Презентація "Біологічні ритми. Частина 3 . Хронотипи та десинхронози"

Біологічні ритми. Хронотипичастина 3 Біологія та екологія, 11 клас, профільний рівень. Кириченко Т. Г., вчитель біології КЗ «Ліцей № 19 Нікопольської міської ради»

Добові ритми людини. Розглянемо індивідуальні особливості добових ритмів людини. Вже деякий час людей на основі добових особливостей їхньої працездатності поділяють на "сов«, "жайворонків" та проміжний тип - "голубів". Виявилось, що ці групи людей відрізняються не лише рівнем працездатності, а й мають особливості в протіканні циркадних ритмів різних фізіологічних та психічних параметрів. Як правило, у "сов" ритми багатьох з цих параметрів ніби відстають на декілька годин порівняно з відповідними ритмами у "жайворонків".

Хронотип «СОВИ»Близько 20% населення складають "сови". Пробуджуються піздно, о 08-10 годині, засинають після 24.00. У ранкові години їх психофізіологічні функції ще загальмовані. В більшості "сов" є три піки інтелектуальної активності. Перший пік (денна активність) спостерігається з 13.00 до 14.00 год., другий (вечірня активність) - з 18.00 до 20.00 год. і, нарешті, третій (нічна активність) - з 23.00 до 01.00 год. При цьому найбільш повноцінним є вечірній період. Фізична активність "сов" поступово наростає, починаючи з 14.00 год., і досягає свого піку о 19.00 год., після чого знижується біля 21.00 год.

Хронотип «Жайворонки» 30% людей можна віднести до "жайворонків". Пробуджуються рано, в 04 - 06 годин, засинають о 20-22 годині. У більшості «жайворонків» є два піки інтелектуальної активності. Правда, на відміну від "сов", ці періоди є більш тривалими. Перший пік активності починається з 8-9 год. і закінчується до 12-13 годин. Другий - більш короткий - пік інтелектуальної активності припадає на період з 16 до 18 годин. Що стосується фізичної активності «жайворонків», то вона також має двофазний характер. Найбільш ефективно вони можуть виконувати фізичну роботу вранці з 7 до 12 годин і ввечері з 16 до 19 годин.

Хронотип «Голубі»Приблизно половину людей відносять до "голубів", або аритміків. Їхній циркадний ритм найбільш пристосований до звичайної зміни дня і ночі. Пробудження настає о 06-08 годині , засинають – в період між 22-24 годинами. Періоди їхньої найкращою розумової та фізичної активності відзначається з 10 до 12 та з 14 до 18 години. Проте, значне тимчасове зниження активності спостерігається в період 13-14 годин. Вони краще адаптовані до зміни світла і темряви.  Більшість людей належать до змішаних хронотипів. Серед жінок значно більший відсоток чистих типів, ніж серед чоловіків.

Добові ритми людини Біологічний ритм безпосередньо впливає на самопочуття і працездатність, а також на фізичну, інтелектуальну та емоційну активність людини.  У деяких країнах питання біоритму людини виведене на високий рівень. Роботодавці тестують своїх співробітників щодо хронотипів для оптимізації робочого процесу. Це дозволяє, наприклад, знизити до максимуму кількість нещасних випадків на виробництві у нічні зміни, якщо у цей період працюватиме сова, і у ранкові — поклавши відповідальність за процес на жайворонка. В ізраїльській армії одним із обов’язкових пунктів особистої справи новобранця є опис його біологічного ритму.

Добові ритми людини. Наші біоритми — закладений у ДНК природний годинник, який починає свій хід у момент народження і діє на клітинному, організмовому та інших рівнях. Вимагати від жайворонка активності вночі, а від сови — зранку, звичайно, можна, але ці спроби, швидше за все, принесуть мало користі.Історично склалося так, що ринок праці завжди був налаштований під жайворонків. Голубам теж без особливих клопотів вдавалося знайти собі зручне місце. Совам пощастило трохи менше, бо більша частина робочих місць вимагали активного включення в роботу із самого ранку. Сьогодні ж ринок праці зазнає змін, набувають популярності альтернативні форми зайнятості: фріланс, позмінна робота, аутсорсинг тощо. 

Причини порушення біологічних ритмів Порушення природного ходу біологічних ритмів, їхньої взаємної узгодженості називається десинхронозом (джетлагом). У загальній формі десинхроноз біологічної системи означає порушення часової координації ритмів. Розрізняють стан зовнішнього та внутрішнього десинхронозу. До першого призводить виникнення фазової неузгодженості між ритмами в організмі і періодичними змінами у зовнішньому середовищі, головним чином, датчиків часу. Другий є наслідком відсутності часової координації між ритмами всередині самої живої системи, викликаною паталогією систем та органів.

Причини порушення добових ритмів"Люди, вся їхня біологія еволюціонувала навколо 24-годинного сонячного циклу. Й ми ще ніколи не руйнували цей природний цикл світла-темряви більше, ніж сьогодні, – каже Бет Мак. Грорті, віцепрезидентка з досліджень Світового інституту фізичного благополуччя. – Ми освітлюємо обличчя вночі смартфонами, дедалі більшими телеекранами. Світлове забруднення в нашому світі божевільне. Розклад роботи людей зовсім не відповідає природному сонячному часу". Дехто називає це lightmare, "світловий кошмар". Розладнуючи світловий ритм – наприклад, працюючи позмінно чи перелітаючи між часовими зонами – ми розладнуємо налаштування нашого годинника.

Десинхронози при зміні поясів. Вивчення десинхронозів, пов'язаних з далекими переміщеннями, стало актуальною медико-біологічною проблемою лише в сучасну епоху, коли з'явилася можливість за лічені години перетнути кілька часових поясів. Велике значення має напрям зрушення: швидкість перебудови циркадних ритмів неоднакова після перельоту на захід ("слідом за сонцем") і перельоту на схід ("назустріч сонцю"). Люди швидше адаптуються до фазової затримки часу (перебудова займає менше часу при перельоті в західному напрямі). Процес перебудови складних психофізіологічних функцій може зайняти досить тривалий час: у мандрівника спостерігається роздратованість, втома, слабкість, сонливість. Ще пізніше відновлюється діяльність серцево-судинної, дихальної, травної та видільної систем. Найбільш "інертними" вважаються показники терморегуляції, внутрішньоклітинні процеси, основний, гормональний і сольовий обмін.

Порушенняя циркадних ритмів при переході на літній дискретний час. Непоганим прикладом впливу геофізичних і соціальних датчиків часу на циркадну систему людини може служити часовий зсув, який здійснюється 2 рази на рік при переході на літній або зимовий дискретний час, що еквівалентно перельоту в сусідній часовий пояс. Десинхроноз, як правило, не виникає, однак зміна дискретного часу призводить до помітних порушень циркадної ритміки. Відновлення будь-яких фізіологічних і біохімічних показників відбувається поступово, однак, темпи цього відновлення також неоднакові, і можливо тривале збереження внутрішньої нестійкості або тимчасової десинхронізації циркадних ритмів організму. Це може викликати проблеми з роботою всіх систем та органів, особливо у людей, які страждають хронічними захворюваннями.

Десинхроноз, пов'язаний з аперіодичними змінами геліогеомагнітних факторів. Геомагнітні бурі можна вважати "збоєм" у перебігу регулярних ритмів геліогеофізичних факторів сонячної активності. Вони виникають при зростанні сонячної активності, викликаній раптовими спалахами на Сонці. На Землю потрапляють високошвидкісні потоки сонячного вітру або хмари плазми, викинуті сонячним спалахом або активною областю. Реакція організмів на "збої ритмів" датчика часу особливо інтенсивна і може бути необоротною, коли є патологія адаптаційної системи (захворювання), або адаптаційна система перенапружена внаслідок впливу стресу. Збурення геомагнітного поля часто впливає на частоту виникнення різноманітних ускладнень при патології серцево-судинної системи. Найпоширенішими симптомами є головні болі і мігрені, також підвищений або знижений тиск. Трохи рідше людей долає безсоння, прискорене серцебиття і загальна втома, нездужання.

Використана література 1. Хронобіологія : навчальний посібник / М. Е. Дзержинський, І. М. Варенюк, Н. В. Демянчук – К.: "Інтерсервіс", 2013. – 242 с.