Вивчити стан проблеми безпритульних тварин в селищі Солоницівка. Зібрати і проаналізувати інформацію з проблеми безпритульних тварин, визначити причини її виникнення. З'ясувати за допомогою соціологічного опитування: - наскільки поінформовані мешканці селища про роль та стан безпритульних тварин; - якою є моральна позиція жителів селища до даної проблеми; Привернути увагу громадськості до проблеми бездомних тварин і запропонувати шлях виходу з ситуації, що склалася.
У першому блоці запитань щодо відношення до безпритульних собак на запитання: «На вашу думку, чи загрозлива ситуація в селищі з кількістю безпритульних собак?» більшість опитаних (59%) відповіли, що ситуація дійсно є загрозливою. 14% опитаних зізнались, що ніколи не задумувались над цим питанням, а 27% - заперечили, відповівши, що загрози в селищі з кількістю безпритульних собак немає (рис. 1). В той же час на запитання «Чи несуть загрозу безпритульні собаки для жителів селища?» беззаперечно (49%) і сумніваючись (39%) люди відповіли, що такі тварини є небезпечними. Дійсно, безпритульні собаки несуть загрозу для жителів селища, яка проявляється у перенесенні різних інфекційних хвороб, а також нападах на людей чи домашніх тварин. Решта (12%) заперечують загрозу безпритульних собак мешканцям. Відповіді на запитання «Як часто впродовж 1 тижня Ви бачите безпритульних собак на вулицях селища?» були різними: 60% студентів відповіли, що бачать безпритульних собак не частіше 5 разів на тиждень, 33% - помічають таких тварин до 10 разів впродовж тижня і лише 7% зустрічаються на вулицях міста з безпритульними собаками більше 11 разів впродовж тижня. Результати опитування свідчать про те, що безпритульних собак дійсно дуже багато, і кожен з опитуваних хоча б раз на тиждень має з ними зустріч.
На запитання «Чи мають право на життя безпритульні тварини?» переважна більшість (91%) людей дали позитивну відповідь. Решта думок розділилися: 4% опитаних відповіли, що безпритульні собаки не мають права на життя й 5% відповіли, що байдуже відносяться до цього питання. Таким чином, молодь у відношенні до прав тварин керується принципами суспільної моралі та біоетики. У другому блоці питань щодо обізнаності про поводження з безпритульними собаками на запитання «Чи знаєте Ви ознаки агресивності в поведінці собак?» 75% відповіли позитивно, решта - дали негативну відповідь. Серед тих, що дали негативну відповідь 7% відповіли, що не вміють розпізнавати ознаки агресивної поведінки, а 18% взагалі не цікавились даним питанням (рис. 2). Відповідаючи на запитання «Яких правил, на Вашу думку, необхідно дотримуватись при зустрічі з безпритульними собаками, щоб уникнути агресії з їхнього боку?», люди обирали не одну, а відразу декілька відповідей. Найбільш популярним (53%) стало твердження, що потрібно обійти бездомну тварину іншою дорогою. Майже порівну голосів набрали відповіді: «лишатися на місці» - 20%, «не звертати уваги і далі продовжувати рух» – 19%. Значно менша кількість голосів (8%) були на користь відповіді «втекти». Під час опитування, відповідаючи на запитання «На Вашу думку, які бродячі собаки найбільш небезпечні в сенсі прояву агресії щодо людей?», також обирали відразу декілька відповідей. Найбільше (70%) голосів набрала відповідь: «ті, котрі тримаються зграями». Майже порівну голосів набрали відповіді: «ті, яких підгодовують люди біля ринків, магазинів тощо» - 14%; «ті, що тримаються поодиноко» - 13%. Лише незначна частина (3%) опитаних відповіли, що безпритульні собаки взагалі не агресивні. Результати дослідження
Відповідаючи на запитання «На Вашу думку, чому безпритульні собаки проявляють агресію щодо людей?», люди обирали декілька відповідей. Відповіді були різними, і всі варіанти відповідей були охоплені. Найбільшу кількість голосів (по 28%) набрали такі відповіді: «вони захищають свою територію» та «вони голодні». 17% опитаних відповіли, що «агресія – це психологічна особливість собак». Майже порівну голосів набрали відповіді: «вони захищають своїх цуценят» - 14% та «рівень агресії собак залежить від їх породи» - 13%. Згідно аналізу літературних джерел всі вище зазначені причини агресивності є достовірними. У блоці питань щодо шляхів вирішення проблеми безпритульності тварин на запитання «Як стерилізація впливає на кількість собак?» 75% опитаних дали правильну відповідь: «їх чисельність зменшується»; 16% відповіли, що «чисельність не змінюється» і 9% помилково вважають, що після стерилізації, «чисельність собак збільшується». При відповіді на запитання «Як Ви ставитесь до проекту Закону про реєстрацію домашніх тварин?» думки людей різнилися: 41% відповіли, що позитивно ставляться до даного Законопроекту; 19% – негативно; 28% - ніколи не чули про даний проект Закону і 12% опитаних зізнались, що не цікавились даним Законопроектом. Результати дослідження
Вирішення проблеми безпритульних тварин — це ціла система, де все взаємопов’язано. Ми виділяємо основні її складові: діюча законодавча база, чіпування та реєстрація, стерилізація, прилаштування і виховна робота. А головне — ставитись до всього з любов’ю та професіоналізмом. Мікрочіпи базуються на здатності використовувати 64-бітовий код з 15 знаками. Він включає код країни і унікальний код ідентифікації, який не повинен бути дубльований ні в якій країні на протязі принаймні 100 років.
Законодавча база. Реєстр та чіпування. Необхідною складовою у вирішенні проблеми безпритульних тварин є законодавча база. В Україні, на відміну від інших європейських країн (Німеччина, Італія, Франція), вона існує лише на папері. Згідно з законом, чотирилапі прирівнюються до речей. Відповідно, на практиці покарання за жорстоке поводження з ними майже відсутнє. Хоч відповідні статті існують. У Кодексі України про адміністративні правопорушення — стаття 89, та в Кримінальному кодексі — стаття 299. Покаранням за будь-які ганебні вчинки за статтею 89 є штраф від 153 грн до 357 грн; за статтею 299 Кримінального кодексу штраф до 850 грн або ж арешт строком до 6 місяців. 850 грн — така ціна життя безневинної істоти.
Як тільки запрацює законодавчий механізм, можна буде говорити про примусову реєстрацію і чіпування домашніх песиків та котів. Ця процедура зупинить популяцію безпритульних тварин, а також нагадає майбутньому потенційному господарю про відповідальність за домашнього улюбленця. Якщо ж власник через певний час вирішить знехтувати своєю обіцянкою, то його буде чекати «неприємний сюрприз» у вигляді штрафу в особливо великому розмірі. Зокрема, в Німеччині штраф за викинутого улюбленця — 25 000 євро.
Висновки Для того, щоб не допустити збільшення кількості бездомних тварин, в першу чергу потрібно: прийняти відповідні законопроекти, які забезпечать захист прав тварин, а ті, хто їх ображає, зможуть понести покарання; зареєструвати всіх бездомних і домашніх тварин, щоб в майбутньому було легше їх ідентифікувати і знаходити; регулювати чисельність тваринах стерилізацією, не допускаючи, щоб бездомні тварини плодили нових бездомних цуценят і кошенят. Крім того, побачивши на вулиці покинутих тварин, не проходьте мимо. У міру можливості, допомагати можуть абсолютно всі. Так, якщо в підвалі вашого будинку кішка привела кошенят, не обов'язково дзвонити всім волонтерам в паніці, щоб з ними щось зробили і куди забрати. В Україні немає притулків в такій кількості, щоб забезпечити будинок для всіх тварин, яких викидають на вулиці. Тому, якщо ви бачите бездомну тварину на вулиці, біля будинку, у дворі і т.д., ви цілком можете їй допомогти. Зробіть фотографію і викладіть її в тематичні групи в соціальних мережах – можливо, тварина загубилася, і господар її знайде. Якщо ж ні, завжди можуть знайтися ті люди, які захочуть забрати тварину собі. Також ви завжди можете підгодовувати бездомних тварин, облаштовувати місця для ночівлі в холодну пору року і просто допомагати в міру можливостей, адже для цього не обов'язково бути волонтером або мати свій притулок, досить просто не проходити повз тих, хто цього потребує.