Презентація "Атласька гірська країна"

Атласька гірська країна. Виконала роботу Студентка ІІІ курсу. Групи ГОЕ-19 Шостак Тетяна

План 1. Географічне положення. 2. Історія формування території фізико-географічної країни. Тектонічна будова. 3. Рельєф 4. Морфоскульптури та морфоструткрути 4. Клімат6. Внутрішні води. 7. Грунтово-рослинний покрив. 8. Тваринний світ

Атлаські гори — гірський хребет у Магрибі, що відокремлює узбережжя Середземного моря і Атлантичного океану від пустелі Сахара та простягається до затоки Габес у Тунісі. Хребет простягається приблизно на 2500 км через Марокко, Алжир та Туніс. Географічне положення. Магриб - назва, яку дали середньовічні арабські географи та історики країнам, розташованим на захід від Єгипту та Аравійського півострова.

Гори Атлас були підняті на значну висоту найновішими тектонічними рухами, що сталися переважно в кінці палеогену і неогену — тут і дотепер часті землетруси. Атлаські гори складені переважно вапняками, мергелями, строкатими глинами, зустрічаються древні вулканічні породи.Є родовища залізних, свинцево-цинкових, кобальтових (род. Бу-Аззер) та ін. руд, а також поклади фосфоритів, нафти. Області альпійської складчастостіОбласті герцинської складчастостіПівнічні хребти (Ер-Ріф та Телль-Атлас) утворилися в альпійську епоху складчастості, а інші - в герцинський орогенез.Історія формування території фізико-географічної країни. Тектонічна будова.

Північна природна область включає, крім хребтів, і вузьку смугу узбережжя (до 150 км завширшки). Гори тут мають дуже еродовані схили, які крутими вапняковими уступами обриваються на північ. Схили ж південної області (Сахарський Атлас), які складені сланцями та мергелями не такі круті і прорізані широкими річковими долинами. Тривалий час Атлаські гори були зв'язані з горами Піренейського півострова і лише після утворення Гібралтарської протоки в результаті блокового опускання і виникнення обширного грабена вони опинилися в Африці, стали самостійною гірською системою.

Між Телль-Атласом і Високим Атласом, в якому знаходиться найвища вершина Атласу - гора Тубкаль (4165 м) та Сахарським Атласом і Антиатласом знаходиться перехідна природна область - Високі плато шоттів, в улоговинах (шоттах) яких розміщені солоні озера - себхи. Шотт-ель-Джерід

Рельєф високих гір (Високий Атлас, Ер-Ріф, Телль-Атлас) відрізняється різким та глибоким розчленуванням (більше 500 м). У середньовисотних горах (Сахарський Атлас та Туніський Атлас) відносно слабке розчленування (менше 500 м). У високих масивах західної частини Атласу переважають альпійські форми рельєфу. На схилах Високого Атласу – сліди стародавнього заледеніння (піки, кари, трогові долини), шлейфи морен спускаються до вис. 2100 м. Рельєф

У підніжжів крутих схилів Атласу представлені класичні. форми підгірних похилих рівнин - педименти. На півдні Атласу – схили гір, звернені до Сахари, покриті щебеневими осипами. Карстові форми рельєфу (воронки, полья, карри) широко представлені у Високому Атласі та Середньому Атласі, Ер-Ріфі. У хребті Джурджура Телль-Атласа розташована найглибша карстова порожнина Африки Ану Іфліс.

На Високих плато, в Сахарському Атласі та Туніському Атласі розвинені денудаційні та акумулятивні рівнини, зупинкові гори, столові плато. Морфоскульптури та морфоструктури. Морфоструктури21 – Брилово-складчасті.22 – Складчасті, складчасто-брилові25 – Нагір’я і плоскогір’я на серединних масивах27 – акумулятивні28 – акумулятивно-денудаційні.

1 – алювіально-морські3 – алювіально-пролювіальні;4 – форми глибокого ерозійного розчленування гірських країн; 11- ари дно-денудаційні з давніми долинами уеддів; 12 – аридно-ерозійні тимчасових водотоків; 13 – різко розчленований аридний рельєф гірських країн.7 – столово-сходинчасті форми з броньованими поверхнями;Морфоскульптури

На півночі Атласу клімат субтропічний середземноморський, у внутр. та південних районах – тропічний напівпустельний. Зима прохолодна та дощова. Літо сухе та спекотне. Більшість Атласу отримує 400-600 мм, пд. райони – менше 300 мм опадів на рік. Понад 1500 м опадів у горах, 4-5 міс лежить сніг. На найвищих вершинах потужність снігового покрову сягає 2 м. Клімат

Взимку західні вітри несуть вологу з Атлантики, бо полярний фронт зміщений в цей час на південь. Максимум опадів (до 1000 мм на рік) отримують навітряні схили хребта Ер-Ріф. В результаті вторгнення континентального помірного повітря випадає сніг, який тримається 2-3 тижні на висотах до 1500 м. Вище сніг тримається 2-3 місяці. На узбережжі взимку постійно бувають тумани.

Влітку панує тропічне морське повітря, яке приходить з північно-західними, північними та північно-східними вітрами, що відтікають по східній периферії Азорського максимума. Але низхідні потоки повітря виключають можливість випадання опадів - панує суха, хоча і не дуже жарка погода з температурами +25... +27°. Іноді з Сахари дмуть дуже гарячі і сухі вітри (сірокко), які прориваються на північ долинами річок.

Річки мають в основному дощове живлення, хоча в окремих високогірних районах відчутний вплив і снігового живлення. Максимально повноводні вони взимку, а влітку міліють, дрібні ж річки пересихають повністю (уеди). Лише найбільші (Себу, Мулуя та ін.) не пересихають, хоча і дуже міліють влітку. Основне використання води - для зрошення. Внутрішні водир. Себур. Мулуя

Погано справи з родючими ґрунтами - сильними вітрами їх здуває в улоговини. Рослинний світ в Атласських горах, незважаючи на суворі кліматичні умови, досить різноманітний. Тут місцеве населення розводить верблюдів, овець, та іншу худобу, яка задовольняється мізерною травою міжгірських пасовищ. Грунтово-рослинний покрив.

На прибережних схилах росте чагарник і карликова пальма, трохи вище кедр і тис, плато вкрите чагарниками акацій, полину, фісташок та дикорослої альфи, яку використовують для виготовлення паперу. Карликова пальма. Лівійський кедр. Карликова пальма. Тис. Полин. Фісташкове дерево. Акація

На висотах від 1300 метрів зустрічаються місцеві ендеміки – атласські кедри, а на висотах від 1800 метрів ростуть нумідійські ялиці, що зустрічаються лише в Алжирі. У північних районах ростуть клени, коркові та лузитанські дуби, лаври. Нумідійська ялиця. Корковий дуб. Лаврове дерево. Атласський кедр

У горах живе велика кількість ящірок, змій, комах та дрібних гризунів таких, як зайці, миші та дамани. Мешкають шакали, пантери, гепарди, мангусти, каракали, дикі кабани, тхори. Тваринний світ. Дамани. Шакал Гепарди. Пантери. Мангусти. Каракали. Тхір

Рідкісним і цінним видом для континенту є магрібські макаки, ​​або маготи. Це єдині макаки на планеті, які мешкають не в Азії. До рідкісних і вразливих тварин цієї гірської країни відносяться також гривисті барани та муфлони. Перелітні птахи часто зупиняються в районі оаз багатих різноманітною рослинністю та вологою. Гривистий баран. Магот. Муфлон

Дякую за увагу!