Презентація "А́стрід А́нна Емі́лія Лі́ндґрен"

А́стрід А́нна Емі́лія Лі́ндґрен

14 листопада 1907 – народилася в південній Швеції, в невеличкому містечку Віммербю у провінції Смоланд, у фермерській родині. 1923 – почала працювати журналістом у місцевій газеті «Wimmerby Tidningen».

1925 – Головний редактор запропонував їй одружитися, але вона відмовилася і, залишивши посаду молодшого репортера, переїхала до Стокгольма у пошуках кращої долі.1926 – народився син Ларс. Грошей не вистачало, довелося віддати сина в Копенгаген, в сім’ю прийомних батьків, і навідувати його лише у вихідні дні.1928 – Астрід нарешті знайшла роботу секретаря у Королівському автоклубі. Зустрілася з Стуре Ліндгреном. Одружилися1931 – Астрід одружилася з Стюре Ліндґрен і забрали до себе Ларса. У шлюбі народилася донька Карін.1941 – сім’я Ліндгренів переїхала у квартиру з видом на стокгольмський Васа-парк, де письменниця жила до кінця життя.1944 – написала повість «У Бріт-Марі легшає на серці», подала рукопис на конкурс на найкращу книжку для дітей, і він отримав другу премію.

1945 – було видано книгу «Пеппі Довгапанчоха», яка мала великий успіх.1946 – опублікувано першу повість про детектива Калле Блюмквісте («Калле Блюмквіст грає»). Завдяки якій, завоювала першу премію на літературному конкурсі.1951 – «Калле Блюмквіст ризикує»,1953 – завершальна частина трилогії, «Калле Блюмквіст і Расмус».1954 – повість «Міо, мій Міо».1955 – «Малюк і Карлсон, який живе на даху”1958 – письменниця отримала Премію імені Ганса Крістіана Андерсена, яку називають Нобелівською премією в дитячій літературі.1969 – письменниця отримала Шведську державну премію з літератури.

1973 – «Брати Лев’яче серце».1975 – «Самуель Авґуст із Севедсторпа і Ганна з Гюльта».28 січня 2002 – Астрід Ліндґрен померла в 94-літньому віці в Стокгольмі