стоїть на захисті України. Разом з небайдужими людьми Жені вже вдалося придбати тепловізор. Нині – збирають на теплі речі.

Восьмирічний Сергій Мороз із Чернігова збирає гроші для ЗСУ, співаючи для перехожих на Валу. Так, за два тижні хлопчик зібрав 64 тисячі гривень, які передав у фонд Сергія Притули. Ці гроші підуть на ремонт трофейного російського танка, який передадуть ЗСУ, щоб нищити окупантів. Сергійко каже, що співатиме доти, доки ми не переможемо у цій війні.

Маленькі хлопчики з мікрорайону Масани зробили блокпост і збирають кошти на потреби ЗСУ. Звичайна гра перетворилася на відчутну допомогу. За два дні роботи діти назбирали майже три тисячі гривень, які вони передали чернігівській волонтерці. Усі зібрані кошти пішли на купівлю палаток та плитоносок для першої окремої танкової бригади.

Восьмирічна Софія з Чернігова продає компот у Чернігові на «Привокзальному ринку», щоб придбати для військових дощовики. Таким чином дівчинка хоче подякувати ЗСУ за захист. Вперше дівчинка вийшла продавати компот на початку липня і за день назбирала 1500 гривень. Цього вистачило на два дощовики, які вона вже передала військовим.

Допомога для наших захисників від колективу Новгород-Сіверського державного ліцею імені К. Д. Ушинського відправилась на передову.

Допомога для наших захисників від колективу Новгород-Сіверського державного ліцею імені К. Д. Ушинського та учнів.

Смаколики та ангелики для наших захисників від активних та творчих учнів Новгород-Сіверського державного ліцею імені К. Д. Ушинського.

Волонтерство - це про особистий внесок кожного. Наталя Калантаєнко, 20 років. Дівчина з Конотопу, що на Сумщині. 24 лютого біля цього міста вже почалися активні бойові дії. Під звуки вибухів Наталя з командою громадської організації "Українська Волонтерська Служба" допомагала створювати тексти-інструкції для цивільних про те, як зберегти життя під час війни.

Наталя не покидала місто, а, навпаки, продовжила волонтерити онлайн. Відсутність електропостачання, нестабільний звʼязок й інтернет, повітряні тривоги та  вибухи - такими були березневі дні для жителів Конотопа. Попри це все, дівчина намагалася допомогти іншим українцям. Через волонтерський чат-бот, Наталя зʼєднувала людей із запитами про допомогу та організації, що могли забезпечити людей гуманітарною допомогою, організувати евакуацію та багато іншого.“Це було те, що тримало вкупі:  усвідомлення, що ти потрібен комусь іншому. Розуміння своєї місії і того, що твоя консультація  важлива для людей. Навіть невеличка робота може допомогти”, - розповідає Наталя. За цей рік "Українська Волонтерська Служба" залучила до допомоги у різних напрямках понад 100 тисяч волонтерів з усієї України.

Наталя ще минулої осені досліджувала локальне волонтерство у кількох областях України та поширювала можливості на Волонтерській платформі, де люди могли доєднатися до громадських організацій, благодійних акцій чи надати адресну допомогу. Цей майданчик, створений за підтримки ЮНІСЕФ у березні  2021 року, став потужним інструментом під час війни. Наразі Наталя допомагає збирати кошти на гуманітарні набори для людей похилого віку, що живуть вздовж лінії розмежування або на територіях, де йшли бойові дії. Волонтери адресно привозять для людей усе необхідне.

Організація багато працює і з внутрішньо переміщеними особами. Звідси зародилась ідея нового проєкту “Крилаті”, що покликаний допомогти адаптуватися у новому середовищі підліткам, яким довелося покинути рідний дім через війну.“Я мала подібний досвід, коли була школяркою, - розповідає Наталя. - Поїхала в США за програмою обміну на рік і цей період став для мене дуже важким. Звісно, тоді ситуація в країні була інша. Але я розумію, що відчувають такі підлітки. Їм значно важче, багато з них пережили бойові дії чи евакуацію. Хтось втратив дім. Ми хочемо надати їм підтримку”. Наталя пройшла навчання у школі «Формула Стійкості» Українського католицького університету. Там допрацювала проєкт, представила його та отримала фінансування від ЮНІСЕФ та Уряду Кореї на реалізацію. У межах “Крилатих” підлітки онлайн спілкуються з наставниками, отримують психологічну підтримку, а також долучаються до волонтерської діяльності.

“У парадигмі України, волонтерство ставало відповіддю на великі кризи. Ми дуже прагнемо до тієї картинки після відбудови, коли це буде стабільним явищем. Йдеться про соціальну відповідальність. Волонтерство - це про особистий внесок кожного, своїм маленьким вкладом покращувати місце, де ти живеш. Це також про спільноту, коли люди обʼєднуються та разом не лише бачать проблеми, а також їх вирішують”Наталя Калантаєнко, 20 років

Разом до перемоги!