Презентація "Біологічна систематика"

Біологічна систематика

Система́тика (упорядкування) — біологічна наука про розмаїття живих організмів. Біологічна систематика. Карл Лінней (1707 – 1778) Систематику як науку започаткував видатний шведський учений Карл Лінней. Відповідно до ліннеївської номенклатури, кожен вид живих істот має унікальне подвійне ім'я — перша частина відповідає роду, який об'єднує кілька споріднених видів, а друга — це специфічний епітет, який вказує на конкретний вид. Для уникнення різночитань при перекладах вся біологічна номенклатура в обов'язковому порядку надається латиною.

Біологічні види об’єднують у таксономічні одиниціІєрархія таксономічних одиниць тварин та рослин. Таксони – систематичні одиниціУчені неодноразово пробували систематизувати Учені неодноразово пробували систематизувати живі організми. Для зручності було розроблено ієрархію таксономічних одиниць.Історично склалося дві ієрархічні системи – ботанічна та зоологічна, які розвивалися паралельно. Пізніше до них додали царство Гриби. Після відкриття Левенгуком мікроорганізмів, перші дослідники відносили їх, щоб не порушувати усталеної класифікації, до одного з уже наявних царств на підставі рухливості й здатності до фотосинтезу. Подальший розвиток мікроскопії сприяв вияву значних відмінностей в клітинній будові мікроорганізмів. Біорізноманіття було поділене вченими на дві групи – прокаріотів та еукаріотів – на підставі важливої ознаки: наявності чи відсутності клітинного ядра. Аналіз рибосомних РНК дав змогу розподілити все біорізноманіття на три групи (домени): Археї, Бактерії, Еукаріоти. АрхеїБактеріїЕукаріоти

В останній час набула значного поширення так звана молекулярна систематика, побудована на аналізі генетичного матеріалу (ДНК або РНК). Ця система класифікації виявила численні еволюційні зв'язки між організмами, які до того не були відомі. Таким чином, завдяки впровадженню молекулярної систематики, існуюча класифікація живих істот вже багато в чому скорегована і буде корегуватись в майбутньому. Під час утворення наукових назв певних груп організмів дослідники керуються положеннями кодексів біологічної номенклатури. Біологічна систематика

Штучна класифікація. Знайшовши якусь комаху, рослину чи інший організм, можна знайти його опис, зроблений раніше дослідниками, але для цього потрібно визначити до якого біологічного виду він належить. Ось тут і прийде на допомогу визначник. Визначник – спеціальний посібник, який містить ефективний алгоритм визначення видів на підставі подвійних суджень – дихотомічного принципу. Алгоритм визначення видів: Систематизує організми за довільно взятими ознаками

Штучна класифікація. Алгоритм утворює дихотомічну схему, що також є класифікацією. Вона зручна, її можна застосовувати на різних рівнях організації життя. Якщо раптом виникає ситуація, коли опис організму не відповідає твердженню ані в тезі ані в антитезі – ймовірніше всього визначник не достатньо докладний, або ви у ході дослідження допустили помилку, або ви відкрили новий вид!

Штучна класифікація

Природна (філогенетична) класифікація. Природні системи враховують ступінь історичної спорідненості різних таксонів. Природні (філогенетичні) системи– це системи організмів, у яких класифікація видів базується на їх ступені подібності та відображає філогенетичну спорідненість між систематичними групами організмів.

Природна (філогенетична) класифікація. У 2005-2012 рр. встановилася сучасна система органічного світу. її запропонувала міжнародна група дослідників під керівництвом голови комітету із систематики та еволюції Міжнародного протистологічного товариства Сайни Едла.

Філогенетичні дерева. Демонструють еволюційні зв’язки між видами. Основне завдання сучасної біологічної систематики та таксономії – побудова філогенетичних дерев. Чи можливо побудувати філогенетичне дерево? Практично – ні. Утім біологи намагаються побудувати дерево, максимально близьке до філогенетичного. Мал. Схематичні філогенетичні дерева А. Дерево із вертикальним перенесення генів. Б. Дерево із вертикальним та горизонтальним перенесенням генів. У більшості організмів спадкова інформація передається вертикально (від батьків до дітей, від дітей до онуків …). У прокаріотів і найпростіших можлива горизонтальна передача спадкової інформації (організми, що не є нащадками, отримують спадкову інформацію від цього організму).

Природна (філогенетична) класифікація. Кладистика (від дав.-гр. κλάδος (kládos) — гілка) — спеціальний підхід до біологічної класифікації, в рамках якого організми класифікують ґрунтуючись на порядку, у якому вони відгалужувались від еволюційного дерева, незважаючи на їхню морфологічну подібність. Результатом кладистичного аналізу походження таксона є спеціальні діаграми, що називаються «кладограмами», які віддзеркалюють гіпотетичні філогенетичні зв'язки. У кладограмі всі таксони розташовані на кінцях гілок, і кожне розгалуження є дихотомічним (двійковим). Два таксони, розділені одним розгалуженням, називаються сестринськими таксонами або сестринськими групами. Кожна частина загального дерева, незалежно від того, налічує вона один або кілька тисяч таксонів, називається «клада»На малюнку наведено дві кладограми, які містять одну й ту саму інформацію. Аналізуючи їх, можна зробити висновок, що таксони А та В мають тісніші родинні зв'язки, ніж кожний з них із таксоном С. Якщо таксони А, В, С - це види, можна припустити, що види А та В належать до одного роду, а вид С -до іншого. Лінія в основі кладограми вказує, що обидва роди походять від спільного предка.

Коротко про головне