Презентація "Асептика та антисептика"

Асептика та антисептика

Історична довідка. У 1861 р. побачила світ книга І. Земмельвейса Die Aetiologie, der Begriff und die Prophylaxis des Kindbettfiebers («Етіологія, сутність і профілактика пологової гарячки»). Офіційним автором сучасної антисептики є видатний англійський хірург Джозеф Лістер, заслугою якого є те, що він переніс відкриття Луї Пастера в хірургію. В 1867р. Дж. Лістер опублікував працю під назвою «Про новий спосіб лікування переломів і гнійників із зауваженнями про причини нагноєння».

Асептика (“а” – без, “septicus” – гниття) – комплекс заходів, спрямованих на запобігання проникнення мікроорганізмів у рану. Асептика – це сукупність методів і прийомів роботи, спрямована на запобігання:а) проникненню інфекції в рану;б) проникненню інфекції в організм хворого;в) на створення безмікробних, стерильних умов для всієї хірургічної роботи шляхом використання активних знезаражуючих хімічних речовин, а також технічних засобів і фізичних факторів. Принципи асептики. Все, що торкається рани, повинне бути стерильним. Усі хірургічні хворі повинні бути розподілені на потоки: - “чисті” хворі - “ гнійні” хворіАсептика

Ендогенний шлях – проникнення мікробної флори в стерильні тканини та органи з організму самого хворого. Екзогенний шлях – попадання мікробної флори із зовнішнього середовища. Повітряно-крапельний шлях. Контактний шляхІмплантаційний шляхІнфекція шкіриІнфекція внутрішніх органів:шлунково-кишковий трактверхні дихальні шляхисечовидільні шляхи. Шляхи проникнення інфекцій в рану

Профілактика повітряної інфекції1) Організація та облаштування хірургічного стаціонару.2) Розподіл потоків хворих.3) Боротьба з інфекцією в повітрі:носіння масок;бактерцидні лампи;організація вентиляції приміщень з застосуванням фільтруючих пристроїв;особиста гігієна хворих і медичного персоналу. Профілактика контактної та імплантаційної інфекціїПовинне бути стерильним: А) Операційне поле (шкіра самого хворого)Б) Перев’язувальний матеріал і хірургічна білизна. В) Хірургічні інструменти. Г) Руки хірурга

Гоління операційного поля. Техніка обкладання операційного поля. Покриття стерильною плівкою операційного поля (найкраща методика)

Операційна. Стерильні зони

Загальні принципи стерилізації Стерилізація (sterillis – безплідний, лат.) – повне звільнення будь-якого предмета від мікроорганізмів шляхом впливу на нього фізичними або хімічними факторами. Принципи стерилізації:стерилізація є основою асептики;методи і засоби стерилізації повинні забезпечувати загибель усіх, в тому числі і високостійких, мікроорганізмів (як патогенних, так і непатогенних);найбільш стійкими є спороутворюючі мікроорганізми. Вимоги, що пред’являються до стерилізації:ефективність у плані бактерицидної і спорової активності;безпечність для хворих і медперсоналу;відсутність негативного впливу на робочі властивості інструментарію. Вибір того чи іншого способу стерилізації визначається, насамперед, властивостями виробу і його призначенням.

Методи стерилізації Фізичні методи стерилізації: А) Обпалювання і кип’ятіння (застосовують тільки в домашніх умовах);Б) Стерилізація парою під тиском (автоклавування);В) Стерилізація гарячим повітрям (сухим жаром внаслідок нагрівання повітря);Г) Променева стерилізація (заводський метод стерилізації). Хімічні методи стерилізації: А) Газова стерилізація (метод використовується в стаціонарі);Б) Стерилізація розчинами антисептиків.

Обладнання для стерилізації Сухожарові шафи. Автоклави

Газова стерилізація. Cтерилізація кип`ятінням та холодом Флеш стерилізаційна система (хімічний спосіб)

Способи контролю стерильностіНепрямі методи (використовуються в основному при термічних способах стерилізації: вони визначають величину температури, при якій проводилась обробка, не даючи точної відповіді про присутність чи відсутність мікрофлори), використовуються при кожній стерилізації. Прямий метод контролю є результатом бактеріологічного дослідження (найбільш точний метод). МЕТОДИКА:спеціальним стерильним тампоном проводять по стерильних інструментах, шкірі рук хірурга, операційному полю та ін. Тампон вміщують у стерильну пробірку і направляють до бактеріологічної лабораторії, де роблять посів на різні живильні середовища. МЕТОДИКА: до матеріалу що стрилізується вкладають індикаторну смужку.після стерилізації при відкритті бікса операційна сестра перевіряє стан смужки: якщо колір індикатора змінився до необхідного матеріал можна вважати стерильним, якщо ж ні – то нагрівання було недостатнім і такий матеріал не може вважатися стерильним.

Прямий спосіб. Бактеріологічний посів на живильне середовище. Непрямий спосібІндикаторні смужки

Антисептика (“anti” – проти, “septicus” – гниття) – протигнильний метод роботи, заснований на застосуванні методів і прийомів, спрямованих на знищення мікроорганізмів у рані і організмі хворого. Види антисептики:а) механічнаб) фізичнав) хімічнаг) біологічнад) змішана. Антисептика. Застосування методів антисептики в умовах клініки: А) У практиці зазвичай поєднують різні види антисептики;Б) Використання антисептичних методів, поряд зі знищенням мікроорганізмів, може стимулювати різні механізми в організмі хворого, спрямовані на пригнічення інфекції;В) Препарати і методи антисептичного впливу повинні бути нешкідливі, нетоксичні для різних органів та систем і не викликати серйозних побічних ефектів.

МЕХАНІЧНА АНТИСЕПТИКАПервинна хірургічна обробка раниІнші операції та маніпуляціїВторинна хірургічнаобробка рани. Туалет рани. Видалення гнійного ексудату. Видалення згустків. Очищення раньової поверхні та шкіри. Розсічення рани. Ревізія рани. Висічення стінок і дна рани. Відновлення пошкоджених тканин. Накладання швів. Висічення нежиттєздатних тканин. Видалення чужорідних тіл, гематом. Розтин “карманів”, запливів. Дренування рани. Розкриття гнійників (абсцес, флегмона, панарицій та ін.)Розкриття “карманів” та запливів. Пунція гнійниківзнищення мікроорганізмів механічними методами

ФІЗИЧНА АНТИСЕПТИКАГіпертонічні розчини. Технічні засоби. Дренування. Гігроскопічний перев’язочний матеріал. Вата, марля (тампони, кульки, серветки)5-10 % розчин Na. Cl. Пасивне, активне, проточно-промивне. Ультразвук, лазер, УФ промені, рент-генотерапія. Порошки, що містять вуглець. Промивання, висушування. Сорбенти Фактори зовнішнього середовищазнищення мікроорганізмів за допомогою фізичних методів

Хімічна антисептика Хімічна антисептика – це знищення мікроорганізмів за допомогою різних хімічних речовин у рані, патологічному вогнищі, організмі хворого і в навколишньому середовищі. Класифікація антисептиків: Дезинфікуючі засоби – використовуються для обробки інструментів, миття стін, підлоги, обробки предметів одягу. Антисептичні речовини – застосовуються зовнішньо для обробки шкіри, рук хірурга, промивання ран і слизових оболонок. Хіміотерапевтичні засоби – вводяться всередину і проявляють резорбтивну дію в організмі хворого, пригнічуючи ріст мікроорганізмів у різних патологічних вогнищах.

БІОЛОГІЧНА АНТИСЕПТИКАБіологічна антисептика опосередкованої діїБіологічна антисептика прямої діїАнтибіотики. Протеолітичні ферменти (трипсин, хімотрипсин, хімопсин, терилітин, іруксол)Препарати для пасивної імунізації (лікувальні сироватки, антитоксини, гамма-глобуліни, бактеріофаги, гіперімунна плазма)Методи, що стимулюють неспецифічну резистентність (кварцування, вітамінотерапія, УФО крові, лазерне опромінення крові. Препарати, що стимулюють неспецифічний імунітет (тималін, Т-активін, продигіозан, левамізол, лізоцим, інтерферони, інтерлейкіни). Препарати, що стимулюють специфічний імунітет (вакцини, анатоксини). Механізми протимікробної дії антибіотиків. А) Деструктивний механізм. Б) Окисний механізм. В) Мембраноатакуючий механізм. Г) Антиметаболічний і антиферментний механізми

Основні фармакологічні препарати і методи біологічної антисептики. Фармакологічні препарати прямої дії на мікроорганізми. Фармакологічні препарати і методи для опосередкованої дії на мікроорганізми. Антибіотики. Методи, стимулюючі неспецифічну резистентність: кварцевание, вітамінотерапія, УФО крові, лазерне опромінювання крові, використання перфузату і кліток ксеноселезенки, переливання крові і її компонентів. Протеолітичні ферменти: трипсин, хімотрипсин, химопсин, террилитин, ируксол Препарати, стимулюючі неспецифічний імунітет: препарати вилочковой залози (тималин, Т-активин), продигиозан, левамізол, лізоцим, інтерферони, інтерлейкіни Препарати для пасивної імунізації: лікувальні сироватки, антитоксини, Y-глобуліни, бактеріофаги, гіперімунна плазма Препарати, стимулюючі специфічний імунітет: вакцини, анатоксини

Види антибіотикотерапіїЕмпірічна - призначення антибіотиків, коли ще не висіяний штам мікроорганізмів і не визначена його чутливість до антибіотиків. Етіотропна - вибір препарату визначається результатом мікробіологічного дослідження (виділення збудника і його чутливості до антибіотиків).

Дотримання режиму асептики і антисептики медичного персоналу1. Носіння чистого спецодягу, котрий своєчасно змінюється не тільки за календарним планом, але й по необхідності – навіть кілька разів на добу при забрудненні кровю, гнійними виділеннями при перевязках і маніпуляціях.2. Акуратне ведення індивідуальної санітарної картки з своєчасними як за графіком, так і за позачерговими показами (захворювання, підозра на носіння інфекції) з оглядом відповідних спеціалістів, „посівами” з шкіри, носоглотки і т.п. для мікробіологічного дослідження та прийняття відповідних організаційних та медичних заходів для усунення небезпеки поширення у відділенні інфекції медперсоналом.3. Коротко стригти нігті та користуватись окрім халату, шапочки, маски, змінного одягу і взуття, рукавичками, особливо при виконанні вологих прибирань, маніпуляцій, перевязок та ін.4. Не носити на пальцях прикрас (обручки, браслети і т.п.), котрі під час роботи накопичують бруд та інфікований матеріал і при митті рук не можуть бути достатньо очищені.

5. Кожний раз як до, так і після виконання лікувальних процедур хворим мити руки з милом, а при контакті з інфікованим матеріалом – і з дезінфектантом (хлоргексидину біглюконат, розчин пергідролю з мурашиною кислотою – „первомур” і т.п.).6. При переході з гнійного відділення в чисте і в зворотньому напрямку – міняти спецодяг на відповідний по призначенню!7. При пораненнях рук чи інших областей тіла – своєчасне їх лікування і ізоляція від лікарняного інструментарію, перевязочного матеріалу, ран хворих, шприців та систем для трансфузій.8. Гігієна тіла – ванна або душ щоденно і після довгої виснажливої праці зі значним потовиділенням.9. Гігієна білизни – своєчасна зміна, при інфікуванні – прання з прасуванням і дезінфекція.10. Гігієна ротової порожнини – щоденне чищення зубів, своєчасна санація ротової порожнини; при перевязках і операціях – маска і захисні окуляри.11. Своєчасне лікування фурункулів, абсцесів чи інших гнійних чи інфекційних захворювань.

Обробка рук. Хірургічна антисептика. МЕТА: запобігання занесенню з рук хірурга та інших осіб, які беруть участь в операції, в рану мікроорганізмів і розвитку пов’язаної з цим післяопераційної інфекції. Техніка хірургічної антисептики рук. Спосіб Спасокукоцького-Кочергіна. Обробка первомуром. Обробка розчином хлоргексидину. Обробка розчином стериліуму. Обробка препаратом АHD2000 Обробка препаратом мірамідез. Гігієнічна антисептика. Видалення або знищення транзиторної мікрофлори рук. Руки всіх мед. працівників, які беруть участь в наданні мед. допомоги, є резервуаром і фактором передачі потенційно патогенних мікробів від інфікованої людини неінфікованій. Для гігієнічної обробки рук застосовуються антисептичні розчини або креми (Стериліум або АHD2000). Гігієнічне миття рук. Звичайне миття рук з милом ОБОВ’ЯЗКОВО потрібне – перед та після фізичного контакту з пацієнтом, перед годуванням та роздачею їжі, коли руки явно забруднені та ін. Техніка обробки рук

Дякуємо за увагу!