Символіка регіону Герб У срібному полі чорний двоглавий орел з червоними лапами і язиками, золотими очима й озброєнням (дзьоби та кігті), на головах – по золотій відкритій короні, а на грудях синій щиток із золотим оздобленням, на якому золотий знак засновника Великого князівства Чернігівського Мстислава Володимировича (1024 р.). Це герб Чернігово-Сіверщини з 1635 р., тобто єдина і найдавніша земельна гербова емблема Лівобережної України. Орел – символ влади, могутності, сміливості й швидкості, великодушності й прозорливості. Корона розміщена у верхній частині щита і символізує суверенітет, єдиновладдя, незалежність.
Символіка регіону Прапор Прямокутне зелене полотнище зі співвідношенням сторін 2:3, посередині якого проходить біла горизонтальна смуга (шириною 1/5 ширини прапора), а у верхньому від древка білому квадраті зображено герб області. На прапорі дві зелені смуги означають дві основні географічні зони області – Полісся й Лісостеп, а біла смуга уособлює річку Десну, яка їх розділяє.
Історія формування областіВ сучасних кордонах Чернігівська область утворена 15 жовтня 1932 року. За площею це одна з найбільших областей України, вона посідає друге місце серед усіх областей та ( тимчасово анексованої автономної республіки Крим). Територія займає 31,9 тис.км2 (5,3% території України). Перші сліди людності на території Чернігівщини належать середньому палеоліту (стоянки над Десною – Пушкарівська і Мізинська, в Новгород-Сіверському та в Журавці над р. Удаєм).
Історія формування областіУ 11 ст. утворилося Чернігівське Князівство. У 1650-их роках Чернігівщина була тереном україно-московської війни. Після ліквідації Катериною ІІ Запорізької Січі та козацького самоврядування в 1775 р. було скасовано полкове адміністративно-територіальне ділення, і Чернігівщина увійшла до складу Чернігівського і Новгород-Сіверського намісництв (1782–96 рр.), Малоруської губернії (1797–1802 рр.), з 1802 г.– Чернігівської і Полтавської губерній.
Історія формування областіУ першій половині 19 ст. відбулися деякі зміни в економічному стані Чернігівщини: збільшилася площа під технічні культури, зокрема, тютюн, коноплю, цукровий буряк. На початку 20 ст. Чернігівщина перебувала у незадовільному соціально-економічному стані. Селянство становило 90% населення, але воно володіло тільки 42% всіх земель. Протягом 1917–1920 років влада переходила то до представників Рад робітничих, селянських і солдатських депутатів, то до прихильників Центральної Ради, гетьмана П. Скоропадського, або ж підпадала під окупацію військ Денікіна чи німців. У січні 1918 р. була встановлена Радянська влада.
Історія формування області1939 р. відокремлено з Чернігівської області Сумську область. Фашистська окупація Чернігова тривала з 9 вересня 1941 по 21 вересня 1943 року. 1991 року Чернігівська область – складова частина незалежної України. У вересні 1992 року в Чернігові відбулися торжества з нагоди 1300-річчя міста.
Більша частина території Чернігівської області належить Придніпровській низовині, південно-східна частина відноситься до краю Полтавської рівнини. Рельєф, в основному, – низинна рівнина (поліська частина) та хвилясто-яружна в межах лісостепової частини області. Наддеснянська вододільна рівнина в окремих пунктах досягає висоти 220 м. Великий вплив на формування рельєфу мали води часів дніпровського зледеніння, й тому тут переважають його водногенетичні форми. Льодовикові та водно-льодовикові форми рельєфу представлені моренними горбами, моренними рівнинами (східна частина Полісся). Природа регіону
Природа регіону. На території області чимало річок. В цілому на території області налічується 1570 річок різної довжини. Загальна довжина річкової мережі річок – 7017 км. Усі вони належать до басейну Дніпра. Основними водними артеріями Чернігівщини є Дніпро та Десна з найбільшими притоками Сеймом, Сновом і Остром. Всі вони належать до рівнинних річок. В області налічується 26 великих та десятки малих озер. В області налічується понад 400 боліт. Загальна площа становить 95,7 тис.га, або 3% території області.
Природа регіону. Чернігівська область знаходиться в межах поліської та лісостепової зон Придніпровської низовини. На півночі області переважають змішані ліси (68% території області) і лише на півдні зустрічаються ділянки лісостепу. Лісами зайнято 21% загальної території області. Основні лісові масиви знаходяться на півночі області, на правобережжі Десни. У лісах переважають молоді та середньовікові дерева. Серед порід поширені сосна, дуб, ялина, береза, осика, вільха, липа, клен. Тваринний світ області виділяється багатством і різноманітністю, для нього характерні представники як лісової, так і степової фауни, є акліматизовані види тварин. В області мешкають понад 70 видів ссавців, 289 видів птахів, 7 видів плазунів, 11 видів земноводних, біля 40 видів риб.
Корисні копалини. На території області налічується 428 родовищ різноманітних корисних копалин, серед яких 194 можуть розроблятися. Мінерально-сировинний потенціал регіону на 66,7% складається з паливно-енергетичних корисних копалин – нафти, природного газу, торфу; 30,3% належить будівельній сировині, 3% – решті.
Природні ресурси. Розвідано понад 300 родовищ з 16 видіврізних корисних копалин. Одне з найбільшихв Україні родовищбішофіту50,9 % - паливно-енергетичні38,3 % - сировина для виробництвабудівельних матеріалів9,82 % - прісні і мінеральні води0,9 % - нерудні корисні копалинидля металургії та бішофіт. За показником лісистості (20,7%) областьзнаходиться на 9 місці серед регіонів. України. Чернігів