Що таке АТФ?АТФ — це аденіловий нуклеотид, що акумулює та переносить енергію в організмі. АТФ є універсальною макроергічною сполукою, в якій із трьох залишків фосфорної кислоти два - високоенергетичні (макроергічні). Один із них або два легко відщеплюються під впливом ферментів, що супроводжується виділенням енергії, яка використовується для різноманітних процесів клітини. Відщеплення однієї грам-молекули фосфорної кислоти супроводжується виділенням приблизно 42 к. Дж енергії.
Види аденілових нуклеотидів. До аденілових нуклеотидів відносяться: АМФ (аденозинмонофосфатна кислота), АДФ (аденозиндифосфатна кислота) АТФ (аденозинтрифосфатна кислота). За хімічною природою вони є аденіловими ефірами аденозину. АТФ — аденін, рибоза, три залишки ортофосфатної кислоти. АДФ — аденін, рибоза, два залишки ортофосфатної кислоти. АМФ — аденін, рибоза, залишок ортофосфатної кислоти.
енергія Сонцяфото-система ІІзбудження електронів. АТФферментферментсубстратпродукт. АТФФАДФАТФ – аденозинтрифосфатна кислота. Процеси синтезу АТФ можуть відбуватись: - у цитоплазмі в результаті гліколізу – субстратне фосфорилювання; - у мітохондріях в результаті аеробного дихання – окиснювальне фосфорилювання; - у хлоропластах у світлову фазу фотосинтезу – фотофосфорилювання; - на мембранах деяких бактерій при хемосинтезіАТФхімічна енергія
Збереження АТФУ організмі середньої дорослої людини щодня використовується близько 200-300 молі АТФ (моль - це хімічний термін, що означає кількість речовини в системі, в якій міститься стільки елементарних часток, скільки атомів вуглецю міститься в 0,012 кг ізотопу вуглецю-12). Загальна кількість АТФ в організмі в кожен окремо взятий момент складає 0,1 молі. Це означає, що АТФ повинен повторно використовуватися 2000-3000 разів впродовж дня. АТФ не може бути збережений, тому рівень його синтезу майже відповідає рівню споживання.
Гідроліз АТФАТФ + H2 O ---> АДФ + H3 PO4 + енергія. АТФ + H2 O --> АМФ + H4 P2 O7 + енергія. Молекула АТФ вважається носієм енергії, оскільки її трифосфатний компонент містить два фосфоангідридні зв'язки. При гідролізі АТФ до аденозиндифосфату (АДФ) та ортофосфату або до аденозинмонофостату (АМФ) та пірофосфату виділяється велика кількість енергії.