Презентація "ЧЕХОСЛОВАЧЧИНА В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД (1918-1939 РР.)"

ЧЕХОСЛОВАЧЧИНА В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД (1918-1939 РР.)1

1. Створення держави чехів і словаків. Політичний розвиток країни 1920-1939 pp. Створення Чехословаччини: Чехословаччина була проголошена 28 жовтня 1918 року, після розпаду Австро-Угорської імперії. Основною особою, відповідальною за створення держави, був Томаш Масарик, який став першим президентом. Держава об'єднала чехів і словаків, які до цього були частинами різних імперій. Це об'єднання стало можливим завдяки підтримці союзників під час Першої світової війни. Політичний розвиток: У 1920 році була ухвалена Конституція, яка проголосила Чехословаччину парламентською республікою. Вона включала принципи демократичного представництва, розподілу влади та захисту прав меншин. У 1925 році відбулися парламентські вибори, які призвели до утворення стабільного уряду на чолі з партією "Чехословацька національна соціалістична партія". Протягом 1920-х і 1930-х років Чехословаччина стала однією з найбільш стабільних демократій у Центральній Європі, незважаючи на політичні кризи та економічні проблеми.

2. Чехословацька економіка в міжвоєнні роки. Чехословаччина успадкувала розвинену промисловість від Австро-Угорщини, зокрема машинобудування, текстильну та хімічну промисловість. У 1920-1930-х роках відбувся економічний бум. Промислове виробництво зросло, а рівень життя населення підвищився. Однак Велика депресія 1929 року вплинула на економіку Чехословаччини. Безробіття зросло, а економічне зростання сповільнилося. Уряд вживав заходів для підтримки економіки, але криза призвела до політичної нестабільності.

3. Чехословаччина в системі міжнародних відносин. Мюнхенська змова. Чехословаччина в міжвоєнний період підтримувала тісні зв’язки з Францією та Радянським Союзом, уклавши військові союзи. Чехословаччина ставала важливим фактором у центральноєвропейській безпеці, протистоячи зростаючій загрозі з боку Німеччини. У 1938 році, під час Мюнхенської змови, Великобританія та Франція погодилися на відчуження Судетської області Чехословаччини на користь Німеччини без участі чехословачських представників. Мюнхенська змова стала великим ударом для чехословачської демократії та призвела до подальшої агресії з боку Німеччини.

4. «Друга Чехословацька республіка» та її занепад. Після Мюнхенської змови в 1939 році Чехословаччина втратила території, що призвело до створення "Другої Чехословацької республіки", яка була менш стабільною. Словаччина проголосила автономію і стала фактично під контролем Німеччини. У березні 1939 року була проголошена незалежність Словаччини, яка підтримувала гітлерівський режим. Чехія залишилася під контролем Німеччини, що означало повний занепад Чехословаччини як незалежної держави.

5. Чеська і словацька культура. В міжвоєнний період культура Чехословаччини процвітала. Розвивалися література, живопис, архітектура та театр. Знаковими фігурами в літературі стали Франц Кафка, Кундера та інші, які формували чеську літературу. Словацька література також здобувала популярність завдяки таким авторам, як Ярослав Галард. У сфері живопису відзначалися художники, такі як Альфонс Муха, який відомий своїми плакатами в стилі арт-нуво. Культурний розвиток підкреслював національну ідентичність і прагнення до незалежності, яке було особливо важливим у контексті політичних викликів.

Висновок. Чехословаччина в міжвоєнний період (1918-1939 рр.) стала свідком значних політичних, економічних і культурних змін, які визначили її місце в історії Центральної Європи. Створення незалежної держави чехів і словаків стало важливим кроком у реалізації національних прагнень, а політичний розвиток, зокрема становлення демократичної системи, свідчить про прагнення до стабільності і розвитку. Економічний ріст у 1920-х роках засвідчив можливості країни, проте Велика депресія 1929 року показала вразливість чехословацької економіки, що призвело до соціальних і політичних труднощів. У міжнародних відносинах Чехословаччина прагнула забезпечити свою безпеку, однак Мюнхенська змова 1938 року виявилася трагічною втратою, яка передбачила занепад держави."Друга Чехословацька республіка" стала свідком подальшого розколу країни та зростання впливу Німеччини, що остаточно призвело до втрати незалежності. Незважаючи на ці труднощі, культурний розвиток у Чехословаччині процвітав, демонструючи стійкість нації та її прагнення до самовираження. Отже, міжвоєнний період Чехословаччини був часом великих досягнень і глибоких криз, які визначили подальшу долю країни. Досвід Чехословаччини в цей період є важливим уроком для сучасних демократій, що прагнуть до стабільності та розвитку в умовах зовнішніх і внутрішніх викликів.

Список літератури 1. Гринько, О. (2013). **Чехословаччина 1918-1938 рр.: політика, економіка, культура**. Львів: Видавництво ЛНУ ім. І. Франка.2. Кучер, В. (2008). **Чехословаччина в системі міжнародних відносин: 1918-1939**. Харків: Фоліо.3. Чубай, А. (2007). **Культурна спадщина Чехословаччини в міжвоєнний період**. Одеса: Астропринт.4. Мартинюк, Н. (2014). **Велика депресія та її вплив на економіку Чехословаччини**. Дніпропетровськ: Дніпропетровський національний університет.5. Завада, Ю. (2016). **Мюнхенська змова 1938 року: причини та наслідки для Чехословаччини**. Київ: Видавництво «Критика».6. Бурковський, В. (2019). **Чехословацька культура в міжвоєнний період: впливи та традиції**. Львів: ПАІС.7. Ковальчук, С. (2012). **Історія Чехословаччини: від утворення до занепаду**. Київ: Інститут історії України.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ !