Атмосфера - це повітряна оболонка Землі, пов'язана з нею силою тяжіння і тому бере участь у її добовому і річному русі. Це верхня і найменш щільна з усіх оболонок. Повітря - природна суміш газів, з яких складається атмосфера Землі. Спочатку це слово виникло для опису повітря планети Земля, ще в ті часи, коли інші планети мало цікавили людство і тому нині воно все ще вживається саме в такому значенні.
Тропосфера – нижній (приземний) шар атмосфери. Його товща над полюсами становить 9 км, в середніх широтах – 11 км, над екватором – до 18 км. Тропосфера є найщільнішим шаром: у ній зосереджено близько 80 % всієї маси повітря. У тропосфері знаходиться майже вся водяна пара, з якої утворюються хмари, а потім і опади. Тому саме в тропосфері формується погода Землі. Стратосфера розміщується над тропосферою і простягається до висоти в 55 км. Повітря там дуже розріджене. В ньому майже немає домішок і водяної пари. Тому хмари, як правило, відсутні. На висоті 20–30 км концентрується газ озон, утворюючи озоновий шар. Він поглинає смертоносне ультрафіолетове проміння Сонця, згубне для всього живого на Землі.
Мезосфера — шар атмосфери між стратосферою та термосферою на висотах 50-80 км. Характеризується зниженням температури від 0° до –90°С. Головним енергетичним процесом у мезосфері є поглинання сонячного випромінювання озоном, вуглекислим газом, водяною парою та розсіювання ультрафіолетового випромінювання молекулами кисню. У верхніх шарах мезосфери завершує свій шлях більшість метеорних тіл. Там же іноді спостерігається досить рідкісне явище — сріблясті хмари — утворення яких залишається не до кінця зрозумілим.
Термосфера — шар атмосфери планети, вищий за мезосферу, у якому відбуваються основні процеси поглинання та перетворення короткохвильового сонячного випромінювання. У земній атмосфері починається на висоті 80-90 км і тягнеться до термопаузи на висоті 400—800 км. Температура повітря в термосфері зростає від 200 K до 500—2000 K залежно від міри сонячної активності. Причиною є поглинання ультрафіолетового та рентгенівського випромінювання Сонця на висотах 150—300 км, обумовлене іонізацією атмосферного кисню. У нижній частині термосфери зростання температури значною мірою обумовлене енергією, що виділяється при рекомбінації (об'єднанні) атомів кисню в молекули (при цьому на енергію теплового руху часток перетворюється енергія сонячного УФ-випромінення, поглинена раніше під час дисоціації молекул O2). На високих широтах важливим джерелом надходження тепла є джоульова теплота, що виділяється електричними струмами магнітосферного походження. Це джерело викликає значне, але нерівномірне розігрівання верхньої атмосфери в приполярних широтах, особливо під час магнітних бурь.
Задача. Визначте температуру повітря на г. Говерла (2061м), Якщо біля підніжжя вона становить 16˚С16 ˚с2061 м. Розв’язання: Відомо, що при піднятті на 1 км температура знижується на 6˚СЯкщо 1 км = 6 °С,то 2,061 км = Х °С. Х = 2,061 × 6 / 1= 12,366 °С. Біля підніжжя 16 °С, значить на висоті 2061 м вона становитиме: 16 – 12,366 = 3,634 °С. Відповідь: 3,634 °С
Значення атмосфери. Без атмосфери життя на нашій планеті було б неможливим. Завдяки кисню, що міститься у повітрі, дихають всі організми на Землі. Тільки одній людині на добу потрібно близько 11 000 л (залізнична цистерна) повітря. Атмосфера вберігає Землю від надмірного нагрівання сонячними променями вдень і сильного охолодження вночі. Тому її порівнюють з невидимою ковдрою, яка вкриває планету, зберігаючи тепло. Прозора повітряна оболонка слугує Землі... бронежилетом. Так, саме повітря захищає Землю від метеоритів. Більшість з них згоряє в атмосфері, не долітаючи до поверхні. Це явище – “падаючі зорі” – добре видно літньої зоряної ночі.
Вивчення атмосфери. Вивченням атмосфери займається наука метеорологія. Про стан атмосфери і її зміни найближчим часом потрібно знати практично всім людям. Але особливо це важливо для тих, хто працює на транспорті (на флоті, в авіації), в сільському господарстві. Для спостереження за станом атмосфери в різних куточках планети розміщені тисячі метеорологічних станцій. У важкодоступних місцях (високо в горах, пустелях, полярних районах) діють автоматичні радіометеорологічні станції. В океанах вони встановлені на плавучих платформах (буйках), що утримуються якорями. Досліджують атмосферу також і з науково-дослідницьких суден. Науково-дослідне судно. Метеостанція
У наш час досліджують не тільки приземні, а й високі шари. Для цього застосовують спеціальну техніку. До висоти 40 км піднімаються повітряні кулі, до яких прилаштовані прилади. Вони відмічають температуру, вологість і переміщення повітря на різних висотах. Ще вище, до 120 км піднімаються метеорологічні ракети. Метеорологічні супутники, що оснащені теле- і фотоапаратурою, з висоти 900 км передають на Землю повідомлення про хмарність, межі снігового покриву на поверхні, забруднення повітря. Метеорологічна ракета. Метеорологічний спутник
Підсумок уроку. Атмосфера – повітряна оболонка Землі, що складається із сумішів газів, водяної пари та домішок. У вертикальному напрямку в атмосфері виокремлюють кілька шарів. Нижній, найбільш щільний шар називається тропосферою. У стратосфері лежить шар озону, що оберігає живі організми від ультрафіолетової радіації. Атмосфера відіграє найважливішу роль у забезпеченні життя на нашій планеті.
Використані джерелаhttps://vseosvita.ua/library/konspekt-uroku-budova-atmosferi-vlastivosti-povitra-v-troposferi-5772.htlhttps://geographer.com.ua/content/zadachi-na-zminu-temperatury-povitrya-z-vysotoyuhttps://geomap.com.ua/uk-g6/761.htmlhttps://subject.com.ua/lesson/geographic/klas6/35.html