Рі́вненська о́бласть (до 1991 року — Ровенська область) — область в Україні. Розташована на північному заході країни. Площа області становить 20,1 тис. км² (3,3 % площі території України). Населення 1 154,2 тис. осіб (на 1 січня 2011 року). Центр області — місто Рівне. Утворена 27 листопада 1939 року
Географічне розташування
Рівненська область розташована в північно-західній частині України й займає територію 20,1 тисячі квадратних кілометрів. Територія області розташована між 50°01' та 51°58' північної широти й між 25°01' та 27°38' східної довготи. Протяжність області з півночі на південь 215 км, а із заходу на схід — 186 км. Межує на півночі з Берестейською та Гомельською областями Білорусі, на сході з Житомирською, на південному сході з Хмельницькою, на півдні з Тернопільською, на південному заході із Львівською, на заході з Волинською областями.
Рельєф
За висотою своєї поверхні область поділяється на північну частину, яка розташована в межах Поліської низовини, у тому числі Клесівської рівнини, (переважні висоти 140—180 м, мінімальна висота 134 м у долині річки Горинь), та південну частину, яка розташована на Волинській височині (переважні висоти 200—300 м). Найвищими її ділянками, що піднімаються понад 300 м, є Повчанська височина (до 361 м), Мізоцький кряж (до 342 м), а також Рівненське плато і Гощанське плато. На крайньому півдні в межі області заходять схили Подільської височини, зокрема Вороняки, де поблизу села Дружба розташована найвища точка Рівненщини — 372 м.
Водні ресурси
Річки
Всього в області налічується 171 річка завдовжки понад 10 км. Усі вони належать до басейну Дніпра. Головною водною артерією є річка Горинь (довжина в межах області 386 км) зі своєю найбільшою притокою Случчю. З інших значних річок на Рівненщині протікають Стир, Льва, Ствига, на крайньому північному заході — Прип'ять.
Водойми
В області понад 500 озер різного походження (карстові, заплавні та інші). Загальна площа озер складає понад 260 км². Серед них — Нобель, Біле, Острівське Велике Почаївське. Збудовано 31 водосховище (найбільші — Хрінницьке, Млинівське, Боберське) та понад 300 ставків.
Природні ресурси
Понад 850 тисяч гектарів становить площа лісового фонду області, а загальний запас деревини становить 103 мільйони кубометрів. На Рівненщині є понад 100 родовищ 14 видів корисних копалин. Рівненщина — європейський монополіст базальту. Рівненська область має великі запаси бурштину.
Історія
Передісторія
Територія нинішньої Рівненської області була заселена ще з доби пізнього палеоліту, тобто приблизно 40-10 тисяч років тому. Про це свідчать численні археологічні знахідки. На теренах області виявлено близько 100 залишків стародавніх поселень та могильників.
У VI-VII століттях край населяло плем'я дулібів-волинян. Наприкінці Х століття Волинь, у тому числі й Рівненщина, входила до Володимирського князівства. Визначну роль в історії краю відіграли Дорогобуж і Пересопниця, які в XI-XII століттях були центрами удільних князівств. До 1283 року належить перша письмова згадка про місто Рівне, коли тут відбулася битва польських та литовських військ. Після 1340 року територія нинішньої Рівненської області відійшла до складу Великого князівства Литовського.
У 1506 році маршалком Волинської землі був Федор (Федько) Янушкевич, а з 1507 р. Острозький Костянтин Іванович. 1576 року в Острозі князь Костянтин-Василь Острозький, син Костянтина Івановича, заснував слов'яно-греко-латинську Академію — перший в Україні і в Східній Європі вищий навчальний заклад. До 1629 року належить перший відомий перепис населення Волинського воєводства. Найбільшими містами на той час були Острог, Корець, Степань, Рівне, Дубно. У середині XVII століття територія Рівненської області була охоплена визвольною війною під проводом гетьмана Богдана Хмельницького. У 1793 році, після підписання російсько-пруського договору, частина території Рівненщини увійшла до складу Росії.
На початку квітня 1919 року у Рівному перебував уряд Української Народної Республіки. За Ризьким мирним договором 1921 року територія Рівненщини відійшла до складу Волинського воєводства Польщі.
Сучасна історія
Після приєднання Західної України до УРСР Указом Президії Верховної Ради СРСР від 4 грудня 1939 року було утворено Рівненську область. У роки Другої світової війни під час окупації місто Рівне було центром райхскомісаріату «Україна». На теренах краю в роки гітлерівської окупації активно діяли українські патріоти, що об'єдналися в Українську Повстанську Армію. 2 лютого 1944 року — звільнення Рівного радянськими військами.
Адміністративно-територіальний устрій
Адміністративно-територіально Рівненська область поділяється на 16 районів, 1031 населений пункт.
Загальна інформація
Адміністративний центр області — місто Рівне.
У складі області:
У системі місцевого самоврядування:
Райони
№ |
Назва |
Адм. центр |
Адм. устрій |
1 |
м. Березне |
||
2 |
смт Володимирець |
||
3 |
смт Гоща |
||
4 |
смт Демидівка |
||
5 |
м. Дубно |
||
6 |
м. Дубровиця |
||
7 |
смт Зарічне |
||
8 |
м. Здолбунів |
||
9 |
м. Корець |
||
10 |
м. Костопіль |
||
11 |
смт Млинів |
||
12 |
м. Острог |
||
13 |
м. Радивилів |
||
14 |
м. Рівне |
||
15 |
смт Рокитне |
||
16 |
м. Сарни |
Міста обласного значення
Міста районного значення
№ |
Місто |
Входження |
1 |
||
2 |
||
3 |
||
4 |
||
5 |
||
6 |
||
7 |
Економіка
Рівненська область — інвестиційно привабливий регіон, низка мультинаціональних компаній вже працюють в області: Verallia (Франція, виробництво скловиробів), Raiffeisen Group (Австрія, хімічна промисловість (добрива)), Dickerhoff (Німеччина, будівельні матеріали), Морган Феніче (США, виробництво м'яких меблів), Metro (Німеччина, оптова торгівля), Sorbes (Швейцарія, виробництво дерев'яних плит і ДСП), ODEK (Голландія, виробництво фанерної продукції), BeVur (Білорусь, пошиття одягу), Bag (Німеччина, видобування щебеню), Lafarge (Франція, будівельні матеріали), LichtnerBeton (Німеччина, будівельні матеріали), Fapomed (Португалія, медичне обладнання) та інші[3].
В економіці області переважають галузі електроенергетики, хімічної, легкої, лісової, деревообробної, харчової промисловості, виробництва будматеріалів, металообробки, машинобудування.
В області діє 225 промислових підприємств. На Рівненщині працює понад 680 сільськогосподарських підприємств різних форм господарювання. Торговельна галузь області — це понад 3500 крамниць. Підприємства області торгують з 44 країнами світу.
Агенція «ІнвестІнРівне» на замовлення Рівненськоїоблдержадміністрації підготувала промоційне відео про Інвестиційний потенціал Рівненської області.
Транспорт
Рівненська область, яка знаходиться в північно-західній частині України, вирізняється вдалим географічним розташуванням на перетині міжнародних транспортних магістралей (E373, E40, E85), близькістю до кордону з Європейським Союзом (ЄС) (100 км) та столиці України м. Києва (250 км), наявністю розвинутих автомобільної та залізничної мереж, а також міжнародного аеропорту здатного приймати всі типи літаків.
Область перетинають автомагістралі Київ—Варшава, Київ—Берестя, Київ—Львів, Львів—Житомир, Київ—Чернівці.
Експлуатаційна протяжність залізничних колій в області становить 588 кілометрів, протяжність автомобільних шляхів — 7535 кілометрів.
Демографія
На 1 лютого 2013 року чисельність населення Рівненської області — 1 157 117 осіб, в тому числі них 553 177 (47,8 %) міського та 603 940 тис. (52,2 %) сільського.
Для населення Рівненської області характерні значні міжрайонні відмінності у народжуваності та смертності. Найвищі показники народжуваності характерні для північних поліських районів — Рокитнівського — 22,3 на 1000 осіб у 2009 р. (середньоукраїнський показник — 11,3), Володимирецького — 21,6, Березнівського — 20,7, Сарненського — 19,0 та інших. Для цих же районів характерна і найнижча смертність — 12,0 у Сарненському районі (середньоукраїнський показник 15,3), Рокитнівському районі — 12,4, Березнівському — 13,4. Народжуваність у південних районах є меншою — від 8,9 у місті Острог та 11,5 у Демидівському районі до 15,2 у Корецькому. Загалом для всіх південних районів області, крім Рівненського та міст Рівне й Дубно, характерна депопуляція. Найбільше скорочується населення Демидівського району — 7,0 на 1000 осіб.
У 2007—2008 роках середня очікувана тривалість життя становила 68,9 року (чоловіки — 62,97, жінки — 75,36).
Трудові ресурси області становлять 54 % загальної кількості населення.
Національний склад населення Рівненської області станом на 2001 рік
№ |
Національність |
Кількість осіб |
% |
1 |
1 123 401 |
95,90 % |
|
2 |
30 129 |
2,57 % |
|
3 |
11 827 |
1,01 % |
|
4 |
2 031 |
0,17 % |
|
5 |
455 |
0,04 % |
|
6 |
364 |
0,03 % |
|
7 |
333 |
0,03 % |
|
8 |
314 |
0,03 % |
|
9 |
274 |
0,02 % |
|
10 |
252 |
0,02 % |
|
11 |
Інші |
2 065 |
0,18 % |
|
Разом |
1 171 445 |
100,00 % |
Найбільші населені пункти
Міські населені пункти з кількістю жителів понад 4,0 тисячі |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Релігія
Станом на 2011 рік в області зареєстровано 1484 релігійні громади. 66 % громад належать до православних церков.
Українська православна церква (УПЦ), підпорядкована Московській патріархії має — 634 громади. Громади УПЦ входять у дві єпархії (Рівненська з 311 громадами та Сарненська з 233 громадами). УПЦ МП в області має 13 монастирів, 2 духовно-пастирські училища. Православна церква України представлена Рівненсько-Острозькою єпархією і нараховує 431 громад.
Українська греко-католицька церква (УГКЦ) має у містах області 8 громад. Вони входять до Луцького екзархату. Римо-католицької церкви (РКЦ) представлена в області Рівненським деканатом Луцької дієцезії з 14 громадами.
Протестантські течії християнства об'єднують 411 громад області, які очолюються головними пресвітерами. Серед них найбільшою конфесією є Всеукраїнський союз церков християн віри євангельської — п'ятдесятників — 265 громад. Всеукраїнський союз церков євангельських християн-баптистів нараховує 119 громад. Адвентисти сьомого дня (АСД) у області мають 20 громад. У трьох адміністративних одиницях діють громади свідків Єгови. На Рівненщині також діє чотири релігійні місії протестантського спрямування («Світанкова зоря», «Добрий самарянин», «Пробудження», «Емануїл»), 2 громадські організації, що координують свою діяльність з протестантськими пресвітерами («Місія без кордонів», «Світло Євангелії»), 2 біблійні інститути протестантського спрямування, видавництво «Світанкова зоря».
Харизматичні організації представлені такими як Церква Повного Євангелія (4 громади), Церква Живого Бога (1 громада), Церква Ісуса Христа Святих останніх днів (1 громада), Товариство Свідомості Крішни (1 громада), Об'єднання хасидів (4 громади) та Рідна Українська Національна Віра (1 громада).
Відновлені єврейські громади у м. Рівному та Дубно. Їхньою діяльністю керує об'єднання юдейських релігійних організацій.