Вікінги жили на Скандинавському півострові. Нині там проживають – норвежці, шведи та фіни. Частина вікінгів була із Данії. Землі вікінгів були бідними і вони займалися відкриттям та заселенням нових земель. Шукали гарні місця для сільського господарства, розвивали торгівлю, а заодно прокачували світові знання із географії. Фіорд - довга, вузька морська затока, яка часто тягнеться далеко усередину узбережжя. Фіорд походить від затоплення морем долини колишнього льодовика.
Вікінги відкрили Ісландію та Гренландію. Як перекладаються ці слова із англійської мови?Лейф Ейріксон – відкриє Північну Америку. Цей регіон буде називатися Вінланд (як перекладається із англійської мови?)Поселення вікінгів у Америці зникли, адже регіон знаходився далеко від Скандинавського півострову і дорога до нових земель була вкрай складною. Руни – письмо вікінгів. Лейф Ейріксон
У епоху Середніх віків люди намагались не подорожувати. Це було викликано відсутністю доріг, портів та швидкісного транспорту. А ще в дорозі тебе могли пограбувати чи навіть убити. Більшість населення не бачили нічого крім свого регіону, проте були і виключення – КУПЦІ. Ці люди шукали шляхи у нові країни, щоби купити чи продати товар. Про них складали легенди та казки. Ви ж напевно чули про Сіндаба мореплавця?
Якщо Сіндбад це вигаданий персонаж, то Марко Поло це історична постать. Він жив у Венеції та був купцем. У 1271 році разом з батьком і дядьком він вирушив у тривалу торговельну подорож до Китаю і залишився там надовго: додому повернувся лише 1295 року. Це були перші європейці, які дісталися Східної Азії Марко Поло
Марко Поло. Подорожуючи Східною Азією, Марко Поло вперше зіткнувся з багатьма дивними для європейців речами. Так, окрім звичного золота, срібла і коштовного каміння, тут грошима слугували також соляні монети (шматки солі з печаткою китайського імператора) і паперові гроші. Мандрівник уперше побачив вугілля - «каміння, яке спалахує, мов деревина». Він захоплювався роботою пошти і поштовими станціями, що нагадували «чудовий палац».
Великі географічні відкриття. Період XV—XVI століть, в ході якого європейські нації здійснили географічні відкриття майже в усіх регіонах Земної кулі. Були знайдені нові земні і морські маршрути до Африки, Америки, Азії та Океанії. Європа дала початок загальнопланетарній глобалізації й вестернізації, докорінно змінивши політично-економічну й соціально-культурну карту старого світу. ТОБТО?! Європа – це старий світ, а Америка – новий світ.
Великі географічні відкриття. Відкриття стали можливими завдяки декільком факторам. Перш за все європейці створили новий корабель – КАРАВЕЛУ. Він давав можливість швидше та безпечніше подорожувати океанами. Також у Європі було багато авантюристів, котрі були готові ризикувати та відправлятись у далекі мандрівки заради наживи, золота
У ХV ст., головними країнами, котрі відкривали нові землі були Іспанія та Португалія. Вони шукали морський шлях до Індії. Країнам потрібні були спеції, особливо чорний перець. Він цінувався на вагу золота. Та й взагалі європейці вірили, що в Індії живуть казково багаті люди та є річки із молоком та медом.
Христофор Колумб. Один із авантюристів був Христофор Колумб. Він представляв Іспанію. Улітку 1492 року в складі трьох каравел - «Санта-Марія», «Нінья» і «Пінта» - експедиція вирушила на пошуки Індії. Плавання було надзвичайно тяжким. Серед команди наростало невдоволення, багато хто вимагав повернутися назад. І ось 12 жовтня 1492 року один з матросів «Пінти» побачив берег острова. Щасливий Колумб назвав його Сан-Сальвадор (Святий Спаситель). Мореплавець вважав відкриті землі Індією, але то були Багамські острови. Повернувши на південь, Колумб відкрив острови Гаїті та Куба, які вважав східною окраїною Азії. Колумб здійснив 4 мандрівки до Америки і до кінця свого життя був переконаний, що відкрив Індію. Тому місцеві жителі були названі індіанцями.
У 1500-1504 роках експедиції, у яких брав участь Амеріґо Веспуччі, кілька разів вирушали до берегів Південної Америки. Вони обстежили східне узбережжя материка. Саме тоді стало зрозуміло, що Колумб відкрив нові континенти, які назвали Новим Світом. Подорож Христофора Колумба до берегів Америки започаткувала цілу епоху географічних відкриттів, яку пізніше назвали Великою. На картах з’явилися зображення Західної півкулі Землі. Стали достовірнішими й точнішими знання про Атлантичний океан, про племена і народи, що населяли відкриті землі, їхню культуру, ресурси, господарство.
Фернан Магеллан. Визначну роль в епоху Великих географічних відкриттів відігравала ідея стародавніх мислителів щодо кулястості Землі. З нею була пов’язана мрія досягти берегів Індії через Атлантичний океан. Уперше цю мрію втілив у життя Фернан Магеллан, який розпочав у 1519 році навколосвітню подорож. П’ять суден з командою з 265 осіб успішно перетнули Атлантичний океан, заходячи в численні бухти на східному узбережжі Південної Америки. У жовтні 1520 року експедиція ввійшла у вузьку протоку (пізніше названу Магеллановою), якою довго блукала в пошуках проходу до невідомого тоді океану. Під час цих пошуків було відкрито архіпелаг Вогняна Земля. Нарешті Магеллан знайшов вихід в океан, який назвав Тихим, адже за три місяці плавання на ньому не було жодного шторму. Діставшись Філіппінських островів, мореплавці зіткнулися з вороже налаштованими місцевими мешканцями. В одній із сутичок з ними Магеллан загинув. Залишки експедиції з 18 осіб на судні «Вікторія» обігнули Африку і 6 вересня 1522 року повернулися до Іспанії.
ДЖЕЙМС КУКНаприкінці XVII та у XVIII ст. тривають відкриття нових земель, навколосвітні подорожі та експедиції. Цей час в історії людства називають Новим. На світове панування претендує Англія, яка прагне розширення торговельних зв’язків і колонізації заморських територій. Тож насамперед із цією метою було організовано три навколосвітні експедиції англійського видатного мореплавця і дослідника Джеймса Кука.
Під час першого плавання (1768-1771) Кук відкрив східне узбережжя Австралії і встановив, що Нова Зеландія складається з двох островів. Під час другої експедиції (1772-1775) він відкрив низку островів у Тихому океані. Для розвитку географічних уявлень ця подорож була найбільш важливою. З плавання Кук повернувся переконаним, що біля Південного полюса землі немає, але він помилився. Реконструкція фрегата Дж. Кука.
Під час третьої експедиції (1776-1780) кораблі Кука обігнули Австралію, а звідти повернули на північ - до Гавайських островів і далі - до Північного Льодовитого океану. Зіткнувшись з кригою, мореплавець повернув назад до Гавайських островів. Це була його остання подорож. У 1779 році Джеймс Кук загинув у сутичці з місцевим населенням. Малюнок із корабля Кука. Що це за тварина?
Антарктида. Я твердо переконаний, що існує суходіл біля Полюса, який є джерелом більшої частини льоду, що вкриває цей величезний Південний океан – так говорив Дж. Кук. Проте йому не вдалось дістатись цього материка. У 1820 Антарктиду відкрили англійські дослідники - Едвард Брансфілд та Вільям Сміт. Вони були першими, хто пробились через льодовики та суворі вітри. Між іншим росіяни, які завжди брешуть, розповідають, що саме вони відкрили Антарктиду. Насправді їхні дослідники не змогли подолати 50 км., льоду щоби досягти континенту.