Алжирська Народна Демократична Республіка الجمهورية الجزائرية الديمقراطية الشّعبية
Номер слайду 2
Загальні відомості Столиця - Алжир Офіційна мови - арабська Державний устрій - змішана республіка Площа - 2 381 741 кмІ Населення – 35,19 млн.осіб (1.01.09) Густота - 14 чол/кмІ Валюта - Алжирський динар
Номер слайду 3
Географія Алжиру Країна розташована на півночі материка. Належить до країн Магрибу ("Арабського Заходу"). Територія займає центральну частину гірської системи Атлас і північ пустелі Сахара. Межує з Марокко на заході, з Тунісом і Лівією - на сході, з Нігером, Малі та Мавританією - на півдні. З півночі омивається водами Середземного моря.
Номер слайду 4
Державний устрій Державний устрій - змішана республіка. Глава держави - президент. Глава уряду - прем`єр-міністр. Вищий законодавчий орган - парламент (однопалатні Національні народні збори). Алжир адміністративно ділиться на 48 вілаїв.
Номер слайду 5
Природні умови На півночі розташована невисока гірська країна Тель-Атлас, далі на схід. — хр. Сахарський Атлас (до 2330 м), на Пд. Сх. — гірська область Ахаггар; більша південна частина — плато, зайняте пустелею — Алжірською Сахарою. Клімат на узбережжі Середземного моря субтропіч., на решті території жаркий, напівпустельний та пустельний. Корисні копалини:нафта, природний газ, кам'яне вугілля, залізна й марганцева руди, мідь, свинець, цинк, сурма, ртуть, уран, золото, срібло, платина, фосфати, азбест, каолін, сіль, алмази, онікс, мармур. Найвища вершина країни — г. Тахат (2908 м.) знаходиться у р-ні масиву Ахаггар (Хоггар) поблизу південного кордону Алжиру. Іншу частину країни займає пустеля Сахара. Середня відмітка висоти в Сахарі — бл. 460 м.
Номер слайду 6
Рослинний світ На узбережжі рослинність середземноморського типу, на більш зволожених схилах гір — ліси з коркового і вічнозеленого дуба, алеппської сосни. В ін. частинах А. — напівпустельні й пустельні формації.
Номер слайду 7
Населення Населення становить 35,19 млн.осіб. Частка міського населення (%) — 60 Коефіцієнт народжуваності (осіб/1000 осіб) — 22 Коефіцієнт смертності (осіб/1000 осіб) —5 Тривалість життя (років) — 70 Частка дорослого письменного населення (%) —61,6
Номер слайду 8
Національні особливості Місцеві не люблять фотог-рафуватися. Можливо, це пов’язано з повір’ям в те, що фотографія забирає в людини душу. Побачивши фотоапарат населення просто повернеться до вас спиною. На мусульманських могилах ніколи не пишуться імена та дати померлих. Про покійного нагадують лише черепки розбитого глечика. При народженні людини купується глечик, який розбивається лише після смерті. До відкритого вираженння емоцій з приводу чиєїсь зовнішності або запаху місцеві жителі відносяться недоброзичливо. Потрібно тримати своє невдоволення при собі, щоб уникнути непотрібних конфліктів.
Номер слайду 9
Історія Алжиру В 2-й пол. 1-го тис. до н. е. на території сучас. А. жили нумідійці — предки сучас. берберів. У 3—2 ст. до н. е. тут склалася централізована д-ва Нумідія, яку невдовзі завоювали римляни. В 7 ст. А. захопили— араби. Населення прийняло іслам. З 16 ст. А. — провінція Османської імперії. З 1830 починається завоювання А. Францією. Виступи проти франц. загарбників тривали протягом усього 19 ст. Під впливом Великої Жовтн. соціалістич. революції в А. почалося нове піднесення нац.-визвольної боротьби, 1920 заснована компартія . В А. виникають араб. бурж. націоналістичні партії. 1936 в А. зібрався Мусульманський конгрес, який висунув вимогу демократич. свобод, скасування расової дискримінації. Після другої світової війни нац.-визвольний рух в А. набрав більш організованого і масового характеру. В листопаді 1954 алжирський народ розпочав збройне повстання проти франц. панування, яке переросло в справжню війну за незалежність А. В результаті розгортання нац.-визвольної боротьби, очолюваної Національним фронтом визволення, в Каїрі 19 вересня 1958 проголошено Алжирську Республіку і сформовано її Тимчасовий уряд. Французький уряд не визнав Тимчасового уряду Алжирської Республіки. Алжир отримав незалежність у 1962 році після 8 років війни з французами.
Номер слайду 10
Економіка Алжир — аграрна країна з розвинутою гірничодобувною промисловістю. Одна з найбільших і найрозвинутіших країн Африки. Основні галузі економіки: нафтова та газова, легка промисловість, гірнича, електроенергетична, нафтохімічна, харчова. Працюють також підприємства, що переробляють сільськогосподарську сировину, виготовляють одяг, взуття й тканини.
Номер слайду 11
Сільське господарство Переважно на узбережжі вирощують сільськогосподарські культури — пшеницю, ячмінь, овес, виноград, цитрусові та овочі. Розводять кіз, овець, велику рогату худобу, верблюдів. В оазисах вирощують фінікову пальму. Розвинене рибальство.
Номер слайду 12
Транспорт Довжина залізниць — понад 4 тис. км, автошляхів — близько 90 тис. км. Головні морські порти — Алжир, Аннаба, Оран. Міжнародні аеропорти поблизу столиці (Дар-ель-Бейда), в Орані, Константані, Аннабі, Тлемсені. Алжир та Італія спільно проклали перший транссередземноморський газопровід.
Номер слайду 13
Зовнішня політика і виплати До 1996, після кількох років падіння світових цін на нафту і газ, зовнішній борг Алжиру досяг суми 33 млрд. дол. США, що склало 73% ВВП. Алжир має дипломатичні відносини з більше ніж 100 країнами світу. Більше 90 країн мають свої дипломатичні представництва в Алжирі.
Номер слайду 14
Експорт - Імпорт Основні експортні товари — сира нафта, нафтопродукти, природний та зріджений газ становлять 98% вартості експорту. Також експортують вино, тютюн, фрукти, овочі та залізну руду. Імпортують продовольство, текстиль, сталь, залізо, продукцію машинобудвання, радіоелектроніки, радіотехніки. Головні зовнішньоторговельні партнери — країни Європейського Союзу, США та Японія.