Презентація "Боротьба з гельмінтозами"

Боротьба з гельмінтозами

Гельмінти та гельмінтологія. Паразитичних червів називають гельмінтами, а науку, що їх вивчає,- гельмінтологією. Згідно з даними ВООЗ, приблизно половина населення нашої планети заражена тим чи іншим гельмінтом.

Сисуни. Сисуни – це клас плоских червів. Налічується близько 4 тис. видів. Всі види – паразитичні організми. Тіло червів покрите щільною оболонкою - кутикулою, є органи прикріплення: гачки, присоски тощо. Добре розвинена статева система. Складні цикли розвитку дають змогу паразитам проникати в тіла хазяїв, яких може бути декілька, й успішно розселятися. До сисунів належать печінковий сисун, котячий сисун (котяча двоустка), кров’яний сисун (кров’яна двоустка) та інші види. Сисуни уражають переважно органи травного тракту.печінковий сисункотячий сисункров’яний сисун

Фасціольоз. Збудник: печінковий сисун. Шляхи зараження: через травний тракт під час споживання водних рослин або овочів, политих водою з водойм, де живуть проміжні хазяї сисуна. Паразитує в печінці та жовчних протоках людини та тварин (корови, вівці, кози, свині тощо)Заходи профілактики: миття овочів перед споживанням, уживання тільки кип’яченої води з природних водойм

Шистосомоз. Збудник: шистосоми (кров’яні сисуни)Шляхи зараження: личинки проникають через шкіру під час купання, прання білизни в природних водоймах, роботи на зрошуваних полях тощо. Заходи профілактики: дотримання правил особистої гігієни, вживання лише кип’яченої води з природних водойм;Шистосоми уражають вени кишкового тракту та сечовидільної системи. Шистосомоз є хворобою тропічних регіонів.

Опісторхоз. Збудник: котячий сисун. Шляхи зараження: через травний тракт у процесі споживання риби, яка є одним із проміжних хазяїв паразита. Паразитує в печінці, жовчних протоках, а також в протоках підшлункової залози. Заходи профілактики: вживання в їжу тільки добре термічно обробленої або сильно просоленої риби. А. Статевозріла особина: 1 - ротовий присосок. Б. Цикл розвитку котячого сисуна: 1 - яйце; 2 - стадія розвитку в тілі молюска; 3 - перший проміжний хазяїн — молюск бітинія; 4 — другий проміжний хазяїн — прісноводна риба; 5 - остаточний хазяїн - рибоїдні ссавці та людина

Стьожкові черви. Паразитичних види, які живуть у кишечнику різних тварин і людини. Представники: бичачий ціп’як, свинячий ціп’як, стьожак широкий, ехінокок. Тіло вкрите кутикулою, складається з голівки, шийки та члеників, яких може бути понад 1000. У дорослих червів, котрі живуть у кишечнику, постійно утворюються нові членики, а зрілі, заповнені яйцями, виводяться назовні з фекаліями. За добу назовні від однієї особини виходять мільйони яєць.

Ехінококоз. Збудник: ехінокок. Шляхи зараження: через травний тракт, коли яйця потрапляють до рота з немитих рук Заходи профілактики: дотримання правил особистої гігієни. Для ехінокока людина є не остаточним ним, а проміжним хазяїном. Його остаточні хазяї - представники родини Собачі. Тому цей паразит в організмі людини оселяється не в кишечнику, а в інших органах (печінці, мозку тощо) у вигляді фіни, що суттєво погіршує їхній стан і може стати причиною смерті. Фіни ехінокока

Дифілоботріоз. Збудник: стьожак широкий. Шляхи зараження: під час поїдання зараженої риби, яка є одним із проміжних хазяїв цього паразита. Заходи профілактики: вживання в їжу тільки добре термічно обробленої або сильно просоленої риби. Остаточний хазяїн – людина або тварини, які живляться рибою. Життєвий цикл стьожака широкого

Теніаринхоз. Збудник: бичачий ціп’як. Шляхи зараження: під час уживання зараженого м’яса великої рогатої худоби, яка є проміжним хазяїном цього паразита. Остаточний хазяїн: людина. Заходи профілактики: вживання в їжу лише добре термічно обробленого м’яса. Життєвий цикл бичачого ціп’яка

Теніоз. Збудник: свинячий ціп’як. Шляхи зараження: під час уживання зараженого м’яса свиней, які є проміжним хазяїном цього паразита. Остаточний хазяїн: людина. Заходи профілактики: вживання в їжу тільки добре термічно обробленого м’яса Життєвий цикл свинячого ціп’яка

Круглі черви. Серед круглих червів є такі паразити людини, як гострики, трихінели, філярії, аскариди. Деякі з них завдають досить незначної шкоди людині, і зараження ними майже непомітне. Інші (наприклад, аскариди і трихінели) можуть становити велику небезпеку і навіть призводити до загибелі людей.

Аскаридоз. Збудник: аскарида людська. Шляхи зараження: через рот під час споживання овочів або через немиті руки. Заходи профілактики: дотримання правил особистої гігієни. Аскариди спричиняють тяжке захворювання, унаслідок якого організм отруюється виділеннями аскарид, потерпає від нестачі поживних речовин. Аскарида живе в кишечнику людини, вона не має органів прикріплення, тому весь час рухається проти плину рідини.

Трихінельоз. Збудник: трихінела. Шляхи зараження: під час уживання зараженого м’яса свиней або диких тварин (кабанів, ведмедів тощо)Заходи профілактики:вживання в їжу тільки добре термічно обробленого м’яса

Ентеробіоз. Збудник: гострики. Шляхи зараження: через рот у процесі споживання їжі немитими руками. Заходи профілактики: дотримання правил особистої гігієни. Гострики є дрібними гельмінтами до 12 мм завдовжки. Вони є одним із найбільш поширених видів. Найчастіше гострики уражають дітей, оскільки ті не так ретельно дотримуються правил особистої гігієни. Життєвий цикл гострика

Які захворювання викликають зображені гельмінти? Назвіть шляхи зараження ними.