Презентація "Астрономія як наука"

Астрономія як наука

НАЗВА «АСТРОНОМІЯ» Астрономія походить із грецької мови (astron – зоря, nomos – закон). У Всесвіті крім зір існують планети, астероїди, комети, галактики, чорні діри, тому астрономи вивчають усі об’єкти в космосі. У наш час під словом «космос» ми уявляємо собі Всесвіт. Сонячна система

Розділи астрономії Астрономія як наука поділяється на наступні розділи: Астрометрія;Теоретична астрономія;Небесна механіка;Астрофізика;Фізика планет та Сонця. Зоряна астрономія;Космогонія;Космологія.

«АСТРОЛОГІЯ» Астрологія походить із грецької мови  ( αστρον — «зірка», λογος — «учення») — система вчень, спираючись на яку, нібито, можливо за розташуванням небесних тіл (здебільшого, планет), передбачати майбутнє життя індивіда чи суспільства. На сьогодні виключена із розділів астрономії.

Завдяки тому, що вавилоняни вели астрономічні спостереження століттями, вавилонська астрономія досягла великих успіхів в календарній системі і астрономічних спостереженнях, вавилонські астрономи навіть могли передбачати затемнення. ІСТОРІЯ АСТРОНОМІЇ: ВАВИЛОННа 1990 рік було знайдено 3 тексти цілковито присвячених астрономії, які відносять до другої половини II тисячоліття до н. е.: «Астролябії» (точна назва «Три зорі в кожному»), «Списки зір Елама, Аккада та Амуру» та енциклопедія астрономії «Мул Апін», оригінал якої датують 690 роком до н. е., однак певна частина матеріалів якої стосується спостережень зроблених принаймні в період XIII-XI століття до н. е.. Уніфікований Вавилонський календар був введений за правління Хаммурапі і складався з 12 місяців по 29 і 30 днів почергово. Щоб утримувати початок року у потрібному сезоні, яким була весна, в календар інколи вводився 13-й місяць.

Єгиптяни почитали та шанували Сонце. Саме бог Сонця Ра був верховним божеством для давніх єгиптян, творцем світу. Єгиптяни уважно спостерігали за небесними світилами, зокрема зорями. Вони давно помітили, що Ніл починав розливатися саме в той час, коли над обрієм на світанку вперше з'являлася найяскравіша зоря на небі — Сіріус. Піраміди єгиптяни будували відповідно до розташування зір на небі.ІСТОРІЯ АСТРОНОМІЇ: ЄГИПЕТ

Відомості, що стосуються небесних явищ, можна знайти в Ведах — священних текстах ведичної релігії, що датуються II–I тисячоліттям до н. е. Тут згадуються сонячні затемнення, дається список двадцяти семи «місячних стоянок», зазначається спосіб вставки тринадцятого місяця. Космогонічні гімни Вед прославляють божественну Землю і Сонце.ІСТОРІЯ АСТРОНОМІЇ: ІНДІЯАріабхата

Інки шанували Сонце. Для астрономів Тауантінсую особливий інтерес представляли сонцестояння і рівнодення. Велись спостереження за Місяцем, приділялася увага Венері, відомі їм були деякі інші планети — Марс, Юпітер, Меркурій і Сатурн. Інки знали відмінність між зірками і планетами, досліджували темні міжзоряні ділянки в Чумацькому шляху. ІСТОРІЯ АСТРОНОМІЇ: ІМПЕРІЯ ІНКІВСонячний календарінків

У майя астрономією займалися жерці. Спостереження за небокраєм відбувалися із спеціально споруджених кам'яних обсерваторій. Жерцям-астрономам були відомі п'ять планет — Венера («Чак-Ек'»), Сатурн, Юпітер, Марс, Меркурій. Місяць називався Іш-Чель, Сонце — К'ініч. У Майя існували свої сузір'я. ІСТОРІЯ АСТРОНОМІЇ: МАЙЯКараколь – кам’яна обсерваторія

Великий грецький астроном, філософ і математик Піфагор у VI ст. до н.е. висунув ідею, що Земля є сферичною і «висить» у просторі, ні на що не спираючись. Піфагор, та його учні піфагорійціІСТОРІЯ АСТРОНОМІЇ: ГРЕЦІЯПіфагор

Птолемей У ІІ ст. створив геоцентричну систему світу, в якій Земля перебуває в центрі і її оточують 8 сфер. На них розташовані Місяць, Сонце та 5 відомих у ті часи планет: Меркурій, Венера, Марс, Юпітер і Сатурн. Птолемей

Карта Птолемея. Система Всесвіту за Птолемеєм

У XV столітті  Микола Кузанський, помітно випередивши свій час, висловив думку, що Всесвіт нескінченний, і в ньому взагалі немає центру — ні Земля, ні Сонце, ні що-небудь інше не займають особливого становища. Усі небесні тіла складаються з тієї ж матерії, що і Земля, і, цілком можливо, населені. За століття до Галілея він стверджував: всі світила, включаючи Землю, рухаються в просторі, і кожне знаходиться на ньому спостерігач має право вважати нерухомим.ІСТОРІЯ АСТРОНОМІЇ: ЄВРОПАМикола Кузанський

У ХVI ст. М. Коперник запропонував систему світу, в якій у центрі розташоване Сонце, а планети обертаються навколо нього по колових орбітах. ІСТОРІЯ АСТРОНОМІЇ: ЄВРОПАМикола Коперник

Небесні сфери (геліоцентрична система світу) з рукопису Коперника

ІСТОРІЯ АСТРОНОМІЇ: ЄВРОПАУ 1609 р. уперше використав телескоп для спостереження за небесними світилами, відкрив гори на Місяці, супутники Юпітера та побачив зорі у Молочному Шляху. Галілео Галілей

Тихо Браге, використовуючи обсерваторію «Ураніборг» у Данії, спорудив великі, унікальні для Європи інструменти, завдяки яким визначав становище світил з небувалою раніше точністю. Але головна заслуга Тихо Браге — безперервна (щоденна), протягом 15-20 років, реєстрація положення Сонця, Місяця і планет. Використовуючи спостереження, виконані Тихо Браге, Іоганн Кеплер намагався підібрати форму орбіти і закон зміни швидкості Марса.ІСТОРІЯ АСТРОНОМІЇ: ЄВРОПАПам'ятник Тихо Браге та Іоганну Кеплеру в Празі

У ХVІІІ ст. відкрив основні закони механіки та закон всесвітнього тяжіння. Сила тяжіння керує рухом зірі галактик, а також впливає на еволюцію цілого Всесвіту.Ісаак НьютонІСТОРІЯ АСТРОНОМІЇ: ЄВРОПА