Про матеріал
У матеріалі розглядається роль Біблії у світогляді Тараса Шевченка та особливості художньої інтерпретації ним творів із Книги Псалмів. Проаналізовано національну своєрідність шевченківських переспівів, у яких біблійні мотиви поєднуються з українськими реаліями, болем за долю народу та прагненням справедливості. Особлива увага приділяється поемі «Ісаія. Глава 35», що втілює світле пророцтво про духовне відродження людей, а також розкриває тривогу поета через моральний занепад суспільства, свавілля можновладців і пригнічення простого люду новими внутрішніми «ворогами». У матеріалі також розглядається поняття псалма як літературного жанру.