Мета: Навчальна:- формувати поняття «стрес», «стресові чинники», «стрес-система», «загальний адаптаційний синдром»;з’ясувати механізм впливу стресу і дистресу на організм та психіку людини; показати шляхи вироблення адаптивної стратегії поведінки в стресових ситуаціях. Виховна: виховувати відношення до збереження життя і здоров’я людини як до найвищих цінностей людства;- виховувати самовладання, оптимістичне ставлення до життя, позитивне відношення до оточуючих. Розвивальна:- розвивати навички врівноваженості, уміння знаходити компроміс між бажаннями та можливостями; - розвивати комунікативні навички;- вдосконалювати вміння працювати з Інтернет-ресурсами, науково-популярною літературою;
Фізіологічне і психологічне розуміння стресу розмежував Р. Лазарус. Він, розвиваючи вчення про стрес, висунув концепцію, згідно з якою розмежовується фізіологічний стрес, пов'язаний з реальним подразником, і психічний (емоційний) стрес, при якому людина (на основі індивідуальних знань і досвіду) оцінює майбутню ситуацію як загрозливу, важку.Історична довідка
Історична довідка На думку Дж. Еверлі і Р. Розенфельда, більшість стресових реакцій створюється самими ж людьми і триває стільки, скільки їм дозволять. У тому, як зовнішні і внутрішні подразники перетворюються на стресори, провідну роль відіграє оцінка людиною цих стимулів. Якщо подразник не інтерпретується як загрозливий, то стресова реакція взагалі не виникає. А коли людина не переживає напруження, тривоги, страху, не прогнозує катастрофічного розвитку подій, її адаптаційні механізми, спрямовані на пошук виходу із ситуації, не активізуються.
П’ять адаптивних ефектів:1) збільшення концентрації в цитоплазмі універсального мобілізатора функцій - Кальцію Ca2+ та активації ключових регуляторних ферментів - протеїнкіназ; 2) активація мембранних білків завдяки збільшенню активності ліпаз і фосфоліпаз; 3) мобілізація енергетичних і структурних ресурсів організму, що виражається в збільшенні в крові концентрації глюкози, жирних кислот, амінокислот; 4)спрямована передача енергетичних і структурних ресурсів у функціональну систему, що здійснює дану адаптаційну реакцію; 5) активація синтезу нуклеїнових кислот і білків у різних органах.
Стадія тривоги Триває до 2-х діб. Є початковим етапом стресового стану, готуючи тіло до активних дій. Це аларм-реакція, короткочасна адаптація забезпечує негайну мобілізацію захисних сил організму. Активується симпатична нервова система (виділення адреналіну та норадреналіну). Так, під дією гормонів у людини збільшуються частота і сила скорочень серця, підвищуються артеріальний тиск.
Стадія опору Довгострокова адаптація. Відбуваються морфологічні й функціональні перебудови в організмі, що підвищують витривалість до дій стрес – подразників. Синтезуються білки м’язів, утворюються еритроцити для забезпечення додаткових потреб у кисні, збільшується кількість ферментів для синтезу білків у робочих органах, зростає кількість антитіл, що підвищує імунітет тощо.
Стадія виснаження Вичерпання резервних можливостей організму й руйнації механізмів адаптації. На цій стадії стрес із мобілізуючого корисного еустресу перетворюється на шкідливий виснажувальний дистрес. Дистреси супроводжуються типовими змінами в організмі, які називають тріадою Сельє: 1) розростання кори надниркових залоз;2) зменшення тимусу; 3) поява крововиливів у слизовій оболонці травного каналу. При тривалій дії стрес – подразника наступає нервове виснаження, що може спричинити смерть
Психічні: гнів, який виражається у словах і вчинках, зниження настрою, страх, тривога, озлоблення проти оточуючих. Морально-психічні: озлобленість, яка проявляється в поведінці та вчинках, що демонструється відповідною поведінкою. Стресові стани на межі патології: нав'язливі ідеї про суїцид, нездужання, втрата сну, втомленість, що супроводжується втратою витримки. Стресові стани, що розвиваються внаслідок дії стресорів
Симптоми, які проявляються в разі стресу і нервового виснаження. СТРЕС:- Тривога- Незадоволення- Притуплення почуття відданості роботі - Зміна настрою- Відчуття провини- Неуважність- Фізіологічні зміни. НЕРВОВЕ ВИСНАЖЕННЯ:- Хронічна втомленість- Незадоволена потреба досягти визнання- Нудьга- Цинізм- Депресія- Нетерпимість або роздратованість- Забудькуватість- Психосоматичні скарги
Основні причини стресів1. Патологiчнi спадковi фактори2. Iндивiдуальнi особливостi особистостi3. Вiк людини4. Особливi перiоди життя5. Тяжкi «удари долi» (смерть чи розлучення)6. Негативнi потрясiння7. Стихiйнi явища 8. Нездатнiсть чи втрата довiрливих взаємовiдносин зi своїм близьким оточенням 9. Низький рiвень чи вiдсутнiсть соцiальної пiдтримки10. Фiзичнi та емоцiйнi перенапруження на роботі
Перша група – фізична культура, загартовування організму, біг підтюпцем. Друга група – аутогенне тренування, психотерапія, гіпноз. Третя група – підвищення загальної стійкості організму зв’язана з біологічно активними речовинами. Активні способи підвищення загальної стійкості людського організму:
Основні способи боротьби зі стресом. Релаксаціяметод, за допомогою якого можна частково або повністю позбавитися від фізичної або психічної напруги. Локальна концентрація зосередження, збирання, згромадження когось, чогось. Противостресове дихання свідоме керування диханням, використовуючи його для заспокоєння нервової системи, для зняття м’язового або психічного напруження
Прийоми подолання і профілактика стресу та професійного «вигорання»Аналіз власної професійної ситуації, через сигнали, які попереджують про стрес: втомлений вигляд, байдуже ставлення до життя, хворобливість; неадекватне сприйняття гумору, роздратованість, недружелюбність, недовірливість; велика кількість помилок через неуважність, знижені кількісні та якісні показники роботи, нечіткий, незв'язний характер усних або письмових доповідей.
Підсумок Отже, будь-яка нова життєва ситуація може викликати стресовий стан, але не кожний стан є критичним, окрім горя, нещастя, виснаження, які супроводжуються порушенням адаптації, контролю, перешкоджають самоактуалізації особистості. Г. Сельє говорив: «Не слід боятися стресу. Його не буває тільки у мертвих. Стресом потрібно керувати, і тоді ви відчуєте аромат і смак життя».
Вправа “Остання гра”Вам необхідно вибрати одну пару з тверджень і по черзі закінчити речення, без коментарів та дискусій. Найкраще на уроці було…. Гірше за все у мене вийшло…Найцікавіше на уроці було… Найгірше на уроці було…Я хотів би більше… Краще за все у мене вийшло… Мені сподобалося…
Домашнє завдання. Вивчити §25, виконати одне із запропонованих завдань:- скласти життєву ситуацію та знайти шляхи уникнення ефекту самопідтримки стресу; написати есе на тему «Чи має рацію Сельє, коли радить сприймати стрес як аромат і смак життя»;- скласти правила врівноваженої людини.