Презентація `Античність - колиска європейської цивілізації`

Вічний вогонь Прометея

Образ Прометея у літературіДавньогрецький міф Тяжкі страждання Прометея в міфі, твердість душі його залишається непохитною; він страждає за самовіддану любов до людей; свідомість цього підкріплює його, і він мужньо виносить муки. Прометею відома година, коли спіткає Зевса кара, на яку приречений прокльоном Крона син, позбавлений влади батька; це знання - таємниця Прометея, і ніякі погрози Зевса не можуть вирвати її у нього. Такий зміст другої з трьох трагедій Есхіла, що мав своїм змістом міф про Прометея. Тільки друга дійшла до нас; перша і третя загинули. Третя трагедія зображувала муки Прометея, прикутого до скелі. Її змістом було: кентавр Хірон, «помічник людям», що страждає невиліковною раною, добровільно пішов за Прометея в Тартар, даючи своєю самопожертвою спокутування йому; Геракл вбиває орла, який терзав Прометея; Зевс примиряється з Прометеєм, і відновлюється мир між олімпійцями і титанами. Прометей носитиме, як символи своїх страждань, вінок з гілок верби на голові і залізне кільце на руці.

Есхіл. Трагедія “Прометей закутий. ” Прометей, прикутий до скелі, скаржиться на невдячність та свавілля новітніх божеств і пригадує, як він допоміг людям. Він наділив їх розумом, навчив ремісництву. "Не знали ні теслярства, ні сонячних домів з цегли, а в землі селилися, мов комашня моторна, десь у темряві печер глибоких, сонцем не осяяних". Прометей навчив смертних арифметиці, письму "і творчу дав їм пам'ять". Він показав, як уярмити тварин, щоб вони допомагали у важкій роботі, як будувати кораблі. Та це ще не все! «Я їх навчив вигойні ліки змішувать, щоб цим перемагати всякі хворості». Прометей дав людям вогонь, показав, що глибоко попід землею сховані "скарби — залізо, мідь, срібло й золото". Коли ж Хор радить не перейматися так справами людей, Прометей каже, що така його Доля, а її ніхто ще не зміг уникнути. Навіть Зевс. Але Прометей нікому не відкрив таємницю, коли Зевс царювати вже не буде.

Дж. Байрон. Вірш “Прометей”Титан! На наш земной удел,На нашу скорбную юдоль,На человеческую боль. Ты без презрения глядел;Но что в награду получил?Страданье, напряженье сил. Да коршуна, что без конца. Терзает печень гордеца,Скалу, цепей печальный звук,Удушливое бремя мук. Да стон, что в сердце погребен,Тобой подавленный, затих,Чтобы о горестях твоих. Богам не смог поведать он.

Т. Шевченко. Поема “Кавказ” Кавказькі гори "засіяні горем, кровію политі" — тривалий час там іде війна. Споконвіку там орел (символ російського самодержавства) карає Прометея (символ нескореного народу), та не в змозі остаточно здолати непокірного титана: Не вмирає душа наша, Не вмирає воля. І неситий не виоре На дні моря поле. Не скує душі живої І слова живого. Не понесе слави Бога, Великого Бога. Ліричний герой поеми звертається до Бога, запитуючи, коли, нарешті, "прокинеться правда", коли кати народу перестануть знущатися з людей.

Образ Прометея музичному мистецтвіСимфонічні поеми Л. ван Бетховен, Ф. Ліста, О. Скрябіна.

Образ Прометея в живописі та скульптурі Тіціан «Прометей» (1548-1549)

Я. Коссірс “Прометей, який несе вогонь на Землю” (близько 1637).

Я. Йорданс “Прометей закутий” (близько 1640)

Г. Моро “Прометей” (1868)

П. П. Рубенс “Прометей закутий”

Скульптури Н. С. Адам (1762).

Ф. Гордєєв (1769)

Бажаємо успіхів!