Презентація "Біосфера Ноосфера"

Біосфера. Ноосфера

Володи́мир Іва́нович Верна́дський (12.03.1863 — 6.01.1945) — український науковець та філософ. Природознавець, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології, вчення про біосферу, ноосферу, космізм.

Біосфе́ра (від дав.-гр. βιος — життя та σφαῖρα — куля) — природна верхня частина географічної оболонки, що являє собою всеосяжну планетарну екосистему (населену живими організмами). Термін "біосфера" вперше застосував австрійський геолог Е. Зюсс (1875), називаючи ним окрему оболонку Землі, наповнену життям. Детально вчення про біосферу розробив В.І. Вернадський.

Біосфера охоплює нижні шари атмосфери до висоти близько 11 км, всю гідросферу і верхній шар літосфери до глибини 3–11 км на суші й 0,5–1,0 км під дном океану. Товщина біосфери на полюсах Землі близько 10 км, на екваторі — приблизно 28 км. Межі біосфери

Географі́чна оболо́нка — верхня комплексна оболонка Землі, що утворилася внаслідок взаємопроникнення і складної взаємодії окремих геосфер — літосфери, гідросфери, атмосфери і біосфери.ЇЇ характеристики:цілісність;ритмічність;зональність;висотна поясність;безперервність розвитку.

Географічні пояси – це найбільші зональні природні комплекси, які широкими смугами простягаються у широтному напрямку і змінюють один одного від екватора полюсів. Вони різняться між собою кількістю тепла, переважаючими повітряними масами і пануючими вітрами. Географічних поясів є 13: екваторіальний; два субекваторіальних;два тропічних;два субтропічних;два полярних;субарктичний і субантарктичний;арктичний і антарктичний.

Вся жива речовина Землі (біос) визначає межі біосфери. За середовищем існування:аеробіос — сукупність організмів Землі, що населяють сушу (повітряно-наземне середовище);гідробіос — сукупність організмів, що населяють водойми Землі (водне середовище). Вся жива речовина Землі (біос) визначає межі біосфери.

Структура біосфери (за В. І. Вернадським): Жива речовина (живі організми). Біогенна речовина - продукт життєдіяльності організмів (кам'яне вугілля, торф). Нежива (косна) речовина - в її утворенні живі організми не брали участі (гірські породи та мінерали). Біокосна речовина - сформована завдяки взаємодії живої та косної речовин (ґрунт). Радіоактивна речовина. Космічна речовина (метеорити).

Вчення про біосферу — це наукове узагальнення принципів організації, властивостей й розвитку біосфери як глобальної екосистеми і пояснення найважливішої ролі, яку виконала і виконує жива речовина на планеті.

Особливості біосфери:унікальність, незамінність і неповторність;практично безмежна тривалість існування;безмежно великий запас генетичної інформації, що накопичувалася впродовж мільярдів років, внаслідок чого ця інформація є практично невичерпною;найдосконаліші механізми саморегуляції та захисту від руйнівного зовнішнього впливу;величезні запаси вільної енергії, причому не лише тієї, що є вільною енергією сучасних підпорядкованих їй екосистем, а й енергії, накопиченої екосистемами минулих епох;величезне біорізноманіття підпорядкованих їй біологічних систем — організмів, видів, екосистем.

Специфіка живої речовини: Жива речовина біосфери характеризується величезною вільною енергією. В живій речовині реакції протікають в тисячі і мільйони разів швидше, ніж у неживій.Індивідуальні хімічні сполуки живої речовини — білки, ферменти — стійкі тільки в живих організмах, як і мінеральні речовини, що входять до них. Довільний рух живої речовини в значній мірі саморегульований.

Фази розвитку Землі (за В.І. Вернадським):геосфера (нежива природа);біосфера (жива природа)ноосфера (єдність «природи» і культури). Складові ноосфери:антропосфера (сукупність людей як організмів);техносфера (сукупність штучних об'єктів, створених людиною, та природних об'єктів, змінених в результаті діяльності людства);соціосфера (сукупність соціальних факторів, характерних для даного етапу розвитку суспільства і його взаємодії з природою).

основні характеристики ноосфери:повна узгодженість всіх соціально-виробничих компонентів;мінімальний інформаційний шум;інноваційна потужність уже на початковому етапі (Інформоград) перевершує сумарну інноваційну потужність всіх сучасних інформаційних економік;необмежена масштабованість;повна інформаційна забезпеченість кожного суб’єкта, структурний обмін інформацією (знаннями) і збільшення його інформаційної (“психологічної”) продуктивності у понад тисячу разів;особистісне безсмертя;свобода суб’єкта у виборі своєї фізичної форми життєдіяльності, єдиносімейна форма відносин між усіма соціально рівними суб’єктами і “батьківська” турбота про кожного суб’єкта. (Бодякін В. І. Витримки з доповіді “Мега-проект “НООСФЕРА” (Об’єктивні закони еволюції і доля людства)”)

Дякую за увагу