Презентація " 7 чудес Трипільської культури".

Прадавня Трипільська цивілізація на території України – це унікальне явище в історії людства, а збагатити себе знаннями щодо цієї теми – докладно, захоплююче та на основі дивовижних артефактів – можна в історико-культурному заповіднику «Трипільська культура», що у селі Легедзино Черкаської області.

1896 року у селі Трипілля, що неподалік від Києва археолог Вікентій Хвойка виявив перші знахідки загадкової культури періоду енеоліту (мідно-кам’яної доби). Ця культура невдовзі отримала назву «Трипільська».

1. Протоміста-гіганти. Шість тисяч років тому на нашій планеті виникли перші великі поселення. І сталося це не деінде, а на території нинішньої Черкаської області в районі Умані. Одне з найбільших трипільських поселень – Тальянки – займало площу 450 гектарів і налічувало 3 тисячі будинків, у яких мешкало понад 15 тисяч осіб. Життя кожного такого протоміста тривало до 100 років – адже трипільці були хліборобами та періодичне переселення обумовлювалося виснаженням ґрунтів.

Дивовижної краси кераміка, великі поселення на берегах річок, прямокутні хати з розписаними стінами стали головними розпізнавальними рисами цієї надзвичайно багатої культури хліборобів, яка утворилася на великій частині території України, починаючи від 6-го і до 2-го тисячоліття перед Різдвом Христовим.

2. Сівозміна. Сучасне визначення сівозміни виглядає так: науково обґрунтоване чергування сільськогосподарських культур задля підвищення врожайності. А от шість тисяч років тому трипільці без рекомендацій та обґрунтувань наукових інституцій запровадили таку систему землеробства і на її основі дуже ефективно господарювали. У пізніші часи здобутками трипільців користувалися всі наступні покоління. Як стверджує археолог, доктор історії Михайло Відейко, «до часів Ярослава Мудрого набір злаків на полях Київщини був той самий, що і в трипільські часи». Нагадаємо, що трипільська система сівозміни і донині лежить в основі сучасного землеробства.

3. Гончарний горн (або піч для випалювання кераміки). Вироби з глини найрізноманітніших форм, призначень і орнаментів – це головна візитка Трипільської культури, яку часто називають ще «культурою мальованої кераміки».

Керамічна фігурка богині-матері. У неї в животику 9 глиняних кульок, коли її потрясти, то можна почути звук, який лунав 5800 років тому

Керамічний горщик із зображенням землі, неба і драбинки між ними. Так трипільці уявляли світоустрій. Фрагмент керамічної фігурки жінки з довгим волоссям

Гончарні вироби трипільців умовно можна поділити на два ґатунки – одні досить грубі та прості, а інші – з прекрасно виробленої глини, з тонкими стінками, добре випалені та просто вражаючої досконалості. Постає питання: які технології шість тисяч років тому могли забезпечувати таку високу якість?Сенсаційну відповідь на це запитання археологи отримали у 2015 році, коли у селі Доброводи на Черкащині розкопали гончарний горн. Ця величезна піч (6 квадратних метрів, з кількома отворами для закладання дров) спростувала традиційне твердження про те, що перші горни винайшли греки. Трипільці своїми високими технологіями обпалювання глини випередили греків на три тисячі років.

4. Парна упряж. Керамічне зображення волів, які тягнуть сани. Ці воли, що представлені в експозиції заповідника «Трипільська культура», – найстаріше в історії Європи зображення парної упряжі. Такий артефакт може свідчити про великий поступ трипільців у культурі землеробства.«Маючи парну упряж, вони могли використовувати соху. Праця з сохою у 40 разів продуктивніша за обробіток землі мотикою. Отже, цілком можна припустити, що саме цей винахід трипільців уможливив створення їхніх міст-гігантів», – пояснює Владислав Чабанюк.

5. Ткацтво. Великим досягненням Трипільської культури було ткацтво. Завдяки цьому здобутку шість тисяч років тому трипільці убиралися сповна по-сучасному – в одяг з тканин. Їхні тканини були двох видів: виготовлені на ткацькому верстаті і плетені гачком.

Денця глиняних горщиків із відбитком трипільської тканини

6. Мідь. Почин металургії на наших землях також іде від трипільців. Вони плавили мідь і виготовляли з неї знаряддя праці та прикраси. Владислав Чабанюк мріє про створення в музеї належної презентації цього металу: «Це має бути темна зала, в якій на спеціальній підсвітці на темному тлі буде представлений найстаріший метал України – мідь».

Сьогодні в експозиції музею найстаріший метал України презентує дивовижний артефакт – рибальський гачок віком 6,5 тисяч років. Гачок дотепер гострий і на нього можна зловити рибу до 5 кілограмів ваги.

7. Житло. Трипільські хати були двоповерхові, прямокутної форми. Стіни дерев’яні, обмазані з обох боків багатошаровою глиною і часто розписані темночервоною фарбою. Фрагмент стіни трипільської хати з тиньком (майже як сучасна венеціанка) свідчить, що трипільці були неабиякими естетами

Планування і особливості будови трипільських хаток нагадують пізніші українські хати. А ще – сучасні екобудинки. Бо саме помешкання з дерев’яними стінами, глиняним тиньком і натуральним покриттям – у яких влітку прохолодно, а взимку тепло – сьогодні знову у великому попиті. Отже, виходить, що основи сучасного екологічного будівництва були закладені трипільцями ще шість тисяч років тому.

Дивовижний експонат – насіння горобейника польового. Це найстаріше насіння музейного фонду в Європі – йому понад 6 тисяч років

Біноклевидна керамічна посудина, яка дуже подібна до українських подвійних глечиків. У яких ще сто років тому українські селяни носили на поле обід

Куди ж поділися трипільці?Єдиної відповіді на запитання, куди ж поділися трипільці, в науці сьогодні немає. Але низка вчених пов’язує Трипільську культуру з українським народом. Серед них історик, ректор Українського вільного університету в Мюнхені Вадим Щербаківський. Він зазначає: «Жодного переселення слов’ян не було. Слов’яни-українці жили в Україні від доби неоліту… Гадаємо, що історія України починається з палеоліту, що всі послідовні великі культури на Україні являють собою етапи, щаблі формування та розвитку українського народу аж до нинішнього часу. Вивчення всієї історії в цілому, в комплексі умов географічних, економічних та епізодичних дає правдиве розуміння минулого, а разом з тим указує дальший шлях українського народу».

Віктор Петров, антрополог, доктор історичних наук також стверджував: «Немає сумнівів, – уже в трипільський період Україна набуває певної суми характеристичних ознак, що лишаються властивою приналежністю за наших часів етнографічної культури українського народу». А ще Сергій Сегеда, антрополог, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник інституту народознавства НАН України, вважає так: «Велелюдні трипільські племена відіграли важливу роль у формуванні генофонду пращурів українського народу – автохтонного етносу Півдня Східної Європи, визначні риси якого почали формуватися задовго до появи слов’янства на історичній арені».

Дивовижну колекцію артефактів та інформації про Трипільську культуру можна переглянути на онлайн-ресурсі Державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура». Презентацію створено за матеріалами публікації журналістів Ірини Костенко та Ірини Халупи. (Основна частина цієї публікації вперше з’явилася на сайті Радіо Свобода у 2020 році)