Презентація №4 до доповіді "Використання лінгвістичних ігор на уроках української мови"

Використання лінгвістичних ігор на уроках української мови

Лінгвістична гра «Поле чудес»На дошці записано слово, кожну літеру якого закрито аркушем паперу. Завдання учнів – відкрити літери за допомогою правильних відповідей на запитання.

Чорний ящик. Перший з них створив Лаврентій Зизаній 1596 року. Проте визнання в Україні, Росії, Польщі та Молдові отримав інший, виданий у Києві 1627 року. Його автором є Палива Беринда. У ХVІІІ столітті першим почали називати той, що Іван Котляревський додав до своєї поеми «Енеїда». Протягом ХІХ і початку ХХ століття їх було надруковано чимало, та кращим серед них мовознавці визнали той, який упорядкував Б. Грінченко. Він був виданий у Києві 1907-1909рр., а потім його ще не раз перевидали. Запитання. Що сховано в чорному ящику?Відповідь. Словник.

Чорний ящик. Його першим упорядником в Україні став учений Мелетій Смотрицький. 1619 року вийшла у світ його праця, яка на цілих 150 років стала головним джерелом граматичного знання для всього слов`янського світу. Ця праця набула популярності в народів, які користувалися кирилівським письмом. Проте вона не відповідала потребам живої мови. Загалом Смотрицький упорядкував той «мовний хаос», що вкорінився до нього. Праця вченого втратила актуальність після виходу «Граматики» О. Павловського 1818 року. Запитання. Що сховано в чорному ящику? Відповідь. Правопис.

Чорний ящик. Три країни сперечаються за право називатися його Батьківщиною (США, Велика Британія і Південно-Африканська Республіка). У книзі Д. Кейна «Знамениті перші факти» стверджується, що вперше він був складений Артуром Уїнном у США і опублікований у газеті 21грудня 1913 року. Цю дату тепер офіційно вважають часом його народження і занесена до «Книги рекордів Гіннеса». З`явившись на початку ХХ століття, він швидко здобув популярність у всьому світі. Медики стали використовувати його як заспокійливий засіб. Педагоги теж користуються ним у роботі, оскільки його розгадування тренує пам`ять, сприяє розвиткові кмітливості й асоціативного мислення в учнів. Запитання. Що сховано в чорному ящику?Відповідь. Кросворд.

Прийом «Драбинка успіху»На аркуші ви малюєте драбинку, що налічує 12 щаблів. Потім кожен учень позначає на драбинці щабель, на якому він опинився наприкінці уроку Прийом «Градусник»Учні на великому паперовому градуснику відмічають відповідну позначку за наведеними критеріями: нейтральне ставлення до вивченої теми – температура 0 °С, позитивне ставлення – підвищена температура, негативне – знижена.

Одержання листів учнями. Учні зачитують листи, які вони писали на стадії мотивації. Запитання до учнів: Чи досягли ви цілей, поставлених на початку уроку? 

Прийом «Плюс-мінус-цікаво»Учні заповнюють таблицю. У першому стовпчику (+) діти записують усе, що сподобалося на уроці, викликало позитивні емоції, або, на думку учнів, може бути їм корисним для досягнення певних цілей. У другому стовпчику (-) зазначено все, що не сподобалося, здалося нудним, викликало неприязнь, залишилося незрозумілим чи, на думку учнів, виявилося їм непотрібним з точки зору вирішення життєвих ситуацій. У третьому стовпчику (ц) учні записують уві цікаві факти, про які дізналися на уроці, і що ще хотілося б дізнатися, запитання для викладача.

Прийом «Ключове слово»Викладач роздає учням чисті аркуші паперу, на яких діти мають записати ключове слово-характеристику вивченої теми, наприклад, складна, надзвичайно цікава, важлива тощо. Прийом «Дерево творчості»На етапі рефлексії учні прикріплюють на дерево, намальоване на аркуші ватману, листя, квіти або плоди: плід – урок був плідним та цікавим; квітка – урок був особливим; зелений листочок – урок був звичайним, нічого особливого; жовтий листочок – усе ні до чого.

Прийом «Пік взаєморозуміння»На етапі рефлексії на дошці вивішують великий аркуш паперу із зображенням гори, на вершині якої стоїть учень. Схилом гори піднімається викладач. Наскільки він наблизився до учнів на уроці, вирішують учні, розташовуючи фігуру викладача або біля підніжжя, або вище по схилу.

Отже, виходячи з власного досвіду, можу зробити висновок, що використання лінгвістичних ігор на уроках української мови дійсно підвищує рівень пізнавальної діяльності учнів, зацікавлює їх, сприяє бажанню виконувати ті чи інші види робіт, а відтак – засвоювати навчальний матеріал у співпраці, співтворчості, шляхом самостійної роботи думки. Відверто кажучи, такий креативний, сучасний урок з ігровими елементами мені і самій завжди цікаво проводити, а надто, коли бачиш результативність своєї педагогічної діяльності – підвищення інтересу до вивчення предмета, збільшення кількості учнів, що бажають взяти участь у різних конкурсах та змаганнях, поступово намічається тенденція зростання успішності, підвищення рівня якості знань. А коли отримуєш задоволення від роботи, сприймаєш свою працю як джерело творчості й щастя.