Гарбуз це…Хоча ми часто вважаємо гарбуз овочем, насправді це фрукт! До певного дня це було спірне питання. Вихід із цієї дилеми вчені виявили, коли узгодили ботанічне визначення фруктів із визначенням продуктів харчування для овочів. Геніальний результат: фруктові овочі. Оскільки гарбуз виходить із запилюваної квітки, це фрукт відповідно до ботанічного визначення. Оскільки його вирощують тільки щорічно на грядці (або на балконі :), це овоч за визначенням їжі - логічний висновок: фруктові овочі. Гарбузи належать до родини гарбузових, до якої входять огірки, дині, кавуни, дині, та цукіні. Родом з Центральної Америки та Мексики, гарбузи вирощують у Північній Америці вже понад 5 000 років.
Історія свята. Щорічно 26 жовтня у США відзначається День гарбуза (Pumpkin Day). Але свято з кожним роком поширюється світом, бо прихильників цього смачного помаранчевого плоду багато і в інших країнах. Не дивно, що це свято зародилося саме у США, бо гарбуз є одним з символів американської нації. Ця традиція бере свій початок з тих далеких днів, коли перші пілігрими оселилися на континенті. Основною проблемою для них стала нестача їжі, яку вони змогли вирішити за допомогою вирощування гарбузів. З розвитком промисловості велика частина людей переселилася в міста, де гарбуз перестав посідати важливе місце в раціоні. Але повага до цього плоду збереглася у вигляді прикраси будинків на свято Усіх святих.
МЕТА СТВОРЕННЯ ПОДІЇМетою цього дня є поширення інформації про цілющі якості та цінність гарбуза для організму людини. Гарбуз – це джерело вітамінів та мінералів, корисних для нашого організму. Гарбузи відіграють важливу роль у різних культурних та кулінарних традиціях: Поживна сила. Гарбузи відомі своєю користю для здоров’я. Вони багаті на бета-каротин, антиоксидант, який організм перетворює на вітамін А. Крім того, вони багаті на клітковину, калій і вітамін С. Калій, що міститься в гарбузах, може позитивно впливати на кров’яний тиск, а високий вміст клітковини пов’язаний з різними перевагами для здоров’я, включаючи зниження ризику інсульту та захист від втрати м’язової маси. Кулінарна насолода. Гарбузи неймовірно універсальні на кухні. Їх можна запікати, варити, готувати на пару, робити пюре і навіть смажити. Будь то у вигляді пирогів, хліба, супів або смаженого насіння, гарбузи пропонують цілий ряд смачних варіантів. Культурне значення. Гарбузи є синонімом осені і невід’ємною частиною таких свят, як Хелловін та День Подяки. Вирізання ліхтариків є популярною традицією на Хелловін, а сам термін “ліхтар” вперше з’явився у 1837 році. Крім того, гарбузовий пиріг є основним десертом на День Подяки. В українській культурі особливе ставлення до гарбуза можемо побачити у пісні “Ходить гарбуз по городу”, що зображує гарбуза як голову плодово-овочевої родини. Символічне значення гарбуза під час сватання, що означає відмову дівчини, також є свідченням особливого статусу гарбуза в українських традиціях. Голова городини – гарбуз, достигає саме восени, у період сватань та весіль. Його авторитет незаперечний та вагомий, як і рішення про долю дівчини. Популярні вирази «піднести гарбуза», “гляди щоб вам гарбуза не піднесли” звучать і у сучасному світі, але часто вже у інших ситуаціях.
В Україні родина завжди була в пошані, а родинні стосунки теплими і щирими, що не заважало, між тим, інколи жартувати над ними. В українській культурі особливе ставлення до гарбуза можемо побачити у пісні “Ходить гарбуз по городу”, що зображує гарбуза як голову плодово-овочевої родини. Символічне значення гарбуза під час сватання, що означає відмову дівчини, також є свідченням особливого статусу гарбуза в українських традиціях. Голова городини – гарбуз, достигає саме восени, у період сватань та весіль. Його авторитет незаперечний та вагомий, як і рішення про долю дівчини. Популярні вирази «піднести гарбуза», “гляди щоб вам гарбуза не піднесли” звучать і у сучасному світі, але часто вже у інших ситуаціях. Пісня вважається народною. Та мало хто знає, що у цієї пісні є «батько» - маловідомий український поет Володимир Степанович Александров (1825–1894 літературний доробок не такий вже великий, хоча й різноманітний. Він писав вірші, п’єси, оперети, лібрето, казки, біблійні переклади, збирав етнографічний матеріал і фольклор. Але обезсмертив себе поет одним жартівливим віршем «Пісня про гарбуза», вперше надрукованому в часописі «Зоря» 1889 року. Невдовзі вірш і справді став народною піснею. Та, як часто буває у таких випадках, слова пісні зазнали значних змін в порівнянні з оригіналом, але літературним батьком історії про гарбуза та його родину був саме Александров.