Презентація "День вишиванки. Легенда "Чарівна сорочка" Закріплення засвоєних знань і вмінь"

На свята уся сім′я. Мама, тато й навіть я,Вишиванки одягаєм. В центрі міста ми гуляєм. Хай всі знають, що родина. Любить неньку-Україну!

День вишиванки

ДЕНЬ ВИШИВАНКИОдягнімо, друже, вишиванки –Наш чарівний український стрій. Не для когось, не для забаганки,А для себе, вірний друже мій. Одягнімо вишиванки, друже,Як одвічний предків талісман. Хай не буде серед нас байдужихІ один в нас буде отаман. Одягнімо в свята і неділі,В будень за потреби одягнімІ відчуєм – вороги безсиліЗруйнувати український дім. Одягнімо вишиванки, друже,Хай побачить українців світ –Молодих, відважних, дужих,У єднанні на сто тисяч літ.

ЧАРІВНА СОРОЧКА

Прочитай по складах Тривожна зблиснули. Дивовижний вишивання. Візерунки не злиняли. Вимочувала кінського. Побратися закривавлену Неподалік отаман. Курені проводжати. Боронити барвистому

Козак – вільний воїн. Отаман – командир в Запорозькій СічіКурінь – легка будівля, козацький підрозділ. Левада – присадибна ділянка з городом чи садом. З лиця гарний Вдачі доброїНа змиленому коніПригаслі очі

Жив в одному селі молодий козак Захар. І з лиця гарний, і вдачі доброї - ніхто про нього лихого слова ніколи не мовив. У тому ж селі жила дівчина Галя. І був у неї дивовижний хист до вишивання. А як тішили око її візерунки й барви! І не такі вони яскраві - більше червоного, трохи чорного й синього, а глянеш - аж очі радіють!Дбала Галя, аби сонце не випекло тієї краси, щоб нитки не злиняли. Трави збирала, варила, вимочувала, фарби з них готувала: і з васильків, і з кінського щавлю...

Покохав козак Захар Галю, а вона його. Надумали побратися. Аж тут настала лиха година. Мов чорний крук, облетіла село тривожна звістка: ворог неподалік. Жодного парубка не лишилося в селі - всі вирушили з отаманом до куренів. Вийшли дівчата їх проводжати, дарували за давнім звичаєм вишиті кисети (торбинки для тютюну), хустки, рушники, що мали боронити козаків од злої напасті. Прийшла з дівчатами проводжати і Галя.

Одного дня надвечір в село примчав вершник на змиленому коні. Приніс він добру звістку: розбили козаки ворогів. Галі ж передав закривавлену хустку. Ту, що дарувала вона Захарові. Повідав гонець, що вмирає Захар на руках у своїх бойових побратимів. Майнула тоді Галя до скрині, вихопила звідти згорнуту вишиванку та передала козаку. Мов вихор, помчав запорожець на прудкому коні.

Вдягнули на Захара нову сорочку, вишиту нареченою. І раптом його пригаслі очі зблиснули: побачив козак у барвистому візерункові й рідну леваду, і вишневий садок, і Дніпро-Славуту, й миле дівоче обличчя. Наче вдома побував!Провів Захар кволою рукою по барвистій вишиванці - враз повернулися до нього життєві сили. І вже не могла здолати його люта смерть. Одужав славний козак!

Дай відповіді на запитання. Яким був козак Захар?Який хист мала Галя?З чого вона робила фарби?Що за лиха година настала?Як дівчата проводжали козаків на війну?З якою звісткою прискакав козак?Чому ж стривожилася Галя?Що вона зробила?Що побачив Захар у вишивці на сорочці?Чи дійсно сорочка була чарівною?

Розгадай ребуси

Розгадай ребус

Склади речення Вінок, рушник, вишиванкавінку, квіток, В, українському, дванадцять.стелять, свято, рушник, на. роду, історія, Вишиванка – це. ПЕРЕВІРВ українському вінку дванадцять квіток. Рушник стелять на свято. Вишиванка – це історія роду.

Підкресли букви, які позначають два звуки. Зроби звуковий аналіз слів: Одяг – Українці -