Презентація " Цитатний тренажер"

Цитатний тренажер

Не плач, не плач, Марусенько,Не плач, не журися. Та за свого миленького. Богу помолися.

«Засвіт встали козаченьки»Маруся Чурай

Той безперервно стягає поля,Сей іноземних заводить телят. Ті на ловецтво готують собак,В сих дім, як вулик, гуде від гуляк.

«Всякому місту — звичай і права»Григорій Сковорода

В тяжкі ярма. Орють лихо,Лихом засівають. А що вродить? Побачите,Які будуть жнива!

«І мертвим, і живим, і ненародженим...»Тарас Шевченко

Довбиш був багатий чоловік; він жив на самому кінці села, там, де глибокий яр входив у ліс вузьким клином.

«Кайдашева сім'я»Іван Нечуй-Левицький

Побачу ото неправильно писану афішу, вивіску або таблицю — і досади тобі на цілий день. А які жахливі афіші трапляються, як перекручують українську мову...

«Мина Мазайло»Микола Куліш

А шворку я петлею за руку запетлював. Як смиконув він зразу, якби був я не вхопився за човен, лазили б ото по мені раки.

«Сом»Остап Вишня

Прощайте. Йду поміж люди. Душа готова, струни тугі, наладжені, вона вже грає...

«Intermezzo» Михайло Коцюбинський

Я сама, синку, довго не могла звикнути, не по-нашому це. Але ж це ми тільки тут так. А як жили в селі... Тепер це містечко, Києвом зветься... Так там, та й у всіх наших селах тутешніх, хати білені зокола, як на Україні.

«Тигролови» Іван Багряний

Людина – натура творча. Людині треба, щоб її робота залишалася після неї самої жити. Тоді людина працюватиме так, як співає.

«Майстер корабля» Юрій Яновський

Хто в дикий вихор гопака. Втіляв життя назустріч степу,Й чия упевнена рука. Зміцняла сивого Мазепу.

"Уривок з поеми" Євген Маланюк

Вона ж, дурна, чогось була топилась,по тому ще й заслабла і злягла. А я кажу: чого ти причепилась?Чи ти його у власність набула?

«Маруся Чурай»Ліна Костенко

Лучче мені проміняти шаблю на веретено, аніж напасти вдвох на одного.

«Чорна рада»Пантелеймон Куліш

Я розпадаюся в чуття і не можу опертися настроєві сумному, мов креповий флер, якого позбутися мені не так легко. Зате, як пронесеться музика блиску, я подвійно живу.

«Valse Mélancolique» Ольга Кобилянська