Презентація "Безпека в інтернеті"

Протидіяти проявам насильства в учнівському середовищі, сприяти безпечному спілкуванню в інтернеті. Мета :

Інтернет-технології стали природною частиною життя дітей і сучасної молоді. Невміння працювати з комп’ютером і орієнтуватися в інтернет-просторі в сучасному суспільстві можна порівняти з невмінням писати й читати. Комп'ютер є не тільки розвагою, але й засобом спілкування, самовираження та розвитку. У кіберпросторі існує велика кількість спеціальних сайтів, адресованих дітям різного віку. Самостійне пізнання інформаційного світу дозволяє розширити коло інтересів дитини і сприяє її додатковій освіті, спонукає до кмітливості, привчає до самостійного розв'язання задач. Всесвітня мережа також задовольняє потребу підлітків у лідерстві. Діти, які добре знають комп'ютер та інтернет більш адекватно оцінюють свої здібності та можливості, вони більш цілеспрямовані та кмітливі . Щоб повноцінно орієнтуватись у віртуальному просторі дитині треба вчитися структурувати великі потоки інформації, дотримуючись основних правил безпеки в мережі.

Діти, як найбільш активна й допитлива аудиторія, часто першими знайомляться з новими технологіями, такими як інтернет, випереджаючи в технічній освіченості батьків. У цьому є позитивний бік: підвищення рівня ерудиції, формування навичок спілкування з людьми. Але є й негативний: відсутність життєвого досвіду, як правило, підвищує ризик зіткнутися з онлайнзагрозамионлайн-насилля; шахрайство;порнографія;отримання особистої інформаці їз метою злочинного використання76% батьків не знають, які сайтивідвідують їхні діти.

ТРИВОЖНА СТАТИСТИКА:понад 28%опитуваних дітей готові надіслати свої фотокартки незнайомцям у Мережі.17%без коливань діляться інформацією про себе і свою родину – адресу, професію , графік роботи батьків, наявність цінних речей у домі…Нащо незнайомцям така інформація, діти, як правило, не замислюються. 22%дітей періодично потрапляють на сайти для дорослих. 28%дітей, побачивши в інтернеті рекламу алкоголю або куріння ,хоча б один раз спробували їх купити ,а 11%− спробували купувати наркотики. Близько 14%опитуванихчасвід часу відправляють платні SMS за бонуси в онлайн іграх і лише деякі звертають увагу на вартість послуги.

Право дитини на безпеку та захист є базовим та поширюється на її життєдіяльність як онлайн, так і офлайн. Окрім того, не кожна дитина в Україні володіє достатнім рівнем знань щодо ризиків у цифровому середовищі та навичками безпечної поведінки в цифровому просторі. Діти мають право здобувати знання та підтримку у використанні цифрового середовища. Надавати таку підтримку є спільною відповідальністю батьків, педагогічних працівників, суспільства загалом. Залучення батьків до освітнього процесу, налагодження ефективних партнерських відносин сприятиме не лише ефективному досягненню результатів навчання, а й формуванню безпечного освітнього та родинного середовища для дитини.

Попередження потрапляння дітей в небезпечні ситуації та вчасне виявлення таких випадків сприяє позитивному спілкуванню між родиною та закладом освіти. Батькам під час комунікації з дитиною варто, зокрема:говорити з дитиною про безпеку в інтернеті та допомагати розвивати  критичне мислення, вчити робити аргументований вибір та нести  відповідальність за його результати;будувати відкриті та довірливі стосунки з дитиною;формувати корисні звички використання ґаджетів та цифрового  середовища та підвищувати самооцінку дитини, дозволяти дитині самостійно робити вибір і бути відповідальною за це;заохочувати користуватися ґаджетами в зонах видимості дорослих;встановлювати часові межі користування ґаджетами та контролювати додатки, ігри, веб-сайти та соціальні мережі, якими  користується дитина, та їх відповідність віку дитини; бути уважними до ознак страху чи тривоги, зміни поведінки, режиму сну та апетиту.

У ЧИСЛО ІНТЕРНЕТ-ЗАГРОЗ ВХОДЯТЬ: КОМП’ЮТЕРНА ЗАЛЕЖНІСТЬДо комп’ютерної залежності більш схильні підлітки 11-17 років. У них відбувається втрата відчуття часу, порушення зв’язків із навколишнім світом, виникає почуття невпевненості, безпорадності, страху самостійного прийняття рішень і відповідальності за них. Комп’ютерна залежність негативно впливає на особистість дитини, викликаючи емоційну й нервову напругу, астеноневротичні та психоемоційні порушення, проблеми у спілкуванні та порушення соціальної адаптації.

ПСИХОЛОГІЧНІ І ФІЗИЧНІ СИМПТОМИ ІНТЕРНЕТ-ЗАЛЕЖНОСТІ ПСИХОЛОГІЧНІ СИМПТОМИ: Гарне самопочуття або ейфорія під час роботи за комп’ютером; не можливість зупинитися; Постійне збільшення кількості часу перебування в інтернеті;Зневага родиною і друзями; Відчуття спустошення ,тривоги ,роздратованості в періоди перебування поза інтернетом; брехня про свою діяльність своїм близьким; проблеми з навчанням. ФІЗИЧНІ СИМПТОМИ: Біль в області зап’ястя через тривалу перенапругу м’язів;Сухість в очах;Головний біль;Біль у спині;Нерегулярне харчування;Зневага особистою гігієною;Порушення сну.

Інтернет-загрози для дітей

Віруси. Комп’ютерний вірус - це невелика програма, яка написана програмістом високої кваліфікації, здатна до само розмноження й виконання різних деструктивних дій. На сьогоднішній день відомо понад 50 тис. комп’ютерних вірусів. Дія вірусів може проявлятися по-різному: від різних візуальних ефектів, що заважають працювати, до повної втрати інформації.

Основними джерелами вірусів є:- дискета, на якій знаходяться заражені вірусом файли;- комп’ютерна мережа, в тому числі система електронної пошти та Інтернет;- жорсткий диск, на який потрапив вірус у результаті роботи з зараженимипрограмами;- вірус, що залишився в оперативній пам’яті після попереднього користувача. Основними ранніми ознаками зараження комп'ютера вірусом є:- зменшення обсягу вільної оперативної пам’яті;- уповільнення роботи комп’ютера та завантаження;- незрозумілі (без причин) зміни у файлах, а також зміни розмірів та дати останньої модифікації файлів;- помилки під час завантаження операційної системи;- неможливість зберігання файлів у потрібних каталогах;- незрозумілі системні повідомлення, музичні та візуальні ефекти тощо

Нелегальні та шкідливі матеріали, що не відповідають віковим особливостям і негативно впливають на фізичне та психічне здоров’я дітей (небажаний контент)КОНТЕНТ ДЛЯ ДОРОСЛИХПонад 95% батьків вважають найголовнішою небезпекою «дорослий» кон тент, яки й можуть переглядати діти, зокрема порноконтент. Інтернет може надати дітям швидкий та (у більшості випадків) безкоштовний доступ до порноконтенту. Необхідно лише ввести ключові слова або фрази для того, аби отримати тисячі посилань на сайти із дорослим контентом. Практично гарантовано, що дитина зіткнеться із порноконтентом, навіть якщо вона і не шукала його.

ОНЛАЙН ЗВАБЛЕННЯ ДІТЕЙЗлочинці намагаються завоювати довіру дитини, щоб втягти її в ситуацію сексуального насилля. Варто зауважити, що в сучасних ЗМІ, а також в Інтернеті, пропагується сексуальність та навіюється думка, що значимість людини залежить від її сексуальної зовнішності та поведінки. Тобто, людина 5 розглядається як об’єкт втілення сексуальності. І злочинці цим користуються сповна. Знайомство та встановлення довіри між злочинцем та жертвою відбувається під час спілкування в мережі Інтернет: миттєві повідомлення, блоги, соціальні мережі, дошки оголошень та інше.

КІБЕРБУЛІНГ

У період карантину підлітки почали проводити на 80% більше часу онлайн, а це натомість призвело до збільшення кількості випадків булінгу з використанням інформаційно-комунікаційних технологій та сексуальної експлуатації дітей в інтернеті. Кібер-булінг – це використання технологій для погроз та переслідування стосовно іншої людини. Переважно це відбувається серед молоді. Залякування в Інтернеті може відбуватися через SMS, тексти та додатки, а також через соціальні мережі, форуми чи ігри, які люди можуть переглядати, брати участь або ділитися думками. Найпоширеніші місця, де може виникати кібер-булінг, це:- соціальні медіа;- SMS;- електронна пошта.

Ознаки кібер-булінгу можуть включати:- емоційне пригнічення під час або після використання Інтернету або телефону;- приховування певних фактів свого інтернет спілкування;- уникання шкільних або дружніх зустрічей;- приступи немотивованого гніву вдома;- зміна настрою, поведінки, сну або апетиту;- бажання припинити користуватися комп'ютером або мобільним телефоном;- уникання розмов про діяльність комп'ютера або мобільних телефонів.

Багато дітей та підлітків, котрі страждають від кібер-булінгу, не хочуть розповідати вчителеві чи батькам власне тому, що вони бояться, що їм обмежать можливість користування комп'ютером. Важливо зрозуміти, як може відбуватиися кібер-булінг, щоб його було легко розпізнати і вжити заходів. Деякі з найбільш поширених тактик кібер-булінгу включають:- публікація коментарів чи чуток про когось в Інтернеті;- публікація погроз або спонукання вбити себе;- створення фейкової веб-сторінки про когось;- публікація фотографії чи відео без дозволу власника;- публікація агресивних коментарів про будь-яку расу, релігію, етнічну приналежність та інші особисті характеристики в Інтернеті;- доксінг, скорочена форма документів, є формою онлайн-переслідувань, які використовуються для помсти і погроз та знищують конфіденційність приватних осіб, публікуючи особисту інформацію, включаючи адреси, соціальне забезпечення, кредитні картки та номери телефонів, посилання на облікові записи соціальних мереж та інші приватні дані.- вірусна атака.

Як батьки можуть допомогти?Якщо ви виявили, що ваша дитина піддається кібер-булінгу, надайте їй захист та підтримку. Це може допомогти вашій дитині відчути себе менш наляканою. Нехай вона знає, що це не її вина, і похваліть свою дитину за те, що вона щиро поговорила з вами. Нагадайте своїй дитині, що вона не єдина – в той чи інший момент багато людей зазнали кібер-булінгу. Заспокойте і скажіть, що ви зрозумієте, що з цим треба робити. Заохочуйте вашу дитину не реагувати на залякування в Інтернеті, тому що це просто підживлює вогонь і погіршує ситуацію. Але зберігайте загрозливі повідомлення, малюнки та тексти, оскільки вони можуть бути використані як докази для розмови з батьками булера, школою, соціальною службою або навіть поліцією.

Інші заходи: Блокування булера. Більшість пристроїв мають налаштування, які дозволяють електронним шляхом блокувати електронні листи, повідомлення електронної пошти або текстові повідомлення від небажаних осіб. Обмежте доступ до інтернету. Незважаючи на те, що це дуже шкідливо, багато дітей, котрих залякують, не можуть протистояти спокусі перевірити веб-сайти чи телефони, щоб побачити, чи є нові повідомлення. Дізнайтесь, чим ваші діти живуть в інтернеті. Перегляньте сторінки та сайти, які відвідують ваші діти. Поговоріть з ними про важливість конфіденційності, та чому ділитися особистою інформацією в інтернеті – це погана ідея, навіть якщо спілкуєшся з друзями. Дізнайтеся, як захистити дітей в інтернеті. Заохочуйте їх ставити паролі та ніколи не публікувати власну адресу чи місцезнаходження. Якщо ваш син чи дочка погоджуються, ви також можете організувати зустріч з психотерапевтом.

Нагадайте вашій дитині, що ви контролюєте її використання мобільного телефону та комп'ютера. Іноді допомагає обмежити використання цих пристроїв, доки поведінка не покращиться. Якщо у вашої дитини є проблеми з керуванням агресією, зверніться до психотерапевта з проханням допомогти своєму синові чи дочці навчитися справлятися з гнівом, болем, розчаруванням та іншими сильними емоціями конструктивним способом. Професійне консультування також може допомогти підвищити довіру та соціальні навички дитини, що, в свою чергу, зменшує ризик будь-якого насильства. Коли ваша дитина - булер. Виявлення того, що ваша дитина – та, хто завдає шкоди чи погрожує іншим дітям, може бути великим розчаруванням та викликати почуття провини. Проте у цьому випадку важливо не пустити справу на самотік, а діяти конструктивно. Обережно поговоріть зі своєю дитиною про її дії та поясніть негативні наслідки для інших. Жарти, які здаються не шкідливим для однієї людини, але можуть призвести до фатальних наслідків для іншої. І наголосіть, що залякування у будь-якій формі – неприйнятне.

У разі виявлення, що дитина стала жертвою будь-яких проявів насильства, експлуатації, вербування або маніпуляцій у цифровому просторі, варто одразу звертатися до Національної поліції України та надіслати повідомлення про правопорушення до департаменту кіберполіції Національної поліції України (цілодобово). Психологічну допомогу та підтримку можна отримати за номерами  телефонів: Національна гаряча лінія з питань протидії насильству та захисту прав  дитини (пн – пт, з 12:00 до 16:00): - 0 800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних), - 116 111 (безкоштовно з мобільних); онлайн-консультація для підлітків у Teenergizer;чатбот у Telegram і Viber допоможе дізнатися, куди звертатися по допомогу.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ !