Презентація "Цікава Японія"

Сакура – японська вишня

Хризантема – символ Японії

Фудзіяма-найвища точка Японії

Японія – країна ікебани. Це традиційне мистецтво створення художніх композицій з квітів.

Японія – країна ієрогліфа. Ієрогліф – “священні письмена, викарбувані на камені”. Той, кому далося мистецтво ієрогліфу, досяг вершин вічності.

Кімоно – національний одяг

Орігамі – саморобки з паперу

Японія – країна мистецтва бонсай. Бонсаї передаються з покоління в покоління і вважаються національною цінністю.

Сумо – японське єдиноборство

Цунамі-велетенська океанська хвиля

Сад каміння

Мацуо Басьо.Хайку. Відображення японських уявлень про красу в поезії митця. Лаконізм форми і широта художнього змісту хайку. “З’ являйтесь, вірші, і такі, Які схожі були б не на мене, А на перші квіти сакури!” М. Басьо

Поговоримо про наступне: 1. Що таке “хайку”(хоку)? 2. Які теми притаманні жанру хайку? 3. Яка традиційна форма короткого японського вірша? 4. Як сприймати японську поезію: розуміти чи відчувати?

Наша мета: - поміркувати, в чому полягає сенс винятковості східної поезії; - довести, що три рядки хоку можуть віддзеркалити всю глибинну східну культуру; - розкрити характер жанру хоку, наголосивши на витонченості, емоційності та символічності поезії; - спробувати себе в різних видах діяльності, відчути радість відкриття; .

“Не йди по слідах прадавніх, але шукай те, що шукали вони…” Пізнаючи суть східної поезії, ми зможемо краще розуміти мистецтво і світову літературу, визначати істинні цінності життя, поважати культуру інших народів, а отже, стати освіченими людьми, яким відкриваються справжні скарби світу.

“Поезія – це луна в ущелині, місяць у воді, образ у дзеркалі, відблиск на поверхні… Слова вичерпують себе, але їх суть залишається.” Янь Юй

Пам'ятник Мацуо Басьо, одному з найвідоміших поетів хайку

Основні риси: Лаконізм - Відсутність рими Унікальный ритм : 17 складів (5+7+5) Тема – життя природи та людини Простота поетичної мови Недосказаність ХОКУ (хайку) – трирядковий ліричний вірш

Сезонні слова Весна: туман, серпанок, соловей, павутиння, квіти вишні, персика, жайворонок, метелик Літо: злива, зозуля, садіння рисової розсади, півонії, спека, прохолода, полудневий відпочинок Осінь: місяць, зірки,роса, збір урожаю, червоне кленове листя, хризантеми Зима: сніг, іній, лід, холод, теплий одяг, вогонь

«Цветок» Александр Пушкин Цветок засохший, безуханный, Забытый в книге вижу я; И вот уже мечтою странной Душа наполнилась моя: Где цвёл? когда? какой весною? И долго ль цвёл? И сорван кем, Чужой, знакомой ли рукою? И положен сюда зачем? На память нежного ль свиданья, Или разлуки роковой, Иль одинокого гулянья В тиши полей, в тени лесной? И жив ли тот, и та жива ли? И нынче где их уголок? Или уже они увяли, Как сей неведомый цветок?

Цветок засохший, безуханный, Забытый в книге вижу я,

Цветок засохший, безуханный, Забытый в книге вижу я, Увядшая любовь…

Головна ідея поезії – побачити в звичайному несподіване. Старий ставок! Жабка стрибне – Сплеск пролунає.

«Вдивляйтеся у звичайне - i побачите несподiване; вдивляйтесь у непривабливе - i побачите привабливе; вдивляйтеся в просте - i побачите складне; вдивляйтеся в мале­ i побачите велике. Вдивляйтеся, вслухайтеся, не проходьте повз. Головне ­- побачити прекрасне i не залишитися байдужим.!»