Біографічна й автобіографічна література
Марія Приймаченко
" Квіти від жар-птиці"
Біографічна й автобіографічна література - це твори про життя, дитинство майбутніх відомих художників, письменників,науковців, лікарів, діячів культури.
«Життя видатних дітей» — книжкова серія видавництва «Грані-Т». Вона об’єднує понад 30 книжок сучасних українських авторів. Кожен автор мав змогу особисто обрати своїх кумирів і написати про їхнє дитинство.
Анна Багряна — поетеса, прозаїк, драматург, перекладачка. Народилася 24 березня 1981 року в місті Фастів Київської області. Закінчила Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (спеціальність:
українська мова та література).
Авторка поетичних книжок "Суцвіття слів , "Поміж бузкових снів" , "Між богами і нами", "Мандрівка линвою", "Каменяр", "Інші лінії".
Твори перекладалися польською, російською, англійською, французькою, болгарською, македонською, азербайджанською та литовською мовами.
Марія Оксентіївна Примаченко (1909-1997) – українська народна художниця, найяскравіша представниця «наївного мистецтва», лауреат Національної премії України (1966).
Жінка з нелегкою долею, малописьменна, була визнана зіркою першої величини у «Всесвітній енциклопедії наївного мистецтва» (Белград, 1984 р.).
Марія народилася в 1908 році у затишному будиночку в селі Болотня, що на Київщині.
Ще маленькою Марія тяжко захворіла на поліомієліт. Через недугу вона не могла працювати у полі й змушена була залишатися на самоті. Рятуючись від страшної хвороби, Марійка почала малювати.
Спочатку в своїй уяві, а згодом – у лініях та кольорі вона створювала чудовий світ. Серйозно малювати М.Примаченко почала в 17-річному віці.
«Починалося все це так, – згадувала художниця– Якось біля хати, над річкою, на заквітчаному лузі пасла я гусей. На піску малювала всілякі квіти, побачені мною. А потім помітила синюватий глей. Набрала його в пелену і розмалювала нашу хату…». Кожен приходив подивитися на цю дивину, зроблену руками дівчинки. Дивувалися, радили вчитися.
«Я люблю малювати, як люди працюють у полі, як молодь йде, немов мак цвіте, – зізнавалася художниця. – Я люблю все живе, люблю малювати квіти, різних птахів і лісових звірів. Одягаю їх у
народний одяг, і такі веселі вони в мене…»
«Звірина серія» у малярстві Примаченко – явище унікальне, що не має аналогів ані у вітчизняному, ані у світовому мистецтві. Химерні звірі – дивовижний витвір уяви художниці.
Захоплюючись малярством Марії Примаченко, цивілізована Європа запрошувала її на виставки.
Світ побачив такі твори, як «Чорний звір», «Синій лев», «Звір у золотих чоботях», «Пес у картузі», «Русалки танцюють», «Золоті ягоди» тощо.
В 1937 році її роботи експонувалися на
Міжнародній виставці в Парижі, де Марія
Примаченко отримала золоту медаль, здивувавши своїми картинами мистецький світ.
У 1986 році Примаченко разом з усіма переживала чорнобильську катастрофу. Рідне село знаходиться у тридцятикілометровій зоні Чорнобиля. Художниця створює вражаючу чорнобильську серію, що розійшлася по світу.
Після війни на кілька десятиліть про неї ніби забули.
І тільки в 1960-х роках знову віднайшли .
У 1966-му Марія Примаченко стала лауреатом
Державної премії України ім. Тараса Шевченка за цикл робіт «Людям на радість», а згодом отримала звання
Заслуженого діяча мистецтв та Народного художника.
Марія Оксентіївна працювала до останніх днів свого життя.
Останні роки життя через тяжку недугу художниця не підводилася з ліжка, але навіть у такому стані вона малювала. Марія Примаченко померла 18 серпні 1997 року на 89-му році життя і похована на цвинтарі рідного села Болотня.
Історія про картину Марії Примаченко “Квіти виросли біля четвертого блока”, пів мільйона доларів з продажу якої були перераховані ЗСУ, має чудесне продовження! Новий власник передав її на відповідальне збереження у Національний художній музей України.