Презентація "БОЛГАРІЯ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД ( 1918-1939 РР.)"

БОЛГАРІЯ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД ( 1918-1939 РР.)1

Міжвоєнний період (1918–1939 рр.) був важливим етапом в історії Болгарії, коли країна стикалася з серйозними викликами після Першої світової війни. Нейнський мирний договір наклав на Болгарію важкі умови, що вплинули на її внутрішню політику, економічний розвиток і міжнародне становище. Політична нестабільність та економічні труднощі стали невід'ємною частиною життя країни, водночас відбувся культурний розвиток, який сприяв формуванню національної ідентичності в ці непрості роки.

1. Внутрішнє і зовнішнє становище Болгарії після Першої світової війни. Нейнський мирний договір. Після поразки в Першій світовій війні Болгарія зіткнулася з серйозними внутрішніми та зовнішніми труднощами. Болгарія була на боці Центральних держав і зазнала серйозних наслідків: Зовнішнє становище: Нейнський мирний договір, підписаний 27 листопада 1919 року, наклав на Болгарію важкі територіальні втрати та репарації. Болгарія втратила території на користь сусідніх країн: Південну Добруджу (Румунія), Західну Фракію (Греція), і частини Македонії (Югославія). Це суттєво обмежило вихід до моря та стратегічні переваги. Країна зобов'язувалася скоротити армію до 20 тисяч солдатів і виплачувати великі репарації. Внутрішнє становище: Політична нестабільність, економічний колапс, голод, безробіття та соціальні заворушення стали невід’ємною частиною життя. Суспільство було незадоволене правлячими колами, а військові та селянські рухи набували сили.

2. Політичне життя країни в міжвоєнний період. Політична ситуація в Болгарії у міжвоєнний період була дуже нестабільною:1920-ті роки: Національна криза призвела до зростання соціального напруження. В 1923 році стався державний переворот, коли владу захопив Олександр Цанков. Його режим підтримував праві націоналістичні сили та був жорстко репресивним, особливо щодо комуністів і аграрних лідерів. Це період політичної диктатури.1930-ті роки: Після політичного хаосу та переворотів, в 1935 році до влади прийшов цар Борис III, який запровадив особисту владу (абсолютну монархію). Він провів реформи з метою стабілізації країни та економічного відновлення, але зберігав авторитарний контроль. Болгарія підтримувала нейтралітет у зовнішній політиці, намагаючись балансувати між провідними європейськими державами.

3. Соціально-економічний розвиток Болгарії у 20-30-і рр. Економічний розвиток Болгарії після Першої світової війни був складним:1920-ті роки: Країна намагалася відновити економіку після війни і впроваджувати реформи. Агресивна політика земельних реформ призвела до появи дрібних фермерських господарств, але вони часто були неефективними. Болгарія залишалася аграрною країною з обмеженою промисловістю.1930-ті роки: Велика депресія сильно вплинула на Болгарію, спричинивши ще більше зубожіння сільського населення. Уряд намагався стимулювати індустріалізацію через державні проєкти, але економіка все ще залежала від сільського господарства. Водночас відбулося покращення транспортної та інфраструктурної систем, але промисловий сектор залишався слабо розвиненим.

4. Болгарська культура. Міжвоєнний період став важливим етапом у розвитку болгарської культури: Література: Болгарська література у цей час переживала розквіт. З'являються твори, які висвітлювали соціальні та політичні проблеми того часу. Серед видатних письменників – Гео Мілев, Йордан Йовков, Елісавета Багряна, які відображали драматизм епохи. Мистецтво і архітектура: Міжвоєнний період характеризується розвитком модернізму в мистецтві та архітектурі. Художники зверталися до нових форм і стилів, намагаючись переосмислити національну ідентичність у складний для країни період. Музика: Болгарська національна музика також розвивалася, зокрема завдяки впливу фольклору, що формував унікальну болгарську музичну традицію.

У міжвоєнний період (1918–1939 рр.) Болгарія опинилася у складній ситуації, як на внутрішньому, так і на зовнішньому рівнях. Після Першої світової війни Нейнський мирний договір наклав на країну важкі територіальні втрати і репарації, що посилило внутрішню політичну нестабільність. Політичне життя було позначене переворотами, диктатурою та авторитарним режимом царя Бориса III. Економіка залишалася переважно аграрною, хоча були спроби індустріалізації. Попри всі труднощі, болгарська культура продовжувала розвиватися, збагачуючи національну літературу, мистецтво та музику.

Список використаної літератури: 1. Бакалов, Г. История на България в два тома. Софія: Наука і Изкуство, 2003.2. Пантев, А. С. История на нова България. Софія: Издателство "Захарий Стоянов", 2002.3. Димитров, И. Ньойският мирен договор и неговите последици за България. Софія: Университетско издателство „Св. Климент Охридски“, 1999.4. Тодорова, М. България и Балканите между двете световни войни. Софія: Българска Академия на Науките, 1995.5. Петков, И. Политическата история на България в периода между двете световни войни. Софія: Народна просвета, 1970.6. Жечев, Н. Българската култура между двете световни войни. Софія: Академично издателство "Марин Дринов", 1997.

Дякую за увагу !