Географічне положення та розміри. Площа — 39 тис. км², об’єм води — 290 км³, довжина – 380км, ширина – 200 км. Довжина берегової лінії в Україні- 1472 км, загальна довжина – 2628 км. Географічне положення Азовського моря є одним із найменших морів планети (фактично — затока Чорного моря). Через Керченську протоку шириною 4—13 км воно з’єднується з Чорним. Придонні течії приносять через протоки більш солону й важку воду з морів, що розташовані південніше, а поверхневі — навпаки. Береги Азовського моря низовинні. Берегова лінія хоч і має плавні вигини, але порізана численними затоками.
Берегова лінія Азовського моря. Берегова лінія Азовського моря Улоговина моря за рельєфом нагадує блюдце з рівним і плоским дном. Південні береги погорбовані, обривисті, західні – переважно низькі. Піщана коса – Арабатська Стрілка, відокремлює від моря затоку Сиваш. На північному заході розташовані Обитічна, Бердянська та Білосарайська затоки, відокремлені від моря піщано-черепашниковими косами. Вони утворилися через знесення річками лесових порід з материка і рухи води в узбережній зоні. Коси здіймаються над поверхнею води на 2–3 метри й оточують мілководні затоки Найбільша затока — Таганрозька.
Походження назви. У давнину Азовське море називалося у греків Меотійське озеро, у римлян — Меотійське болото , у скіфів Каргалук. У арабів — Нітшлах або Бараль-Азов, в турків — Бар'ял-Ассак або Бахр-Ассак (Темно-синє море). Історична українська назва — Озовське море. Також слов'яни називали море Сурозьким або Синім.. Сучасна назва Азовське море, за однією з версій, походить від арабської назви Бахр-ель-Азов. Інша версія походження назви — від міста Азов. У слов'ян уперше вона згадується у 1389 році літописцем Піменом. Прийнято вважати, що сучасна назва Азовського моря прийшла в сучасну топонімію на початку XVII ст завдяки літопису Пімена. Причому на початку воно закріпилося лише за його частиною (Таганрогзька затока) і лише під час Азовських походів Петра I назва Азовське море закріпилося за всім водоймищем.
Геологічна історія утворення. Западина моря є залишком мезозойського басейну. Виникла в місці зчленування Середземноморського рухливого поясу та Східноєвропейської платформи. Структурна основа западини сформувалася на Скіфській платформі. Виділяють три частини: Пн-азовський прогин (між Східноєвропейською та молодою Скіфською платформами), Азовський вал (підняття фундаменту Скіфської платформи), Південноазовський прогин (частково в межах Індоло-Кубанського прогину).
. Рельєф котловин. Підводний рельєф моря порівняно простий. У міру віддалення від берега глибини повільно і плавно наростають, досягаючи в центральній частині моря 14,4 м. Основна площа дна характеризується глибинами 5-13 м. Область найбільших глибин знаходиться в центрі моря. Середні глибини близько 7 м, а максимальна - 14,4 м.rrrr
У рельєфі дна Азовського моря наявні системи підводних пагорбів, які витягнуті уздовж східного та західного узбережжів. Морські береги переважно плоскі та піщані, лише на південному березі зустрічаються пагорби вулканічного походження, які місцями переходять в круті передні гори. Тобто, за морфологічними ознаками воно відноситься до плоских морів і є мілководним водоймищем з невисокими береговими схилами.
Кліматичні умови Акваторія моря лежить у перехідній зоні від морської до континентальної області помірного кліматичного поясу. Клімат помірний з континентальними ознаками. Зима холодна (-16 °С), літо жарке (+22 - +24 °С), пересічна кількість опадів зменшується із заходу на схід (300—500 мм).
Водні маси. Гідрологічний режим Азовського моря визначається його ізольованістю, мілководністю, відносно великим припливом річкових вод, обміном води з солонішим Чорним морем та напрямом панівних вітрів над морем. Значна частина випаровується. Пересічна температура +11,5 °С, взимку — 0 - 3°С, влітку +25 +30°С. Біля берегів море замерзає з грудня до березня, в дуже холодні зими замерзає на всій площі.
Солоність. Показник солоності залежить в першу чергу від впливу значного припливу річкових вод (до 12% об'єму води) і утрудненого водообміну з Чорним морем. Вода містить дуже мало солі. З цієї причини море легко замерзає, і тому до появи криголамів воно було несудноплавне з грудня до середини квітня. Протягом XX століття практично всі більш-менш великі річки, що впадають в Азовське море були перегороджені греблями для створення водосховищ. Це привело до значного скорочення скидання прісної води і мулу в море. Пересічна солоність — 13,7‰, менші показники біля гирл річок, в Сиваші — 250 ‰. rrrr
Рухи води в моріВ Азовському морі напрямок течій визначається вітром. Переважає рух води у південно-західному та північно-східному напрямках. Проте такі течії є нетривалими і нестійкими. Найбільші хвилі виникають поблизу Арабатської Стрілки. Притік прісної води в Азовське море з річками Кальміусом, Бердою, Обітічною, Салгиром та іншими невеликий, основну масу води несуть Дон і Кубань. Вітрові хвилі круті, з невеликим періодом (до 1 м, взимку — понад 2 м)
Течії В Азовському морі основною течією є колова течія, спрямована проти стрілки годинника, місцями у прибережній смузі виникають часткові коловороти. У зв’язку з панівними напрямками вітрів у морі сформувалася основна колова течія, спрямована проти годинникової стрілки. Через Керченську протоку азовська вода витікає в Чорне море. У прибережній зоні місцями виникають коловороти. Припливи і відпливи в Азовському морі майже не відчутні.
Сиваш - затока на заході Азовського моря. відділяє Кримський півострів від материка. Назва Сиваш в перекладі з кримськотатарської мови означає «бруд». Площа Сиваша складає близько 2 560 км². Унаслідок мілководдя влітку вода в ньому сильно прогрівається і віддає гнилим запахом, через що Сиваш називають Гнилим морем. Складається з 11 солоних і гірко-солоних заток. Живиться водами Азовського моря. Дно Сиваша покрито шаром мулу завтовшки до 5 м і більше. Солоність від 22 ‰ (на півночі) до 87 ‰ (на півдні).
В Азовському морі органічний світ доволі одноманітний. Прозорість води в теплу пору року дуже мала через бурхливий розвиток рослинного планктону. Розвиваються діатомові та синьо-зелені водорості. В Азовському морі ростуть червоні і зелені водорості, водні квіткові рослини. За біологічною продуктивністю (кількістю тонн морепродуктів, яка припадає на одиницю площі) Азовське море ще зовсім недавно було на першому місці серед усіх морів світу.
Тваринний світ відзначається відносною бідністю видів (до 350 видів) і винятково великим кількісним розвитком, за яким Азовське море перевищує всі морські водойми світу. Зокрема, за рибопродуктивністю (тобто кількістю риби на одиницю площі) воно у 160 разів перевищує Середземне і в 40 разів – Чорне море. Камбала. Кефаль. Бичок. Тюлька
Вода моря зазнає забруднення промисловими відходами з підприємств Приазов’я, сільськогосподарськими стоками. Найбільшим джерелом забруднення є металургійні заводи Маріуполя. Рівень забруднення вод моря визначається як дуже високий. Це завдає серйозної шкоди рекреаційним і біологічним ресурсам.
Щоб урятувати Азовське море, потрібно здійснювати комплекс природоохоронних заходів: контролювати надходження стоків, курортну і приватну забудову узбережжя, акліматизувати промислово цінні види риб, поліпшити їхній доступ до місць нересту. Для охорони окремих узбереж моря створено природоохоронні території: Казантипський природний заповідник, національні природні парки Азово-Сиваський і «Меотида». Казантипський природний заповідник. Азово-Сиваський природний парк«Меотида» природний парк
Азовське море має вигідне фізико-географічне положення та відрізняється сприятливими кліматичними умовами; За біологічною продуктивністю (кількістю тонн морепродуктів, яка припадає на одиницю площі) Азовське море ще зовсім недавно було на першому місці серед усіх морів світу. Останнім часом екологічна ситуація в Азовському морі погіршилася внаслідок забруднення його стічними водами підприємств, зменшення стоку річок і т.д. До основних речовин, якими забруднюється Азовське море можна віднести: органічні речовини, амонітний та нітритний азот, залізо та нафтопродукти. До основних підприємств - забрудників можна віднести: Азовсталь, Маріупольський міськводоканал , Бердянський міськводоканал , Азовський судоремонтний завод . ВИСНОВКИrrrr
1. Яку затоку називають третім морем України – Гнилим морем? А)Бердянську. Б)Сиваш. В)Феодосійську. Г)Каркінітську2. Максимальна глибина Азовського моря становить: *386 м 15 м 2211 м 39 м3. Загальна площа акваторії Азовського моря: *422 тис. км² 150 тис. км² 200 тис. км² 39 тис. км²4. Солоність верхнього шару води в Азовському морі становить: *18‰ 14‰ 35‰ 22‰5. Основними джерелами забруднення Азовського моря є промислові підприємства: *м. Маріуполям. Бердянськам. Донецька6. Найбільша коса Азовського моря це: *Арабатська стрілка. Білосарайська. Бердянська. Обитічна. Перевірrrrr