Презентація "Археологічні скарби минулого"

Археологічні скарби минулого. Виконала: Сафроненко Тетяна Олегівна. Вчитель КЗ ‘Русько-Лозівського ліцею’

Археологія — наука, що вивчає минуле за допомогою речових пам’яток. Археологічними пам’ятками вважаються будь-які матеріальні рештки діяльності людини або змінене людською діяльністю природне середовище: поселення, поховання й кургани, храми й інші споруди, окремі предмети.

Археологи працюють як справжні слідопити. Їхня робота надзвичайно відповідальна і кропітка. Від пошуку до розміщення в музеї для огляду археологічних експонатів проходить кілька важливих етапів. Розкопкам передує розвідка: вчені уважно вивчають писемні джерела, оглядають місце майбутнього пошуку, закладають пробний розкоп — вузьку траншею, що має виявити, чи є в ґрунті цікаві для археолога предмети. Якщо знаходять хоч щось, то готують великий розкоп. Усю поверхню розкопу поділяють на квадрати зі стороною 10 метрів. Такі самі квадрати, тільки в сантиметрах, креслять на папері. Це дає змогу точно фіксувати й замальовувати знахідки. Крім того, археологи записують у щоденниках, як відбуваються розкопки. Щоб не пошкодити пам’яток давнини, археологи не квапляться, застосовують легкі лопати, ножі, пензлі.

Археологічна культура — значна група подібних археологічних пам’яток, що мають спільні риси, належать до одного часу й займають певну територію. Сукупність усіх речей (матеріальних цінностей), створених представниками певної спільноти, вчені називають матеріальною культурою. Археологічні культури зазвичай отримують свої назви за назвою місцевості, де було вперше відкрито й досліджено її пам’ятки (трипільська, черняхівська), за типом поховань (ямна, катакомбна, зрубна), за формою або орнаментом кераміки (культура шнурової кераміки) тощо.

До найвідоміших археологічних скарбів України належать пам’ятки трипільської культури. Ця назва походить від назви с. Трипілля на Київщині, де наприкінці ХІХ ст. відомий український археолог Вікентій Хвойка під час розкопок. Основними заняттями трипільців були землеробство та скотарство. Знаряддя праці (ножі, сокири, мотики, молотки та ін.) трипільці виготовляли з каменю та міді, кісток і рогів тварин. Глиняні вироби носіїв трипільської культури дивують чудовими розписами знайшов давнє поселення.