На протязі 17-18-го століть сформувалося два дивовижні стилі – бароко та класицизм. Ці два найбільші загальноєвропейські стилі існували пліч-о-пліч протягом двох століть. Незважаючи на очевидні відмінності, вони тісно взаємодіяли одна з одною. За час свого розвитку, класицизм і бароко знайшли себе не тільки у світовій та російській архітектурі, а й у скульптурі, літературі, інтер'єрі та художньому мистецтві.
Історія бароко. Бароко означає - "розбещений", "схильний до надмірностей". Засновником цього помпезного стилю стала Італія. Кінець 16-го ст. - Епоха Відродження, зміцнення католицької влади, яскрава, смілива і велична, вона мала справляти враження. Усі відмінні елементи бароко знайшли втілення у католицьких містах Італії. Стиль, орієнтований створення ілюзії багатства і розкоші церкви, і навіть італійської знаті, згодом знайшов свій відбиток у всіх країнах Європи, Америки та Росії. І залишився безсмертним супутником католицької церкви.
Історія класицизму. Класицизм у перекладі з латинської - "зразковий". Напрямок, що запам'ятовується в європейській культурі, виник у 17-му ст. Це була епоха зміцнення монархії, все має бути ідеальним і в той же час розкішним, що простежується в бездоганних постатях античного світу. Засновником стилю класицизм стала Франція, де літав дух свободи та досконалості людини як духовної, так і фізичної. Суворі, ідеальні силуети в архітектурних ансамблях, античні сюжети в живописі та скульптурах, багате, але стримане оздоблення інтер'єрів. Усе це – риси класицизму. Дуже швидко знайшов себе в палацовій культурі в Німеччині, Італії, Англії та Росії.
Порівняння класицизму та бароко. Классицизм Барокко. В архітектурі Суворі чіткі форми. Масштабність. Велич. Гармонійні пропорції, монументальність. Сувора простота. Складні криволінійні форми. Святкова пихатість. Масштабні колонади, спотворення пропорцій будов. Колірні контрасти, великі вікна
Порівняння класицизму та бароко. Классицизм Барокко. В інтер’єрі Багаті, різноманітні матеріали у декорі. Яскраві поєднання, золото, мармур, лак. Складні прикраси. Розпис на стелі, великогабаритні мебліДорогі, стримані матеріали. Спокійні кольори, багата простота. Переважна більшість геометричних форм. Античні орнаменти
Література XVIII ст. були пройняті впливом двох протилежностей - розуму та почуттів, що позначилося на розвитку стилів класицизму та бароко. Розумне, раціональне початок у літературі було з створенням сатири і прози. Піднесена поезія та психологічний роман втілювали пристрасність та чуттєвість
У Німеччині літературний критик та драматург Ефраїм Лессінг став основоположником німецької класичної літератури. Його твір «Мінна фон Барнхельм, або Солдатське щастя» став відправною точкою існування німецької класичної комедії. У комедії знайшла вираз концепція Лессінга про людяність.
Бароко в українській літературі XVII—XVIII ст. мало велике значення: воно взяло на себе важливі функції гуманізації духовної культури, зокрема літератури. Письменники барокового напряму брали теми для своїх творів із сучасного їм життя. В основу цих творів лягали трагічні події, страждання людей від урядових утисків, беззаконня чиновників, невлаштованості побуту, різних невдач тощо. Особливостями композиції цих творів було те, що в них поєднувалося непоєднанне — добро і зло, прекрасне й потворне, високе й низьке. Серед визначних представників українського Бароко чільне місце займає постать Івана Вишенського — видатного письменника-полеміста, автора низки трактатів і послань. Творчість Івана Вишенського тісно пов'язана із церковним життям.
Шедевром українського класицизму стає героїко-комічна поема Івана Котляревського «Енеїда»Класицизм в українській літературі виникає априкінці XVIII — на початку XIX століття. Класицизм в Україні, на відміну від інших національних літератур, народився та існував без боротьби з бароковою літературою. Поширення набули переважно тільки «низькі» жанри — травестійна поема, комедія, байка. Але саме завдяки цій неповноті класицизму в українській літературі відбувся епохальний перехід від українізованої книжно-слов’янської до живої народної мови. Так було започатковане нове відродження українського письменства, а згодом і нації загалом. Представники українського класицизму — І. Котляревський, Г. Квітка-Основ’яненко, П. Гулак-Артемовський, П. Білецький-Носенко та ін.
Напередодні XVII століття народилися два стилі одночасно – бароко і класицизм. Обидва мали спільне коріння – Ренесанс, але взяли від нього різне, іноді протилежне. Бароко успадкувало динаміку форм, часто-густо насичення, а то й перевантаження декоративними елементами, класицизм – лаконізм, логіку, симетрію.